Отель Субіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'їзна брама, що збереглася від особняка коннетабля Кліссона

Отель Субіз (фр. Hôtel de Soubise) - невеликий палац в 3-му окрузі Парижа за адресою Rue des Archives, 60, знаменита брама якого виходить на вулицю Rue des Francs Bourgeois. У палаці розташований Музей історії Франції.

Історія будівлі[ред.ред. код]

У 1371-1375 роках коннетабль Олів'є де Кліссон побудував на цій ділянці землі свій особняк. Від його споруди збереглися укріплені ворота з двома баштами з боків, що виходять на вулицю Архівів.

У 1553 році будівля перейшла до герцога Гіза, який вирішив повністю пребудувати особняк. Від палацу Гізів до наших днів дійшли каплиця й зал варти (фр. salle des gardes), де в XVI столітті проходили збори Католицької ліги. Можливо, саме тут була задумані Варфоломіївська ніч та повстання 1588 року [1]. За Марії де Гіз, останньої прямої спадкоємиці старшої гілки дому Гізів, в особняку було засновано блискучий театр, в постановках якого зокрема брали участь Корнель, Лермі, Шарпантьє.

Після смерті Марії де Гіз в 1688 році, особняк у 1700 році придбав принц Субіз, Франсуа де Роан (1630-1712). У 1705 році нові господарі розпорядилися повністю переробити особняк, залишивши від старого лише в'їзну браму як боковий вхід.

Архітектором було призначено П'єра Деламера, який, як і власник, був родом зі Страсбурга. Будівництво велося в 1705-1709 роках. За облашутвання інтер’єру відповідав архітектор і декоратор Жермен Бофран (1667-1754). Інтер'єр готелю Субіз вважається чи не найкращим зі збережених інтер'єрів у стилі рококо. Саме особняк Субіз та ще палац Марлі є чудовими зразками зародження цього стилю. Особливої уваги заслуговує «Овальний салон» (або «салон Принцеси»), чиї стіни оздоблені дзеркалами та картинами, що маскують перехід від стін до стелі. Таким чином, в салоні немає жодної прямої лінії.

Після втечі Роанів до Австрії, їхній особняк в 1808 році було викуплено державою. Наполеон I розмістив в ньому Державні Архіви. У 1867 році за Наполеона III на базі Архівів було засновано Музей історії Франції.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

двір Отелю Субіз
  • Georges Bonnefons, Les Hôtels historiques de Paris, 1852, p. 5.
  • Fiske Kimball, The Creation of the Rococo (Philadelphia Museum of art), 1943.
  • Jean Pierre Babelon: Le grand Appartement du Prince de Soubise au rez-de-chaussée de l'Hôtel de Soubise (Archives Nationales): histoire des états successifs jusqu'à la récente restauration. In: Cahiers de la Rotonde. n° 5 (1982), Paris, p. 43–98.
  • Philippe Béchu, Christian Taillard: Les hôtels de Soubise et de Rohan-Strasbourg. Marchés de construction et de décor. Centre historique des Archives nationales, Paris 2004.

Посилання[ред.ред. код]