Церква Сент-Етьєн-дю-Мон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сент-Етьєн-дю-Мон
Церква Сент-Етьєн-дю-Мон
48°50′48″ пн. ш. 2°20′53″ сх. д. / 48.84667° пн. ш. 2.34806° сх. д. / 48.84667; 2.34806Координати: 48°50′48″ пн. ш. 2°20′53″ сх. д. / 48.84667° пн. ш. 2.34806° сх. д. / 48.84667; 2.34806
Тип споруди церква[1][2]
Розташування Франція ФранціяПариж
Початок будівництва 1494
Стиль Полум'яниста готика
Належність Католицизм
Єпархія Паризька архідієцезія
Стан пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса rue Descartesd
Епонім Стефан
Присвячення Стефан
Покровитель Стефан
Вебсайт saintetiennedumont.fr
Церква Сент-Етьєн-дю-Мон. Карта розташування: Франція
Церква Сент-Етьєн-дю-Мон
Церква Сент-Етьєн-дю-Мон (Франція)
Мапа
CMNS: Церква Сент-Етьєн-дю-Мон у Вікісховищі

Церква Сент-Етьєн-дю-Мон — церква, розташована в V окрузі Парижа на вулиці Клові поблизу ліцею Генріха IV та Пантеону.

Історія[ред. | ред. код]

Сент-Етьєн-дю-Мон розташована на місці давнішої церкви святих Апостолів Петра і Павла, збудованої за часів правління короля Хлодвіга. В церкві були поховані сам король, його жінка Клотільда та свята Женев'єва.

До 1220 року церква була присвячена святій Женев'єві та належала сусідньому абатству. Через значну кількість прихожан церкву розширювали, а потім дали ім'я святого Стефана.

Будівництво нової церкви розпочалося в 1492[3] році. Будівництво тривало понад століття і завершувалось в 1622-1626 роках створенням фасаду[3].

В 1744 році Людовик XV вирішив перемістити абатство. Монастир було зруйновано під час Французької революції 1789 року, а мощі святої Женев'єви спалені. В будівлі абатства було засновано ліцей Генріха IV. В 1804 році будівля абатства була зруйнована для вивільнення місця для прокладання майбутньої вулиці Клові, вціліла лише вежа, що належала до шкільних приміщень.

Архітектура[ред. | ред. код]

Фасад створено в 16101622 роках під впливом Ренесансу. На першому рівні будівля нагадую грецький храм.

Всередині приміщення церкви являє собою залу довжиною 69 та шириною 29,5 метрів. Трансепт не виступає назовні, бокові нефи достатньо високі.

Нахил церкви ліворуч обумовлюється рельєфом місцевості, однак, ці зсуви ледь помітні.

В інтер'єрі храму поєднуються риси готичної архітектури та архітектури Ренесансу.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]