Венсенський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 48°50′34″ пн. ш. 2°26′09″ сх. д. / 48.84278° пн. ш. 2.43583° сх. д. / 48.84278; 2.43583

Цитадель Венсенському замку

Венсенський замок (фр. Château de Vincennes) — замок в околицях Парижа. Замок був побудований для королів Франції в XIV — XVII століттях у Венсенському лісі, на місці мисливського угіддя XII століття. Навколо замку склалося місто Венсен, в наші дні — передмістя Парижа.

Історія[ред.ред. код]

Близько 1150 року на місці замку було побудовано мисливський будинок для Людовика VII. У XIII столітті маєток було розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).

У XIV столітті в Венсенському замку одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіпп V Довгий та Карл IV.

У XIV столітті, за Філіппа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Близько 1410 року, вже за Карла VI, був завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі — для майбутнього короля Генріха IV.

Каплиця і замкнутий двір за проектом Луї Ліво

У XVII столітті архітектор Луї Ліво вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони — один призначався для вдови королеви, інший — для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проект — Версаль — оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.

У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740 року) і знову-таки в'язниця. У Венсені були ув'язнені Джон Ванбро, Нікола Фуке, Маркіз де Сад, Дені Дідро та Оноре Габріель Мірабо. У 1804 році тут було страчено викраденого герцога Енгієнського.

У XX столітті в замку було страчено французами — Мата Харі в 1917 році і німцями — 30 мирних заручників в 1944 році.

Практична інформація[ред.ред. код]

До замку можна добратися паризьким метро, доїхавши до кінцевої станції лінії № 1, що називається Château de Vincennes.

Посилання[ред.ред. код]