Ширін Абу-Акле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі стилістичними правилами Вікіпедії.
Оригінал англійською мовою — Shireen Abu Akleh.
Ширін Абу-Акле
араб. شيرين أبو عاقلة‎
араб. شيرين نصري أبو عاقلة‎[1]
Ім'я при народженні араб. شيرين نصري أنطون أبو عاقلة‎
Народилася 3 квітня 1971(1971-04-03)[3]
Єрусалим, Ізраїль[4]
Померла 11 травня 2022(2022-05-11)[2][1] (51 рік)
Джанін, Західний берег річки Йордан[4]
·вогнепальне поранення[5]
Поховання Mount Zion Cemeteryd
Країна  США[6]
 Палестинська держава[1]
Місце проживання Єрусалим
Beit Haninad[1]
Діяльність журналістка, репортерка, тележурналістка
Alma mater Yarmouk Universityd (1991), Jordan University of Science and Technologyd і Rosary Sisters of Jerusalemd
Знання мов арабська, англійська і іврит
Заклад Аль-Джазіра, Monte Carlo Doualiyad, Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт на Близькому Сході і Voice of Palestined
Роки активності 1997 — 11 травня 2022[7]
Конфесія православ'я[4][8]
Родичі Lina Abu Aklehd[9]
Нагороди
IMDb ID 13656978

Ширін Абу-Акле (араб. شيرين أبو عاقلة‎, трансліт. Šīrīn Abū ʿĀqle; 3 квітня 1971 — 11 травня 2022) — відома палестино-американська журналістка, яка 25 років працювала репортеркою на Al Jazeera, перш ніж була вбита ізраїльським солдатом, коли вона була в синьому жилеті для журналістів і висвітлювала рейд на табір біженців у Дженіні на окупованому Ізраїлем Західному березі. Абу Аклех була однією із найвидатніших постатей на Близькому Сході за її десятиліття репортажів на палестинських територіях і вважалася прикладом для наслідування для багатьох арабських і палестинських жінок.[10][11]

Після її смерті 11 травня 2022 року Ізраїль заперечив свою відповідальність і звинуватив палестинських бойовиків. Країна поступово змінювала свій наратив, поки повністю не визнала, що, найімовірніше, журналістку «випадково» вбили її збройні сили, але Ізраїль відмовився розпочати кримінальне розслідування.[12][13] Це визнання було зроблено після кількох незалежних розслідувань, проведених міжнародними ЗМІ, Верховним комісаром ООН з прав людини та Державним департаментом США.[13] Forensic Architecture 20 вересня спростувала висновки Ізраїлю та заявила, що Абу Аклех була навмисно атакованою і їй було відмовлено в медичній допомозі.[14] У листопаді 2022 року Міністерство юстиції США почало розслідування вбивства, що Ізраїль засудив і відмовився співпрацювати. Племінниця журналістки Ліна Абу Аклех відтоді вимагає притягнути до відповідальності ізраїльського солдата.[15][16]

Її смерть та подальший насильницький зрив похорону викликав широке міжнародне засудження Ізраїлю.[17] Під час похорону ізраїльські поліцейські атакували носіїв труни у лікарні Святого Йосипа в Східному Єрусалимі кийками та світлошумовими гранатами.[18] Саму лікарню штурмувала ізраїльська поліція, яка била, штовхала, топтала пацієнтів, закидала світлошумовими гранатами, поранивши та завдавши опіків медперсоналу.[19] Установа оприлюднила заяву християнських церков Святої Землі, в якій заявила, що дії ізраїльської поліції становлять «вторгнення та непропорційне застосування сили» та порушення «права на свободу віросповідання». На її похоронах були присутні десятки тисяч палестинців, які несли прапори та скандували націоналістичні пісні; Вважається, що це були найбільші палестинські похорони в Єрусалимі за останні двадцять років.[20][21]

26 жовтня 2023 року ізраїльська армія під час рейду зруйнувала бульдозером меморіал, встановлений на місці її вбивства.[22][23][24]

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Абу Аклех народилась в Єрусалимі в 1971 році в родині Лулі та Насрі Абу Аклех,[25][26] палестинських арабів-християнин (мелькіт-католикиків)[27] з Вифлеєму.[28][29] Вона провела деякий час у Сполучених Штатах, отримавши громадянство США через членів родини її матері, які жили в Нью-Джерсі.[28] Батьки Абу Аклех померли, коли вона була маленькою. У неї є один брат.[30]

Абу Аклех відвідувала середню школу в Rosary Sisters[26] в Бейт-Ханіні, потім вступила до Йорданського університету науки і технологій, щоб вивчати архітектуру[29], але вирішила не займатися цією професією;[28] замість цього вона перевелася до Університету Ярмук в Йорданії, який закінчила зі ступенем бакалавра друкованої журналістики. Після закінчення навчання Абу-Аклех повернулася до Палестини.[29]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Я обрала журналістику, щоб бути ближче до людей. Можливо, нелегко змінити реальність, але принаймні я можу донести їхній голос до світу.

