Європейська економічна комісія ООН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Європейська економічна комісія
ООН
Тип регіональна комісія ЕКОСОР
(одна із 5-ти комісій)
Заснування 1947
Штаб-квартира Женева
Територія діяльності Увесь світ
Ключові особи Боснія і Герцоговина Свен Алкалай
(Із 8 березня 2012 — до цього часу)[1]
Сайт Веб-сайт ECE

Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН) — одна з 5 регіональних комісій ООН, що входить в систему допоміжних органів Економічної і соціальної ради ООН.

Історія[ред.ред. код]

Європейська економічна комісія була заснована 1947 року Економічною і соціальною радою ООН (ЕКОСОР) з метою розвитку економічної діяльності і зміцнення економічних зв'язків усередині регіону ЄЕК ООН, а також між цим регіоном і рештою світу.

Україна, як правонаступниця УРСР, є однією із держав засновниць ЄЕК.

Членство[ред.ред. код]

Членами Комісії є 56 країн, включаючи європейські держави, США, Канаду, Ізраїль, а також азіатські республіки колишнього СРСР.

UNECE.png
Держави-члени ЄЕК ООН Дата вступу
Австрія Австрія 01955-12-14 14 грудня 1955
Азербайджан Азербайджан 01993-07-30 30 липня 1993
Албанія Албанія 01955-12-14 14 грудня 1955
Андорра Андорра 01993-07-28 28 липня 1993
Бельгія Бельгія 01947-03-28 28 березня 1947
Білорусь Білорусь 01947-03-28 28 березня 1947
Болгарія Болгарія 01955-12-14 14 грудня 1955
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 01992-05-22 22 травня 1992
Велика Британія Велика Британія 01947-03-28 28 березня 1947
Вірменія Вірменія 01993-07-30 30 липня 1993
Греція Греція 01947-03-28 28 березня 1947
Грузія Грузія 01993-07-30 30 липня 1993
Данія Данія 01947-03-28 28 березня 1947
Естонія Естонія 01991-09-17 17 вересня 1991
Ізраїль Ізраїль 01991-07-26 26 липня 1991
Ірландія Ірландія 01955-12-14 14 грудня 1955
Ісландія Ісландія 01947-03-28 28 березня 1947
Іспанія Іспанія 01955-12-14 14 грудня 1955
Італія Італія 01955-12-14 14 грудня 1955
Казахстан Казахстан 01994-01-31 31 січня 1994
Канада Канада 01973-08-09 9 серпня 1973
Кіпр Кіпр 01960-09-20 20 вересня 1960
Киргизстан Киргизстан 01993-07-30 30 липня 1993
Латвія Латвія 01991-09-17 17 вересня 1991
Литва Литва 01991-09-17 17 вересня 1991
Ліхтенштейн Ліхтенштейн 01990-09-18 18 вересня 1990
Люксембург Люксембург 01947-03-28 28 березня 1947
Македонія Македонія 01993-04-08 8 квітня 1993
Мальта Мальта 01964-12-01 1 грудня 1964
Молдова Молдова 01992-03-02 2 березня 1992
Монако Монако 01993-05-27 27 травня 1993
Нідерланди Нідерланди 01947-03-28 28 березня 1947
Німеччина Німеччина 01973-09-18 18 вересня 1973
Норвегія Норвегія 01947-03-28 28 березня 1947
Польща Польща 01947-03-28 28 березня 1947
Португалія Португалія 01955-12-14 14 грудня 1955
Росія Росія 01947-03-28 28 березня 1947
Румунія Румунія 01955-12-14 14 грудня 1955
Сан-Марино Сан-Марино 01993-07-30 30 липня 1993
Сербія Сербія 02000-11-01 1 листопада 2000
Словаччина Словаччина 01947-03-28 28 березня 1947
Словенія Словенія 01992-05-22 22 травня 1992
США США 01947-03-28 28 березня 1947
Таджикистан Таджикистан 01994-12-12 12 грудня 1994
Туркменістан Туркменістан 01993-07-30 30 липня 1993
Туреччина Туреччина 01947-03-28 28 березня 1947
Угорщина Угорщина 01955-12-14 14 грудня 1955
Узбекистан Узбекистан 01993-07-30 30 липня 1993
Україна Україна 01947-03-28 28 березня 1947
Фінляндія Фінляндія 01955-12-14 14 грудня 1955
Франція Франція 01947-03-28 28 березня 1947
Хорватія Хорватія 01992-05-22 22 травня 1992
Чорногорія Чорногорія 02006-06-28 28 червня 2006
Чехія Чехія 01947-03-28 28 березня 1947
Швейцарія Швейцарія 01972-03-24 24 березня 1972
Швеція Швеція 01947-03-28 28 березня 1947

Керівні органи[ред.ред. код]

8 березня 2012 року на посаду Виконавчого секретаря ЄЕК було призначено міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини Свена Алкалая.

