Еммі Нетер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еммі Амалі Нетер
нім. Amalie Emmy Noether
Noether.jpg
Народився 23 березня 1882(1882-03-23)
Ерланген, Німеччина
Помер 14 квітня 1935(1935-04-14) (53 роки)
Брін-Мор, Пенсільванія, США
Громадянство Німеччина
Національність Німеччина Німеччина
Галузь наукових інтересів математика
Alma mater Ерлангенський університет
Науковий керівник Пауль Гордан, Давид Гільберт
Відомий завдяки: Започаткувала алгебраїчну топологію, теорему Нетер
Нагороди Премія Акермана-Тебнера

Еммі Амалі Нетер (нім. Amalie Emmy Noether; * 23 березня 1882, Ерланген, Німеччина — 14 квітня 1935, Брін-Мор, Пенсільванія, США) — видатний німецький математик, «Найбільша жінка-математик, яка коли-небудь існувала»[1].

Слід відзначити, що Еммі — не скорочення від «Амалії», як часто вважають, а друге ім'я Нетер[2].

Біографія[ред.ред. код]

Еммі Амалі Нетер народилася 23 березня 1882 року в німецькому містечку Ерланген (тепер входить до агломерації Нюрнберг землі Баварія) у єврейській родині Макса Нетера. Вона була старшою з 4 дітей.

Спочатку вивчала мови, плануючи стати викладачем англійської та французької[3]. З цією метою добилася дозволу відвідувати лекції в Ерлангенському університеті, де працював її батько, спочатку вільне відвідування (1900), а з 1904 року, коли дозволили жіноче навчання, зарахована офіційно. Проте в університеті лекції з математики захоплювали Еммі більше, ніж будь-які інші. Вона стала ученицею математика Пауля Гордана.

Еммі Неттер здавала перед ним докторський іспит «Про повні системи інваріантів тернарних біквадратних форм» (1907). Вплив Гордана на цю роботу її юності був настільки великим, що в кінці дисертації, яку сама ж згодом назве «джунглями формул», Еммі наведе в символічному записі перелік повної системи інваріантів для заданої тернарної квартики з понад трьохсот форм, а портрет учителя відтоді завжди висітиме над її робочим столом.

Вже в 1915 році Нетер внесла внесок у розробку Загальної теорії відносності. Ейнштейн в листі до світового лідера математиків Давида Гільберта висловив захоплення «проникливим математичним мисленням» Нетер.

Батько Еммі занедужав і вона вела його курс, пізніше вийшов на пенсію. Пізніше померла мати, а брат Фріц, недавній геттінгенський студент-математик, опинився на фронті. У 1916 року Еммі Нетер переїжджає до Геттінгена. Проте отримати для неї місце в університеті було нелегко. На голосуванні переважали докази: «Як почуватимуться, повернувшись, наші вояки, коли їм доведеться вчитися, сидячи біля жіночих ніг?» і «Якщо допустити, щоб жінка стала приват-доцентом, то згодом вона може стати й професором, а то й членом університетського сенату. Та чи дозволено жінці входити до сенату?» не зарадило й рішуче Гільбертове: «Але ж сенат — не лазня!» І все ж він знайшов вихід: Нетер почала читати лекції, що оголошувались під ім'ям професора Гільберта.

У 1919 році, після падіння монархії, Еммі Нетер нарешті стає першою в історії університету жінкою приват-доцентом. Це була найнижча сходинка, навіть не посада. Однак, вже у 1922 року вона Еммі отримала посаду позаштатного екстраординарного професора (тобто асистента). Жартували, що «екстраординарний професор не знає нічого ординарного, а ординарний професор не знає нічого екстраординарного».

У зв'язку з інфляцією і зниженням платоспроможності студентів матеріальний стан Еммі Нетер погіршився. Зусиллями Ріхарда Куранта Нетер почали щомісячно видавати 200–400 марок «викладацької стипендії на прожиття», що потребувало кожного року міністерського затвердження. У Геттінгені вона так і не домоглася штатної посади з гарантованою оплатою. Еммі також не була членом жодної з академій. Її не обрали навіть до геттінгенського королівського наукового товариства.

