Токсичний багатовузловий зоб (хвороба Пламмера) — одна з форм гіпертиреоїдизму, захворювання щитоподібної залози, що харатеризується надмірною продукцією тиреоїдних гормонів функціонально автономними вузлами. При токсичному багатовузловому зобі, на відміну від хвороби Грейвса (дифузного токсичного зобу), залучені окремі вузлові утворення, а не вся тканина щитоподібної залози. Токсичний багатовузловий зоб є другою за частотою, після хвороби Грейвса, причиною гіпертиреоїдизму у світі.[1]
Токсичний багатовузловий зоб також має назву хвороба Пламмера, названа на честь американського лікаря Генрі Пламмера (англ.Henry Stanley Plummer), який вперше описав гіпертиреоїдизм, пов'язаний з вузловим утворенням щитоподібної залози в 1913 р.[2]
Якщо мутованийрецепторТТГ має активність, то клітини, що містять його, можуть набувати «токсичних» властивостей, що проявляється надмірною продукцією Т3 та Т4.
↑Ю. И. Караченцев. Симптомы и синдромы в эндокринологии. — Справочное пособие. Харьков. — 2006. — 228c.
↑H. S. Plummer. The clinical and pathological relationship of simple and exophthalmic goiter. American Journal of the Medical Sciences, Thorofare, N.J., 1913, 146: 790–795. Transactions of the Association of American Physicians, Philadelphia, 1928, 43: 159.