Смирнов Станіслав Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Смирнов
Stanislav Smirnov.jpg
Народився 3 вересня 1970(1970-09-03) (43 роки)
ЛенінградРосія Росія
Громадянство Росія
Галузь наукових інтересів Математика
Заклад Женевський університет та інші
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет, Каліфорнійський технологічний інститут
Нагороди Медаль Філдса — 2010

Смирно́в Станісла́в Костянти́нович (рос. Смирнов Станислав Константинович; нар. 3 вересня 1970) — російський математик, лауреат Філдсівської премії 2010 року. Наразі Смірнов працює в Женевському університеті. Основна робота зосереджена в області комплексного аналізу, динамічних систем та теорії ймовірностей.[1][2]

Кар'єра[ред.ред. код]

Смірнов народився 3 вересня 1970 року в Ленінграді, СРСР (зараз Санкт-Петербург, Росія). До 1987 року навчався в спеціалізованому математичному Санкт-Петербурзькому ліцеї № 239. Двічі здобував золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді (1986, 1987) з абсолютним результатом. 1992 року отримав ступінь бакалавра в Санкт-Петербурзькому державному університеті, де він працював під керівництвом Віктора Хавіна.[3] Ступінь доктора філософії здобув у Каліфорнійському технічному інституті (дисертація мала назву Спектральний аналіз множин Жюліа) у 1996 році.[4] Смірнов займав дослідницькі посади в Єльському університеті, Інституті математики Макса Планка в Бонні, а також в Інституті перспективних досліджень у Принстоні.[3][5] У 1998 році він почав працювати в Королівському технологічному інституті у Стокгольмі, а починаючи з 2003 року має посаду професора математичного аналізу в групі математичної фізики та теорії ймовірностей Женевського університету.[3][6]

Особисте життя[ред.ред. код]

Дружина Тетяна Смирнова-Нагнибіда, з якою познайомився ще на математичному гуртку, теж математик, професор у Женевському університеті.[7] Виховує дочку Олександру (2002) та сина Миколу (2006).

Дослідження[ред.ред. код]

В першу чергу Смірнов відомий своєю роботою в області теорії протікання, де він довів формулу Карді для перколяції на гексагональній (трикутній) решітці, а також довів конформну інваріантність для різних двовимірних моделей.[5] Теорема Смірнова допомогла в чіткому завершенні теорії перколяції на трикутній решітці.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Премія Санкт-Петербурзького математичного товариства (1997)
  • Премія Математичного інституту Клея (2001)
  • Премія Салема (англ. Salem Prize) (2001)
  • Премія Грана Густафсона (2001)
  • Премія Ролло Давідсона (англ. Rollo Davidson Prize) (2002)
  • Премія Європейського математичного товариства (2004)
  • Премія Філдса (2010)

У 2010 році Смірнов був удостоєний премії Філдса «за доведення конформної інваріантності двовимірної перколяції та моделі Ізинга в статистичній фізиці» .[8] Після отримання премії Смірнов висловив своє бажання продовжувати робити важливі математичні відкриття, сказавши «Я очікую довести ще більше теорем. Я сподіваюся, що важливість цієї премії не загальмує мене.»[9]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Stanislav Smirnov's publications on Google Scholar». 
  2. «Stanislav Smirnov's home page». Архів оригіналу за 2013-07-08. 
  3. а б в Stanislav Smirnov's home page
  4. [1]
  5. а б «Clay Mathematics Institute». Архів оригіналу за 2013-07-08. 
  6. «Stanislav Smirnov's page at the University of Geneva» (French). University of Geneva. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-08-19. 
  7. «Tatiana Smirnova-Nagnibeda. Home page» (англійською). Архів оригіналу за 2012-05-07. Процитовано 2010-08-19. 
  8. Rehmeyer, Julie (2010-08-19). «Stanislav Smirnov profile». International Congress of Mathematicians. Процитовано 2010-08-19. 
  9. Bellos, Alex (19 August 2010). «Mathematics 'Nobel' rewards boundary-busting work». New Scientist (Reed Business Information Ltd). Процитовано 19 August 2010.