Традиції, забобони, зовнішні міркування пересилили її наукові заслуги і наукову велич, які на той час вже не заперечувались ніким." (Герман Вейль)

Проте якраз у Геттінгені Нетер заклала основи зовсім нової алгебри, яку тепер називають загальною, або абстрактною (тобто теорію кілець, полів, ідеалів).

Незважаючи на свої математичні таланти, Еммі Нетер, не була блискучим викладачем. «Грації не стояли напевно біля її колиски (Вейль), голос вона мала „гучний і неприємний, а одяг мішкуватий“, викладала ж „кваплячись і збиваючись“. Тож на заняття звичайно приходило від п'яти до десяти слухачів, та й ті за її власними спостереженнями „були чужоземцями“. Усього один раз у визначений час знайшла вона близько сотні студентів і здивувалась: „Ви, певно, помилились аудиторією?“ Коли ж у відповідь зашуміло традиційне човгання ніг, яке замість аплодисментів починає й закінчує університетські години, пройшла вперед і впевнено відпрацювала, отримавши записку: „Гості зрозуміли Вас так же добре, як і будь-хто з Ваших постійних слухачів“.

Еммі Нетер ніколи не вірила в зло, їй навіть у голову не могло прийти, що зло може щось відігравати серед людей» (Вейль).
Її ж власна душевна доброта без найменшого хизування й нещирості, її життєрадісність і доступність, її здатність не помічати несуттєвого, створювали навколо неї атмосферу тепла, спокою і легкої радості. Зворушливою була її любов до учнів, які заміняли їй відсутність власної сім'ї. Жіночість її психіки виявлялась у м'якому й тонкому ліризмі відносин, що зв'язували її з людьми. (Александров)

Ван-дер-Варден як ніхто інший сприяв поширенню її ідей («Сучасна алгебра», Г930-1931). Міжнародний математичний конгрес у Цюриху став справжнім тріумфом для Нетер (Швейцарія, 1932).

У 1932 році Нетер, спільно зі своїм учнем Емілем Артіном, отримує премію Акермана-Тебнера за досягнення в математиці.

У 1933 році з приходом нової влади Еммі Нетер мусить емігрувати. Вона знайшла притулок у жіночому коледжі містечка Брін Мор, що у штаті Пенсільванія (США).

Еммі Нетер померла 14 квітня 1935 року, після невдалої операції з видалення ракової пухлини.

А. Ейнштейн в записці на її смерть відніс Нетер до найбільших творчих геніїв математики.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

В основному праці Нетер відносяться до алгебри, де вони сприяли створенню нового напрямку, відомого під назвою абстрактної алгебри. У цю область Нетер внесла вирішальну роль (поряд з Емілем Артіном та її учнем Б. Л. ван дер Варден). Герман Вейль писав:

Значна частина того, що складає зміст другого тому «Сучасної алгебри» (Тепер просто "Алгебри ") ван дер Вардена, має належати Еммі Нетер

Терміни «кільце Нетер», «модуль Нетер», теореми про нормалізацію і теорема Ласкера-Нетер про розкладання ідеалу тепер є основними.

Великий вплив зробила Нетер на алгебрізацію топології, показавши, що так звані «числа Бетті» є всього лише рангами груп гомологій.

Великий внесок зробила Нетер у математичну фізику, де її ім'ям називається фундаментальна теорема теоретичної фізики (опублікована у 1918 році), що зв'язує закони збереження із симетріями системи (наприклад, однорідність часу тягне за собою закон збереження енергії). На цьому підході побудована серія книг «Теоретичної фізики» Ландау-Ліфшиц. Особливо важливе значення має теорема Нетер в квантової теорії поля, де закони збереження, що випливають з існування певної групи симетрії, звичайно є головним джерелом інформації про властивості об'єктів дослідження.

Ідеї ​​і наукові погляди Нетер справили величезний вплив на багатьох вчених-математиків і фізиків. Вона виховала ряд учнів, які стали вченими світового класу і продовжили напрямки, над якими працювала Нетер.

Див. також[ред.ред. код]

  • 7001 Нетер — астероїд, названий на честь математика[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Александров П. С. Памяти Эмми Нётер, «Успехи математических наук», 1936, вып. II.
  2. Lebensläufe (біографія, листи)
  3. Стиллвелл Д. Математика и ее история. — Москва-Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2004, ст. 415–416.
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]