Ісламський тероризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ісламський тероризм — є однією з форм релігійного тероризму, свідоме застосування мусульманами насилля для отримання різних політичних цілей в ім'я релігії. Тактика насильницьких розправ з опонентами, що знаходить собі ідеологічне обгрунтування та виправдання в трактуваннях мусульманського віровчення як спрямована на захист ісламського світу від впливу чи агресії немусульманських країн та ідеологій, особливо західного світу.

Останнім часом — найпоширеніша за кількістю проявів форма тероризму[1].

Зазвичай використовується радикальними, екстремістськими ісламськими організаціями, членів таких організацій називають ісламістами або бойовиками-ісламістами. Нерідко поєднується з етнонаціоналістичним тероризмом.

Тактика ісламських терористичних організацій включає в себе застосування атак терористів-смертників, політичні вбивства, підриви важливих об'єктів, викрадення літаків та ін. транспортних засобів, викрадення людей, захоплення заручників, залякування цивільного населення, вербування нових членів через Інтернет тощо.

Для виправдання цієї тактики зазвичай використовуються розпливчасті посилання на приписаний правовірним обов'язок вести джихад, хоча багатьма мусульманськими богословами та релігієзнавцями ставиться під сумнів трактування цього обов'язку як необхідності фізичних розправ[2].

Історія[ред.ред. код]

Коріння ісламського тероризму простежується з ХІ століття, від таємного войовничого ордену Асасинів), який широко застосовував шантаж, вбивства, насильство проти політичних та релігійних опонентів.[3]

Сучасний ісламський тероризм має свої витоки в ХІХ столітті. Поява та поширення з XVIII ст. ваххабітського руху надихали інші течії ісламського фундаменталізму у ХІХ та ХХ століттях. Хвилі політично мотивованих терористичних рухів в Європі у XVIII ст. (Народна Воля, Ірландське Республіканське Братство, Вірменська Революційна Федерація) та на початку ХІХ ст. (ІРА, Ізраїльська Національна військова організація) служили прикладами для наслідування для ісламістів протягом XX століття і після.[4] Під час холодної війни Сполучені Штати та Велика Британія підтримали зростання фундаменталістських груп на Близькому Сході і в Південній Азії в якості муру від Радянської експансії, а також для послаблення антизахідних націоналістичних рухів в деяких країнах. Ескалація тероризму наприкінці XX століття простежується після трьох поворотних подій: Ісламська революція в Ірані, глобальне релігійне відродження після закінчення холодної війни, і виведення радянських військ з Афганістану. Американський історик Уолтер Лакер акцентує на радянському вторгненні до Афганістану як «глобальному тригері» ісламського тероризму.[5]

Також серед причин виникнення ісламського тероризму називають прагнення врятувати традиційний мусульманський суспільний устрій від швидкого розпаду при близькому соціокультурному контакті з цінностями західної цивілізації[6].

Особливо гостро реагував мусульманський світ на нову хвилю культуртрегерства в міру поглиблення науково-технічної революції, не без підстав побоюючись, що впровадження на національному грунті європейського способу життя неминуче призведе до розпаду традиційного суспільства, руйнування його морально-етичної основи, до втрати національної самобутності.

Вірабов А.. Активізація руху ісламізму // Оглядач — Observer. — 1992. — № 23 (27)

Особливості[ред.ред. код]

Ісламістський тероризм є одним з варіантів релігійного тероризму[7]. Його характерною рисою є виправдання вбивства мирних жителів, включаючи жінок та дітей, оскільки вони розглядаються як складова частина ворожої системи — фінансують армію податками та «своїм мовчанням та схваленням»[8], є потенційними солдатами[9].

Професор Дамаського університету Садік Аль-Азм вважає, що ісламізм вводиться в практику через «відродження поняття ісламського джихаду (священної війни) в його найсильніших формах», а тероризм є невід'ємною рисою ісламізму — як спосіб завдати ворогові максимальної шкоди без урахування будь-яких довготривалих наслідків навіть для самого ісламу[10].

Французький політолог Тьєррі Вольтон зазначає, що ісламський тероризм не являє собою єдиної структури із загальним керуванням. Окремі групи існують автономно і часто не пов'язані між собою. Він вважає, що зменшенню терористичної загрози може сприяти демократизація арабо-мусульманського регіону[11].

Сучасний ісламський тероризм[ред.ред. код]

Червоним виділені країни, що піддавалися атакам ісламських терористів починаючи з 11 вересня 2001 р. включно

Центральне розвідувальне управління США вважає, що абсолютна більшість терористичних організацій у світі мають відношення до ісламізму. Так, за даними ЦРУ 2004 року з 80 міжнародних терористичних організацій 72 представляли войовничий іслам. В 2004 році вони скоїли 651 теракт, в яких загинуло 1907 осіб.[12].

Використання жінок як терористок-самогубців[ред.ред. код]

Організатори сучасного ісламістського тероризму почали активно використовувати жінок як терористок-смертниць, оскільки ті легше піддаються маніпулюванню в силу своєї більшої порівняно з чоловіками вразливістю.[13][14][15][16]. До того ж жінки викликають менше підозри, ніж чоловіки, і тому їм легше проникати в заплановані для здійснення терактів місця[17][18].

