Тюремне зґвалтування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина циклу статей про
Насильство проти чоловіків
Вбивства
Фізичне насильство/калічення
Сексуальне насильство
Позитивна дискримінація
Фактори
Пов'язані теми
Частина серії
Насильство проти жінок
Портал Проєкт Стиль

Тюремні зґвалтування — сексуальне насильство над людьми під час їх ув'язнення. Фраза зазвичай використовується для опису зґвалтування ув'язнених іншими ув'язненими або для опису зґвалтування ув'язнених персоналом. Це значна, хоча і суперечлива частина того, що вивчається в рамках ширшої концепції тюремної сексуальності.

Сполучені Штати[ред. | ред. код]

За оцінками різних урядових опитувань, протягом року дорослі та молоді ув'язнені чоловічої статі страждають від сексуальної віктимізації в кілька разів частіше, ніж ув'язнені жіночої статі. Засуджені чоловіки та жінки не включаються до більшості національних опитувань щодо сексуальної віктимізації.[1][2]
Докладніше: Зґвалтування у в'язницях у США

У Сполучених Штатах переважна більшість справ про зґвалтування у в'язницях стосується чоловіків, яких зґвалтували інші чоловіки.[1][2] Частково це пов'язано з тим, що в Сполучених Штатах переважна більшість ув'язнених — чоловіки. Статеві контакти персоналу пенітенціарної установи з ув'язненими є незаконними, незалежно від уявної згоди.[3]

Поінформованість громадськості про поширене тюремне зґвалтування є відносно нещодавнім явищем, і оцінки його поширеності сильно відрізнялися протягом останніх кількох десятиліть. У 1974 році Карл Вайс і Девід Джеймс Фріар написали, що 46 мільйонів американців одного дня будуть ув'язнені; з цього числа вони вважали, що 10 мільйонів будуть зґвалтовані.[4]

За звітом Міністерства юстиції США за 2013 рік, приблизно 5,0 % людей, які перебувають у в'язницях штатів і федеральних в'язницях, і 3,2 % тих, хто перебуває у в'язниці, повідомили про принаймні один випадок сексуальної віктимізації за попередні 12 місяців.[5] Однак правозахисники заперечують точність цифр через недостатню кількість повідомлень про сексуальні насильства у в'язниці, особливо серед ув'язненої молоді.[6]

З точки зору ризику окремих осіб протягом усього терміну ув'язнення, оцінки 1980-х і 1990-х років дуже різняться. За підрахунками Федерального бюро в'язниць за 1992 рік від 9 % до 20 % ув'язнених зазнали сексуального насильства.[4] Подібним чином дослідження 1982 і 1996 років показали, що цей показник був десь між 12 % і 14 %. За дослідженням 1986 року, у в'язницях суворого режиму штату Нью-Йорк ця частка становить приблизно 23 %.[4] Навпаки, опитування 101 ув'язненого, проведене Крістін Саум у 1994 році, показало, що п'ятеро зазнали сексуального насильства.[4]

Закон про викорінення зґвалтувань у в'язницях 2003 року був першим федеральним законом Сполучених Штатів, ухваленим спеціально щодо сексуального насильства над ув'язненими. Законопроект було підписано 4 вересня 2003 р.[7]

Середній Схід[ред. | ред. код]

Зґвалтування регулярно застосовуються у в'язницях на Середньому Сході. Сексуальне насильство над ув'язненими жінками, дітьми та чоловіками поширене у в'язницях ОАЕ,[8][9] Саудівської Аравії[10] та Бахрейну[11][12].

Іран[ред. | ред. код]

В Ірані поширене сексуальне насильство щодо політичних в'язнів.[13] Влада нібито ігнорує або навіть сприяє цьому.[14]

У звітах, надісланих до ООН, стверджується, що зґвалтування використовувалися слідчими в Ірані протягом десятиліть.[15] У 1980-х роках, після Іранської ісламської революції, зґвалтування жінок-політичних в'язнів було настільки поширеним, що це спонукало Хусейна-Алі Монтазері, тодішнього заступника Верховного лідера аятолли Хомейні, в листі від 7 жовтня 1986 року написати Хомейні таке: «Чи знаєте ви, що в деяких в'язницях Ісламської Республіки ґвалтують молодих жінок?»[16] Двоє відомих членів іранської правозахисної спільноти, феміністська юристка і журналістка Шаді Садр та блогерка і активістка Моджтаба Самінеджад опублікували в Інтернеті есе з Ірану, в яких йдеться про те, що зґвалтування у в'язницях в Ісламській Республіці мають довгу історію.[16]

Під час президентських виборів в Ірані в 2009 році протестували опозиційні групи повідомляється, що тисячі людей були заарештовані та піддані тортурам у в'язницях по всій країні, причому колишні ув'язнені стверджували про масові зґвалтування чоловіків, жінок і дітей Вартовими Ісламської революції у таких в'язницях, як Кахрізак і Евін.[17][18]

