Північний союз (Афганістан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Об’єднаний ісламський фронт порятунку Афганістану
UIF, Jabha-yi Muttahid-i Islami-yi Milli bara-yi Nijat-i Afghanistan

Альянс
Flag of Afghanistan (1980-1987).svg
1992 — 2001


Flag of Afghanistan (2002–2004, variant with golden arms).svg
Flag of Afghanistan (1992-1996; 2001).svg
Прапор Північного альянсу
1996afghan.png
Гімн Гімн Північного альянсу
Війська Північного альянсу вишикувались в лінію поряд зі злітно-посадковою смугою на Авіабазі Баграм, 16 грудня 2001 року
 Історія Афганістану
Герб Афганістану
До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-бактрійське
царство
— 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффаріди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
прапор Дурранійської держави Дурранійська
держава
— 1747—1823 рр.
Flag of Afghanistan (1880–1901).svg Емірат
Афганістан
— 1823—1929 рр.
Королівство
Афганістан
— 1929—1973 рр.
Республіка
Афганістан
— 1973—1978 рр.
Демократична
Республіка Афганістан
— 1978—1992 рр.
Північний
Альянс
— 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— 1996—2001 рр.
Афганістан Республіка
Афганістан
 — з 2001 року

Портал «Афганістан»

Об'єднаний ісламський фронт порятунку Афганістану (UIF, Jabha-yi Muttahid-i Islami-yi Milli bara-yi Nijat-i Afghanistan), також відомий як Північний алья́нс — об'єднання низки польових командирів Афганістану, що сформувалось наприкінці 1991 року.

Історія створення[ред.ред. код]

Джаміати-Ісламі виникла на базі однієї з семи партій моджахедів, що мала у 1980-их роках резиденцію в пакистанському місті Пешаварі. Хезбе вахдат, покликана захищати інтереси хазарейців, утворена 1989 року шляхом злиття шиїтських політичних угрупувань, які базувались у 1980-их роках в іранській столиці Тегерані.

Тоді ставало все більш ясно, що Москва не тільки скорочує підтримку Кабула, але й готова на кроки, які б вели до усунення режиму Наджибулли. Слідом за цим у вересні 1991 року держсекретар США Джеймс Бейкер та новий міністр закордонних справ СРСР Борис Панкін підписали угоду про припинення поставок зброї конфліктуючим сторонам в Афганістані з 1 січня 1992 року. Були також припинені поставки з СРСР боєприпасів і пального. У грудні 1991 року СРСР припинив своє існування.

Лідер афганських таджиків Ахмад Шах Масуд, узбецький лідер Абдул Рашид Дустум, глава партії хазарейців-шиїтів «Хезб-е вахдат» («Партія єдності») Абдул Алі Мазарі та лідер афганських ісмаїлітів Мансур Надері підбурили повстання проти Кабула на півночі країни, й у квітні 1992 року комуністична влада припинила існувати. Альянс діяв стрімко і встиг увійти до Кабула до прибуття туди загонів пуштунських моджахедів, забезпечивши собі міцні позиції в столиці. Створений там уряд (Масуд зайняв у ньому пост міністра оборони) з представництвом майже всіх ключових партій спротив виявився, однак, недовговічним та, потерпаючи від внутрішніх суперечностей, невдовзі розвалився. Настала сильна смута з військовими сутичками між ворожими «партіями» та «фронтами». Край їй поклав рух «Талібан», який 1996 року захопив Кабул.

Північний альянс відродився до життя для чинення опору пуштунській експансії. Його очолив Ахмад Шах Масуд. Північний схід країни Масуд відстояв.

Масуд зумів заручитись підтримкою Росії, Заходу, Ірану й Таджикистану, отримавши нове озброєння та набувши стратегічної глибини для свого анклаву.

Принаймні з 1999 року Північний Альянс встановив тісні зв'язки з ЦРУ, про що писав у своїй книзі «В центрі шторму» директор ЦРУ Джордж Теннет: «Упродовж двох років, які передували 11 вересня, групи ЦРУ, розгорнуті в Панджшерській ущелині на півночі Афганістану, п'ять разів зустрічались з різними польовими командирами, передусім з Ахмад-Шахом Масудом, главою Північного Альянсу».

Північний Альянс після загибелі Масуда[ред.ред. код]

9 вересня 2001 року два терористи-смертники під виглядом тележурналістів, які брали інтерв'ю у лідера Північного альянсу, привели в дію вибуховий пристрій, вмонтований у телекамеру. Упродовж тижня стан речей ретельно приховувався від широкого загалу, навіть близькі родичі Масуда, люди з його оточення, високопоставлені дипломати в один голос запевняли, що афганського воєначальника поранено, але його життя у безпеці. Ці відомості не підтвердились: Масуд помер від отриманих поранень. 16 вересня 2001 року його було поховано у Панджшерській ущелині.

Наступником Масуда став 44-річний генерал Мухаммед Фахімхан. 13 вересня генерал був офіційно представлений в Душанбе офіційним особам Ірану, Росії, Індії, Таджикистану, Узбекистану, які терміново зібрались на нараду з приводу обстановки в Афганістані. Мухаммед Фахімхан був їм добре знайомим. Він закінчив теологічний факультет Кабульського університету, воював ще проти Радянської армії, 1992 року був призначений міністром безпеки, останнім часом був радником Ахмад Шаха Масуда.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.