Такшонь
| Такшонь угор. Taksony | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 955 — 972 | ||
| Попередник: | Файс | |
| Наступник: | Геза | |
| Народження: |
931 Угорщина | |
| Смерть: |
972 Угорщина | |
| Країна: | Угорське князівство | |
| Рід: | Арпади | |
| Батько: | Золта | |
| Діти: | Геза і Мігай Угорський | |
Такшонь (угор. Taksony, лат. Toscus, словен. Takšoň; 931 — пр. 972) — надьфеєделем угорців між 955 та приблизно 972 роками.
Такшонь був сином Жолта (Золтана), четвертого з синів Арпада. 947 року у віці 16 років, він очолював рейд угорців в Італію, змусивши короля Італійського королівства виплатити йому данину. Можливо, він брав участь у битві на річці Лех, в якій угорці зазнали важкої поразки від німецьких військ короля Оттона I Великого. Незабаром після цієї битви Такшонь став великим князем, хоча його контроль над угорськими племенами був ще дуже слабким. За його правління угорці припинили напади на Західну Європу, повернувши напрям рейдів у бік Візантії.
За правління Такшоня на територію угорців переселилося багато печенігів. Такшонь залишався язичником, хоча 963 року Папа Іван XII послав до мадярів місіонера[1].
Після смерті Такшоня титул надьфеєделем успадкував його син Геза. Також мав молодшого сина Мігая.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Liutprand of Cremona: Liber de rebus gestis Ottonis magni imperatoris.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник Файс |
.svg)
|
Надьфейеделем 955-972 |
|
Наступник Геза |