Після президентських виборів 2009 року кандидат у президенти Ірану Мехді Каррубі заявив, що кілька протестувальників, які утримувалися за ґратами у в'язниці Евін, були жорстоко зґвалтовані, за конфіденційним листом до колишнього президента та священнослужителя Алі Акбар Хашемі Рафсанджані.[19] Каррубі сказав, що це «фрагмент» доказів, які він має, і що якщо спростування не припиняться, він оприлюднить ще більше.[20][21]

9 серпня 2009 року в листі до голови Ради з визначення доцільності Ірану Мехді Каррубі вимагав розслідувати іранські в'язниці на предмет можливих тортур і, зокрема, сексуальних домагань до чоловіків і жінок.[22][23] 19 серпня він написав спікеру парламенту Алі Ларіджані з проханням зустрітися з ним, президентом Махмудом Ахмадінежадом, головою судової влади аятоллою Садеком Ларіджані, колишнім президентом Акбаром Хашемі Рафсанджані та державним прокурором, щоб «особисто представити свої документи та докази щодо випадків сексуального насильства в деяких в'язницях, особливо в Кахрізаку».[24] Алі Ларіджані та Садек Ларіджані (Судовий комітет) офіційно відхилили його претензії, а представники Алі Хаменеї та віце-голова Комісії з національної безпеки парламенту вимагали арешту Каррубі.[25]

Китай[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року BBC News повідомила про свідчення очевидців систематичного ґвалтування уйгурських жінок у таборах інтернованих в Сіньцзяні.[26][27]

Кілька жінок, які раніше перебували в таборах інтернованих Сіньцзяну, публічно висунули звинувачення в систематичному сексуальному насильстві, включаючи зґвалтування.[26] Сайрагуль Саутбай, вчителька, яка була змушена працювати в таборах, розповіла BBC, що працівники табору, в якому її утримували, масово ґвалтували, заявивши, що охоронці табору «вибирали дівчат і молодих жінок, яких вони хотіли, і забирали їх».[26] Вона також розповіла BBC про організоване групове зґвалтування, в якому жінку віком близько 21 року змусили зробити зізнання перед натовпом зі 100 інших жінок, утримуваних у таборах, а потім зґвалтували кілька поліцейських на очах у зібраного натовпу.[26] Турсунай Зявудун, жінка, яку утримували в таборах протягом дев'яти місяців, розповіла ВВС, що жінок виводили з камер «щоночі» для зґвалтування китайськими чоловіками, і що під час ув'язнення вона зазнала трьох окремих випадків групового зґвалтування.[26] Кельбінур Седік, узбечка з Сіньцзяну, заявила, що китайська поліція сексуально знущалася над затриманими під час катувань електричним струмом, зазначивши, що «було чотири види електричного струму… стілець, рукавичка, шолом і анальне зґвалтування палицею».[26]

Туреччина[ред. | ред. код]

Human Rights Watch і Amnesty International оприлюднили звіти про масові зґвалтування та жорстоке поводження з ув'язненими в Туреччині протягом багатьох десятиліть.[28][29] Курдські ув'язнені також стають мішенню для зґвалтувань та інших форм сексуального насильства.[30]

Велика Британія[ред. | ред. код]