З 19 грудня 2008 року до 2011 року Виконавчим секретарем ЄЕК був Ян Кубіш (Ján Kubiš), громадянин Словаччини.[2]

Раніше, виконавчим секретарем ЄЕК з січня 2006 р. був Марек Белка (Польща).[2] У зв'язку з переходом Марека Белки на посаду директора європейського департаменту МВФ, з листопада 2008 року виконуючим обов'язки Виконавчого Секретаря ЄЕК призначено Паоло Гарону (громадянина Італії). Із повним переліком усіх Виконавчих секретарів ЄЕК ООН можна ознайомитися на розділі сайту ЄЕК ООН.[2]

Вищим органом ЄЕК є Сесії Комісії, які, починаючи з 2007 р., відбуваються на дворічній основі. У період між Сесіями, керівництво ЄЕК здійснює Виконавчий комітет, до складу якого входять представники країн-членів та керівництво Секретаріату Комісії. У ході сесії Комісія обирає Голову та трьох заступників Голови, які складають Бюро ЄЕК. Протягом 2002-03 рр., 2006–2007 рр., а також на період 2007–2009 рр., заступником Голови ЄЕК обрано Постійного представника України у Женеві.

На даний час постійним представником України в ЄЕК ООН є Микола Маймескул.[3]

Основні напрямки діяльності[ред.ред. код]

  • навколишнє середовище;
  • транспорт; статистика;
  • розвиток торгівлі, промисловості і підприємництва;
  • економічний аналіз;
  • енергетика;
  • лісоматеріали;
  • населені пункти.

Структура ЄЕК[ред.ред. код]

  • Комітет з екологічної політики,
  • Комітет з внутрішнього транспорту,
  • Комітет з розвитку торгівлі,
  • Комітет з економічного співробітництва та інтеграції,
  • Комітет з лісового господарства,
  • Комітет з населених пунктів та земельних ресурсів,
  • Комітет із сталої енергетики та Конференція європейських статистиків)

Існує понад 60 підпорядкованих комітетам допоміжних органів (робочих груп та спеціальних груп експертів тощо).

Укладені під егідою ЄЕК міжнародні договори[ред.ред. код]

Під егідою ЄЕК укладено та діє понад 110 міжнародних конвенцій і угод з питань залізничного, водного та автомобільного транспорту, змішаних і контейнерних перевезень, перевезення небезпечних вантажів, охорони довкілля, статистики, полегшення умов торгівлі. Серед цих міжнародно-правових документів є такі відомі, як

Деякі з цих конвенцій та норм застосовуються не тільки країнами регіону, а і міжнародним співтовариством у цілому. Україна є стороною більшості зазначених міжнародно-правових документів.

Діяльність[ред.ред. код]

У рамках діяльності ЄЕК щорічно відбувається понад 120 сесій її робочих органів (комітетів, робочих груп, нарад експертів).

За участь України в роботі ЄЕК відповідають 15 українських міністерств, відомств і організацій. Участь у діяльності ЄЕК дозволяє українським міністерствам і відомствам не тільки одержувати актуальну інформацію щодо економічної, промислової, транспортної, екологічної політики європейських країн, а й брати участь у розробці загальноєвропейських норм, стандартів, інших міжнародно-правових документів у цих сферах.

ЄЕК послідовно розширює співробітництво і координує свою діяльність з глобальними програмами та установами ООН (ЮНЕП, ЮНКТАД), СОТ, регіональними організаціями та фінансовими структурами (ОБСЄ, ОЕСР, ЄБРР, ЄК, ЄВРАЗЕС), а також субрегіональними організаціями (ЧЕС, РДБМ, ЦЄІ). Комісія надає також сприяння реалізації Ініціативи для країн Південно-Східної Європи (СЕКІ), Спеціальної програми для країн Центральної Азії (СПЕКА).

Окремим пріоритетом міжсекторальної роботи Комісії є надання сприяння країнам з перехідною економікою (КПЕ). Діяльність у рамках цього важливого для України напрямку здійснюється в формі семінарів і робочих нарад з актуальних проблем переходу до ринкової економіки, підготовки досліджень і керівних матеріалів з цих питань, надання консультативних послуг щодо адаптації галузей економіки до ринкових умов. Секретаріатом Комісії підготовлено низку корисних для українських міністерств і відомств досліджень і керівних матеріалів з юридичних аспектів приватизації в промисловості, залучення іноземних інвестицій, питань розвитку малих і середніх підприємств, розширення торгівлі між країнами з перехідною економікою тощо. За сприянням експертів ЄЕК здійснюється експертиза проектів національних законодавчих актів у галузі транспорту.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Виконавчий секретар». ЄЕК ООН. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  2. а б в «Виконавчі секретарі». ЄЕК ООН. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  3. «Держави-члени та їх постійні представники». ЄЕК ООН. Архів оригіналу за 2013-06-27. 

Джерела[ред.ред. код]