Алмош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алмош (*820? — †895?) — князь-вождь, дюла (воєвода) племені угрів (мадярів), які вкінці IX ст. почали просування із Західного Сибіру до Паннонії (Середнього Подунав’я). Його син Арпад об’єднав угрів, прийнявши титул князя й започаткувавши династію Арпадів. Згадку про нього містить угорська хроніка "Ґесте Гунґарорум" ("Діяння угрів") анонімного автора від 892 р.:

«Тоді вождь Алмош і його знать билися біля фортеці Гунг, щоб її захопити, а поки розташувалися табором навколо муру, то князь тієї фортеці на ім’я Лаборець, який їхньою мовою звався Дука, вислизнувши, поспішав до фортеці Земплин (Словаччина). Воїни вождя, пустившись наздогін, біля якоїсь річки схопили його, повісили на тому ж таки місці, і від того дня ту річку назвали за його іменем Лаборець».

У 903 р. Арпад доручив Алмошеві здійснити похід, щоб завоювати всі землі між Тисою і Бодрогом. Війська Алмоша на третій день облоги завоювали фортецю слов’ян (білих хорватів) Вари-Боржава. Про це також згадує Анонім. Отож, Алмош посприяв "здобуттю батьківщини" уграми.

[ред.] Література

• Штефан А. За правду і волю. Спомини і дещо з історії Карпатської України. - Торонто, 1973. Павленко Г. Діячі з історії, науки і культури Закарпаття. - Ужгород, 1999.