Стерилізація жінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль


Стериліза́ція жі́нки — як і статева стерилізація, методи позбавлення людини жіночої статі здатності до відтворення. Загалом, коли вживають термін стерилізація жінки, йде мова про хірургічний метод, яким повністю перекривають просвіт маткових труб та пересікають їх.

Види[ред. | ред. код]

Існують основні три методи стерилізації жінки: хірургічні, медикаментозні та радіаційні.

Один з методів хірургічної стерилізації, що припускає створення непрохідності маткових труб хірургічним шляхом. У цьому випадку сперматозоїди не можуть досягти яйцеклітини. Лібідо, здатність до зносин і оргазму зберігається. Зберігаються і менструації. Операція, як правило, необоротна. Рекомендується жінкам, які вже мають дітей і не бажають у майбутньому завагітніти.

За хірургічним доступом до маткових труб:

  • лапаротомний
  • лапароскопічний
  • пельвіскопічний (доступ через надріз у піхві, інколи кульдоскопічний)
  • ендосокпічний:
    • гістероскопічна стерилізація (через порожнину матки в просвіт маткових труб вводять спеціальні трубні спіралі довжиною до 4 см)
    • експериментальний[1](через порожнину матки в просвіт маткових труб вводять спеціальні оклюзійні стенти)

Лише кліпсування труб або встановлення простих оклюзаторів в просвіт труб виявили ненадійсність, тому застосовуються рідко.

Протипокази[ред. | ред. код]

Хірургічна стерилізація[ред. | ред. код]

  • Вагітність
  • Гострі запальні гінекологічні захворювання; гострі венеричні захворювання
  • Вагінальні кровотечі
  • Ожиріння
  • Цукровий діабет
  • Порушення згортання крові
  • Злукова хвороба очеревини
  • Загальні протипокази до оперативних втручань

Недоліки[ред. | ред. код]

Медикаментозна контрацепція[ред. | ред. код]

  • зміна гормонального статусу організму
  • «медикаментозний аборт» викликає ендокринне навантаження
  • необхідний періодичний медичний контроль
  • потрібно дотримуватись постійного режиму приймання контрацептивів

Хірургічне втручання[ред. | ред. код]

  • операція незворотня
  • збережено ризик захворіти: венеричним захворюванням, гінекологічними захворюваннями
  • косметичний дефект на животі (при лапаротомній чи лапароскопічній операціях — залишаються рубці)
  • рідко, можуть розвиватись пізні післяопераційні ускладнення

Переваги[ред. | ред. код]

Медикаментозна контрацепція[ред. | ред. код]

  • не потрібно «розрізати» чи проникати в організм інструментально
  • відміна прийому медикаментів дозволяє відновити функцію відтворення
  • при деяких видах захворювань, терапія контрацептивами сприяє одужанню

Хірургічне втручання[ред. | ред. код]

  • не потрібно дотримуватись постійного режиму
  • повна гарантія ефекту стерилізації

Законодавство[ред. | ред. код]

Україна
Громадянам та гостям України стерилізація (і вазектомія) дозволяється за медичними показаннями, з 18 років. До 2017 року стерилізація недієздатної особи здійснювалась лише за згодою її опікуна, але цей пункт було виключено на підставі Закону № 2205-VIII від 14.11.2017.
Швеція
Громадянам Швеції стерилізація (і вазектомія) дозволяється з 25 років. У 2012 році стерилізували 4800 громадян, більше 2/3 з них — жінки. Вартість стерилізації значно коливається, залежно від округів країни. У більшості округів вона становить 300 шведських крон. У 8 округах — 2400 крон, а на півдні країни — 13 200 крон.
Білорусь
Громадянам та гостям Білорусі стерилізація (і вазектомія) дозволяється з 18 років. Станом на 2009 рік цей метод контрацепції в Білорусі малопопулярний. За 2008 рік в Мінській області вазектомія була проведена 2 рази.
Росія
Громадянам Росії стерилізація (і вазектомія) дозволяється тільки у віці старше 35 років або при наявності 2 дітей, а за наявності медичних показань та згоди громадянина — незалежно від віку та наявності дітей.
Велика Британія
Кількість операцій з метою стерилізації, проведених у шпиталях Національної служби охорони здоров'я Великої Британії, приблизно 40,5 тисяч у 1997-98 роках, 8904 у 2012-13 роках.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. на 2019 рік

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Планування сім'ї та контрацепція: навчальний посібник / В. І. Бойко, Н. В. Калашник, А. В. Бойко та ін.. — Суми: Сумський державний університет, 2018. — 223 с. ISBN 978-966-657-710-1 Електронне джерело
  • Планування сім'ї. Навчальний посібник — // За редакцією Жилки Н. Я., Вовк І. Б., Київ, 2009.- 296 с. Електронне джерело

Посилання[ред. | ред. код]