Мала Вірменія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Zvartnots img 6965.jpg

Історія Вірменії

Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ПоганствоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавлікианиТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакідиАрцрунідиБагратіди
РубенідиХетумідиЛузіньяни
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоШляхта
Хронологія

Мала Вірменія чи лат. Armenia Inferior (вірм. Փոքր Հայք, грец. Αρμενία Μικρα) — область у верхів'ях річок Євфрат, Лікус та Галіс, межувала з Понтом на півночі, Великою Вірменією на сході (кордон проходив по Євфрату), Сирією та Кілікію на півдні (кордон по горах Тавр), Каппадокією на заході. У ранніх середньовічних європейських джерелах Малою Вірменією іноді помилково іменувалася Кілікія або Кілікійське царство, які насправді знаходилися на південь від Каппадокії.

Мала Вірменія входила в персидську державу Ахеменідів. При Александрі Македонському вона увійшла до складу його імперії; по його смерті, з 322 до н. е. — самостійне Айрартське царство зі столицею в місті Ані (Камах, на річці Євфрат). Нею правила династія Єрвандідів.

У 200 році до Р.Х. Айрартська держава була знищена Антіохом III Селевкідом, який передав частину земель своєму небожеві Мітрідату I, який був сином Ксеркса Єрвандіда, царя Софени, та Антіохіди II, сестри Антіоха. Втім лише після поразки армії Селевкидів від римлян 190 року до н. е. під Магнесією, Мала Вірменія стала повністю незалежною. У 183 році до н. е. на деякий час визнала залежність від Фарнака I, царя Понту. Згодом вела невдалі війні проти Арташеса I, царя Великої Вірменії.

Римська провінція Мала Вірменія бл. 120 року.

Наприкінці II століття до н. е. Мала Вірменія згідно заповіду царя Антіпатра I перейшла у володіння понтійського царя Мітрідата VI Євпатора. Згідно з Страбоном — Мітрідат будує там 75 фортець.

Була ареною боротьби між римлянами на чолі із Луцієм Ліцинієм Лукуллом та царем Мітрідатом VI. Римський воєнначальник Гней Помпей Великий закладає у провінції важливе римське поселення колоністів — Нікополіс, сьогоднішню Коюльгішар у турецькі провінції Сівас.

У 1 столітті тут римляни облаштовують васальне царство та передають його Котісу IX, який походив із фракської царської родини. Йосип Флавій згадує його учасником зустрічі римських вассальних царств у галілейські Тіберії, яка відбулася у 42/43 роках.

З 54 до 71/72 років провінцією керує Арістобул — правнук юдейського царя Ірода І Великого, та його дружина Саломія.

При імператорі Веспасіані, Мала Вірменія увійшла до складу римської провінції Каппадокія. При Діоклетіані (кінець III століття н. е.) була виділена в самостійну провінцію. При Феодосії розділена на 2 провінції.

Царі Малої Вірменії[ред.ред. код]

Єрвандіди[ред.ред. код]

Мітрідадіди[ред.ред. код]

Галатська династія[ред.ред. код]

династія Аріобарзанидів[ред.ред. код]

  • під управлінням Марка Антонія (42-34 до н. е.)

поза династій[ред.ред. код]

династія Атропатидів[ред.ред. код]

династія Аріобарзанидів[ред.ред. код]

  • під управлінням римських імператорів (17-38)

Сапейська династія[ред.ред. код]

династія Іродіадів[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Карти Малої Вірменії на armenica.org