Статут ООН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Організація об'єднаних націй United Nations
Flag of the United Nations.svg
Прапор ООН
Emblem of the United Nations.svg
Емблема ООН
United Nations Members.svg
Штаб-квартира Нью-Йорк, США
Члени ООН 192 країни світу
Офіційні мови Англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька
Генеральний секретар Пан Гі Мун
Голова Генеральної Асамблеї Алі Трейкі
Створено 24 жовтня 1945
Офіційний сайт http://www.un.org/ www.un.org

Стату́т ОО́Н — міжнародна угода, що засновує міжнародну організацію ООН; підписаний 26 червня 1945 року в Сан-Франциско на заключному засіданні Конференції Об'єднаних Націй зі створення Міжнародної Організації п'ятдесятьма державами (Австралія, Аргентина, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, Бельгія, Болівія, Бразилія, Великобританія, Венесуела, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Єгипет, Індія, Ірак, Іран, Канада, Китай, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Ліберія, Ліван, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нікарагуа, Нова Зеландія, Норвегія, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Саудівська Аравія, Сирія, СРСР, США, Туреччина, Українська Радянська Соціалістична Республіка , Уругвай, Філіппінська Республіка, Франція, Чехословаччина, Чилі, Еквадор, Ефіопія, Югославія і Південно-Африканський Союз) і набув чинності 24 жовтня 1945 року, після того, як був ратифікований постійними членами Ради Безпеки ООН.

Всі країни, які підписали Статут, зобов'язані дотримуватися його статей, крім того, їх зобов'язання за Статутом ООН превалюють над усіма іншими зобов'язаннями, які випливають з інших міжнародних договорів. Статут був ратифікований більшістю країн світу; єдиний виняток серед загальновизнаних країн становить Святий престол, який вважав за краще зберегти за собою статус постійного спостерігача, у зв'язку з чим не є стороною, яка підписала документ у повному обсязі.

Історія створення документа[ред.ред. код]

У 1945 році представники 50 країн зібралися в Сан-Франциско на Конференції Об'єднаних Націй щодо створення міжнародної організації, щоб розробити Статут ООН . В основу роботи делегати поклали пропозиції, вироблені представниками Китаю, Радянського Союзу, Великобританії та Сполучених Штатів в Думбартон-Оукс в серпні-жовтні 1944 року. Статут був підписаний 26 червня 1945 року представниками 50 країн. Польща, не представлена на Конференції, підписала його пізніше і стала 51-ою державою-засновником.

До 24 жовтня 1945 року Статут був ратифікований Китаєм, Францією, Радянським Союзом, Великою Британією, Сполученими Штатами та більшістю інших її підписали. У 1949 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 24 жовтня Днем Об'єднаних Націй [1], який буде присвячений інформуванню народів світу про цілі і досягнення Організації Об'єднаних Націй.

Покажчик глав[ред.ред. код]

  • Примітка
  • Преамбула
  • Глава I: Цілі та Принципи (статті 1-2)
  • Глава II: Члени Організації (статті 3-6)
  • Глава III: Органи (статті 7-8)
  • Глава IV: Генеральна Асамблея (статті 9-22)
  • Глава V: Рада Безпеки (статті 23-32)
  • Глава VI: Мирне вирішення суперечок (статті 33-38)
  • Глава VII: Дії стосовно загрози миру, порушень миру й актів агресії (статті 39-51)
  • Глава VIII: Регіональні угоди (статті 52-54)
  • Глава IX: Міжнародна економічна та соціальна співпраця (статті 55-60)
  • Глава X: Економічна і Соціальна Рада (статті 61-72)
  • Глава XI: Декларація щодо несамоврядних територій (статті 73-74)
  • Глава XII: Міжнародні система опіки (статті 75-85)
  • Глава XIII: Рада з Опіки (статті 86-91)
  • Глава XIV: Міжнародний Суд (статті 92-96)
  • Глава XV: Секретаріат (статті 97-101)
  • Глава XVI: Різні постанови (статті 102–105)
  • Глава XVII: Захід з безпеки в перехідний період (статті 106–107)
  • Глава XVIII: Поправки (статті 108–109)
  • Глава XIX: Ратифікація та підписання (статті 110–111)

Глава 1, Стаття 1[ред.ред. код]

Організація Об'єднаних Націй переслідує Цілі:

1. Підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру і проводити мирними засобами, у згоді з принципами справедливості і міжнародного права, залагоджування чи розв'язання міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру;

2. Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального миру;

3. Здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії, і

4. Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.

Глава 1, Стаття 2[ред.ред. код]

Порушення Статуту ООН[ред.ред. код]

Як випливає з визначення, Статут ООН обов'язковий до виконання всіма країнами учасниками і прямо забороняє деякі дії:

Загроза силою або її застосування[ред.ред. код]

З прийняттям Статуту ООН у 1945 році загроза силою або її застосування були заборонені за винятком випадків: Індивідуальної або колективної самооборони. Застосування за рішенням Ради Безпеки ООН.

Ця норма неодноразово порушувалася:

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]