Звичайною практикою є примус жінок-мусульманок, звинувачених у позашлюбних зв'язках, до вчинення терактів-самогубств як єдиного способу уникнути жорстокого покарання (зазвичай — вбивства від рук свого батька, брата чи чоловіка) і не допустити публічної ганьби для всієї її родини[19][20]. У подібних випадках в мусульманських громадах вважається, що жінка віддала перевагу «почесній» смерті, ніж «ганебній». З цією метою також використовується і навмисне зґвалтування намічених кандидаток з метою виключити для них можливість відмови від завдання під загрозою оприлюднення факту «збезчещення»[21].

Деякі з жінок, що живуть в мусульманських сім'ях, погоджуються на теракт-самогубство, щоб звільнитися від нестерпних умов життя в родині, оскільки можливість розлучення для них практично виключена[22]. Нерідким стало також явище, коли дівчина, продавана батьком літньому та осоружному їй чоловікові, воліє здійснити будь-який теракт, аби потрапити до в'язниці. У цьому випадку вона на тривалий термін стає недосяжною для нареченого та зазвичай перестає викликати у нього інтерес[23].

Ісламістські організації[ред.ред. код]

Організації, визнані низкою країн терористичними:

Деякі теракти, пов'язані з ісламістським ідеологією[ред.ред. код]

Руїни Всесвітнього торгового центру після атаки Аль-Каїди

У культурі[ред.ред. код]

Пісня In the Name of God з альбому Attero Dominatus групи Sabaton спрямована проти ісламського тероризму.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «90 % международных террористических организаций — исламистского толка, считают в ЦРУ». Интерфакс. 29.04.2005 р. 
  2. «Дагестанский ученый о терроризме как угрозе национальной безопасности». РИА «Дагестан». 2012-7-28. 
  3. «Terrorism: A Brief History». Архів оригіналу за 2009-08-26. 
  4. William Wager Cooper, Yue Piyu. Challenges of the muslim world: present, future and past. Emerald Group Publishing. Cooper (2008), p.272
  5. Laqueur, edited by Walter (2004). Voices of terror : manifestos, writings, and manuals of Al-Qaeda, Hamas and other terrorists from around the world and throughout the ages. Naperville, Ill.: Sourcebooks. с. 440. ISBN 978-1-59429-035-0. 
  6. Гавров С. Н. Национальна культура и модернизация общества: Учебное пособие. — М.: МГУКИ, 2003. — 86 с.
  7. Типология терроризма // Newsru.com
  8. Борщев Вадим Эволюция террора (обзор недели) // Prague Watchdog(англ.)укр.
  9. Отличительные черты исламского терроризма // Newsru.com
  10. Садик Дж. Аль-Азм Что такое Исламизм?
  11. Коваленко Юрий Французский политолог Тьерри Вольтон: «Исламизм — это вырождение ислама, его деградация» // Известия, 24.01.2006 (копия)
  12. «90 % международных террористических организаций — исламистского толка, считают в ЦРУ». Интерфакс. 29.04.2005 р. 
  13. Хронология терактов-самоубийств, совершенных палестинскими женщинами за 2002–2004 гг. // MIGnews.com, 14.01.2004 р.
  14. Млечин Л. М. Документальный фильм «Живые бомбы. Женщины-смертницы» // ТВЦентр, 2007
  15. Террористка-смертница взорвала шейха-суннита // MIGnews.com, 10.03.2008 р.
  16. Бауэр: СМИ бойкотировали репортаж о «больничной террористке-смертнице» // Седьмой канал, 23.06.2005 р.
  17. В Самарии проходят подготовку террористки-смертницы // Седьмой канал, 22.02.2002 р.
  18. Смертница-неудачница надеется на второй шанс // MIGnews.com, 21.12.2011 р.
  19. Арабские проститутки на службе палестинского отечества // Седьмой канал, 05.10.2003 р.
  20. Террористка-смертница изменяла мужу // Седьмой канал, 18.01.2004 р.
  21. Юршина Марина «Женщин, которых готовят в смертницы, специально насилуют» // Gzt.ru, 25.01.2011 р. (копия 1), (копия 2)
  22. Невеста-смертница — новый палестинский тренд // MIGnews.com, 18.04.2007 р.
  23. Солдаты предотвратили очередное кровопролитие в Гуш-Эционе // Седьмой канал, 19.10.2011 р.
  24. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Организации, признанные террористическими на основании решений Верховного Суда Российской Федерации // Официальный сайт Антитеррористического центра СНГ
  25. а б в Степанова Е. А. Исламистский терроризм сегодняшнего дня: глобальный и локально-региональный уровни // Индекс безопасности. — 2007. — № 1 (81). — С. 66-89.
  26. Iraq Body Count: 69-71 by female suicide bombers in Kadhimiya, Baghdad
  27. Suicide blasts kill 66 at Baghdad Shiite shrine
  28. Внаслідок теракту в Багдаді загинули понад 60 людей // «Коммерсант-Online», 24.04.2009
  29. «73 killed in fresh suicide bomb attack in Pakistan» (en). Архів оригіналу за 2012-06-07. Процитовано 2012-02-15. 
  30. Фото дня — Журнал Esquire
  31. Террорист-смертник взорвал себя в мечети с криком «Аллах акбар»" Новости Казахстана, все последние новости России и новости мира, новости дня сегодня

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]