З 2000 року в тюрмах Англії та Вельсу було скоєно майже 1000 зґвалтувань[31].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Rosin, Hanna (29 April 2014). When Men Are Raped. Slate. Архів оригіналу за 2 October 2018. Процитовано 12 February 2015.
  2. ↑ а б Stemple, Lara; Meyer, Ilan H. (June 2014). The Sexual Victimization of Men in America: New Data Challenge Old Assumptions. American Journal of Public Health. 104 (6): e24. doi:10.2105/AJPH.2014.301946. PMC 4062022. PMID 24825225.
  3. ↑ Santi, Alysia. «Preying on Prisoners: When Texas Guards Demand Sex [Архівовано 2018-01-29 у Wayback Machine.]». The Texas Tribune. Published 17 June 2015. Retrieved 29 January 2018.
  4. ↑ а б в г Peek, Christine (2003). Breaking Out of the Prison Hierarchy: Transgendered Prisoners, Rape, and the Eighth Amendment (PDF). Santa Clara Law Review. Santa Clara University School of Law. 44 (Entire Paragraph citation): 1211—48. ISSN 0146-0315. OCLC 2842601. Архів оригіналу (PDF) за 10 October 2008. Процитовано 7 June 2008.
  5. ↑ Beck, Allen J. та ін. (2013). Sexual Victimization in Prisons and Jails Reported by Inmates (PDF). US Department of Justice. с. 6. Архів (PDF) оригіналу за 2 May 2019. Процитовано 17 May 2013.
  6. ↑ Swift, James (2013). Advocates Dispute Agency Finding on Sex Abuse of Juvenile Inmates. Juvenile Justice Information Exchange. с. [1]. Архів оригіналу за 16 March 2016. Процитовано 17 May 2013.
  7. ↑ Smith, Brenda V. (Spring 2008). The Prison Rape Elimination Act: Implementation and Unresolved Issues. Criminal Law Brief. Washington College of Law (WCL Research Paper No. 2008–49). OCLC 63521701. SSRN 1129810.
  8. ↑ Sexual abuses rampant in UAE-controlled prisons in Yemen. Associated Press. 24 April 2021. Архів оригіналу за 10 June 2021. Процитовано 10 June 2021.
  9. ↑ African migrants detained in Yemen face horrific 'rape, abuse' by UAE-backed forces. 18 April 2018. Архів оригіналу за 10 June 2021. Процитовано 10 June 2021.
  10. ↑ Saudi women activists detail torture, sexual abuse at court hearing | DW | 28.03.2019. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 7 April 2019. Процитовано 10 June 2021.
  11. ↑ Bahrain: Stop Denying Abuse of Detained Children. 7 June 2021. Архів оригіналу за 8 June 2021. Процитовано 10 June 2021.
  12. ↑ Bahrain- 20 yr old female raped to death. Архів оригіналу за 10 June 2021. Процитовано 10 June 2021.
  13. ↑ Ehsan Zarrokh (Ehsan and Gaeini, M. Rahman). «Iranian Legal System and Human Rights Protection», The Islamic Law and Law of the Muslim World e-journal, New York law school 3.2 (2009).
  14. ↑ Dehghan, Saeed Kamali. «Iran giving out condoms for criminals to rape us, say jailed activists [Архівовано 2019-02-05 у Wayback Machine.]». Published 24 June 2011. Retrieved 27 January 2018.
  15. ↑ Esfandiari, Golnaz (26 August 2009). New Prison-Rape Allegations In Iran Bring Practice To Light. Radio Free Europe/Radio Liberty. Radio Free Europe / Radio Liberty. Архів оригіналу за 26 September 2015. Процитовано 28 November 2015.
  16. ↑ а б Mackey, Robert (28 August 2009). Iranians Say Prison Rape Is Not New. The Lede. Архів оригіналу за 14 June 2018. Процитовано 27 January 2018.
  17. ↑ Saeed Kamali Dehghan (24 June 2011). Iran giving out condoms for criminals to rape us, say jailed activists. The Guardian. London. Архів оригіналу за 5 February 2019. Процитовано 6 August 2013.
  18. ↑ Protesters savagely raped in jail: Iran's Karroubi. 10 August 2009. Архів оригіналу за 16 June 2018. Процитовано 27 January 2018.
  19. ↑ Protest prison chief jailed in alleged rape, abuse scandal. Архів оригіналу за 29 April 2010.
  20. ↑ Slackman, Michael (24 August 2009). Reformer in Iran Publishes Account of a Prison Rape. New York Times. Архів оригіналу за 7 March 2018. Процитовано 10 May 2018.
  21. ↑ Shame On Iran. New York Times. 27 August 2009. Архів оригіналу за 27 January 2018. Процитовано 10 May 2018.
  22. ↑ حزب اعتماد ملی |. Архів оригіналу за 12 August 2009. Процитовано 23 April 2011.
  23. ↑ Iran and human rights: The crackdown. The Economist. 13 August 2009. Архів оригіналу за 17 August 2009. Процитовано 27 January 2018.
  24. ↑ Iran reformer says he wants to present rape evidence. Reuters. 19 August 2009. Архів оригіналу за 8 March 2021. Процитовано 19 August 2009.
  25. ↑ dead link
  26. ↑ а б в г д е Hill, Matthew (2 February 2021). 'Their goal is to destroy everyone': Uighur camp detainees allege systematic rape. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 14 January 2022. Процитовано 3 February 2021.
  27. ↑ Brunnstrom, David (4 February 2021). U.S. 'deeply disturbed' by reports of systematic rape of Muslims in China camps. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 3 February 2021. Процитовано 4 February 2021.
  28. ↑ TECHNIQUES OF ABUSE. www.hrw.org/. Human Rights Watch. Архів оригіналу за 6 March 2016. Процитовано 22 May 2018.
  29. ↑ Hughes, Chris (24 July 2016). Thousands of Turkey coup prisoners 'raped, starved and hogtied'. Daily Mirror. Архів оригіналу за 14 February 2021. Процитовано 22 May 2018.
  30. ↑ Duzgun, Meral (10 June 2013). Turkey: a history of sexual violence. The Guardian. Архів оригіналу за 31 March 2019. Процитовано 22 May 2018.
  31. ↑ Revealed: almost 1,000 rapes in prisons in England and Wales since 2010

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • Gender Violence in Prison & Hyper-Masculinities in the 'Hood: Cycles of Destructive Masculinity. Journal of Law & Policy. Texas Southern University. 37: 89. 2011. SSRN 1966200.
  • Goodmark, Leigh and Flores, Juanita and Goldscheid, Julie and Ritchie, Andrea and SpearIt, Plenary 2 — Redefining Gender Violence—Transcripts from Converge! Reimagining the Movement to End Gender Violence (9 July 2015). University of Miami Race & Social Justice Law Review, Vol. 5, p. 289, 2015. Available at SSRN: http://ssrn.com/abstract=2628984
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тюремне_зґвалтування&oldid=42450125