Абу Аклех, телевізійний сегмент "Аль-Джазіри"[31]

Абу Аклех працювала журналісткою на Радіо Монте-Карло та Голосі Палестини .[32] Крім того, вона працювала на БАПОР (Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт), супутниковий канал Аммана та MIFTAH (Палестинська ініціатива сприяння глобальному діалогу та демократії).[29] У 1997 році вона почала працювати журналісткою для Аль-Джазіри[33] як один із їхніх перших польових кореспондентів[34], ставши добре відомою як репортер на їхньому арабомовному каналі.[33][35] Вона жила і працювала в Східному Єрусалимі, робила репортажі про важливі події, пов'язані з Палестиною, включаючи Другу інтифаду[36], а також висвітлювала ізраїльську політику.[33] Вона часто повідомляла про похорони палестинців, убитих ізраїльськими військами.[37]

Повідомляючи про події, включаючи битву за Дженін у 2002 році та різноманітні ізраїльські операції в Секторі Газа, а також роблячи інтерв'ю з палестинськими ув'язненими у в'язниці Шікма у 2005 році, бувши першою арабською журналісткою, яку допустили до будівлі, Абу Аклех висловила стурбованість тим, що стала мішенню для Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) та озброєних ізраїльських поселенців. В одному з інтерв'ю Al Jazeera вона заявила, що ізраїльська влада неодноразово звинувачувала її у фотографуванні об'єктів під охороною.[38]

Абу Акле продовжувала виконувати свою роль в Al Jazeera, поки її не вбили в 2022 році.[39] У липні 2021 року вона мала бути першою журналісткою Al Jazeera, яка вела пряму трансляцію з Каїра, коли мережі було дозволено повернутися через покращення відносин Єгипту та Катару.[38] На момент смерті вона вивчала іврит, щоб краще розуміти наративи в ізраїльських медіа, і незадовго до цього отримала диплом із цифрових медіа.[30]

Кар'єра Абу Аклех надихнула багатьох інших палестинців і арабів стати журналістами; її прямі телевізійні репортажі були особливо відомі.[28] Після її смерті газети The New York Times і NPR назвали її «знаменитістю» серед палестинців.[28][40] The Times of Israel охарактеризувала її як «досвідченого журналіста… серед найвидатніших діячів арабських ЗМІ».[41] BBC назвала її широко відомою і такою, ким захоплюються як глядачі, так і колеги.[34]

31 травня 2022 року ООН оголосила про перейменування своєї щорічної програми навчання на Програму навчання Ширін Абу Аклех для палестинських мовників і журналістів.[42]

Смерть[ред. | ред. код]

Звичайно, мені буває страшно. Але в певний момент ти забуваєш про цей страх. Ми не кидаємося на смерть. Ми йдемо і намагаємося знайти, де ми можемо стати і як захистити команду разом зі мною, перш ніж я подумаю про те, як я вийду на екран і що я скажу.

Абу Аклех у відповідь на питання An-Najah NBC, чи не боїться вона, що її можуть підстрелити під час репортажу, 2017 рік. [28]

Абу Аклех у куртці з написом «PRESS» під час репортажу

11 травня 2022 року Міністерство охорони здоров'я Палестини оголосило про смерть Абу Аклех. Вона повідомляла про рейд ЦАХАЛу в таборі Дженін, коли[43], за словами свідків і Al-Jazeera, її застрелили ЦАХАЛ. Al Jazeera звинуватила Ізраїль у навмисному нападі на журналістку.[44][39] Абу Аклех була присутня під час рейду, який, за словами ізраїльських військових, був спрямований на захоплення «підозрюваних у тероризмі».[33] Аль-Джазіра повідомила, що Армія оборони Ізраїлю вистрелила в голову Абу Аклех[39][45] і доставила її до лікарні Ібн Сіна, де її було оголошено мертвою.[45] Їй був 51 рік.[30][46] Інший журналіст, Алі Самоді[45] з газети Аль-Кудс, був поранений у спину, але вижив; двоє інших палестинців були доставлені в лікарню в стані середньої тяжкості.[33] Лондонська газета Times повідомила, що в Абу Аклех поцілив снайпер. Шатха Ханайша, палестинська журналістка, сказала, що вона та четвертий журналіст, разом з Абу Аклех і Алі Самоді, були затиснуті ізраїльськими снайперами, які не припиняли вогонь навіть після того, як Абу Аклех впала, не даючи Ханайші затягнути жертву.[47] Розтин в Національному університеті Ан-Наджа не зміг визначити, хто застрелив Абу Аклех; патологоанатом не знайшов доказів того, що в неї стріляли з близької відстані. Розтин підтвердив, що Абу Аклех була вбита бронебійною кулею, яка влучила їй у потилицю, і, вилетівши з чола, рикошетом відлетіла від шолома[48], спричинивши переломи черепа та пошкодження мозку.[49][50] Кулю вилучили та направили на додаткову експертизу.[51]

Наслідки[ред. | ред. код]

Ізраїльські війська напали на дім Абу Аклех після її вбивства; вони конфіскували палестинські прапори та перешкоджали «виконанню націоналістичних пісень».[52]

Тисячі людей зібралися в Рамаллі на честь Абу Аклех, де її тіло було перевезено до офісу мережі, щоб колеги, друзі та родина «попрощалися з нею».[52] Журналісти Alternative Syndicate of the Press зібралися, щоб вшанувати Абу Аклех в центрі Бейрута. У її рідному місті Бейт-Ханіна щонайменше п'ятеро палестинців були поранені в зіткненнях з озброєними ізраїльськими солдатами, а щонайменше троє були затримані; натовп перед її будинком протестував проти її вбивства.[52]

Похорон[ред. | ред. код]

Офіційні похорони журналістки Ширін Абу Аклех у Рамаллі

Палестинська влада запланувала державну похоронну[28] процесію, яка мала відбутися 12 травня 2022 року в Рамаллі, починаючи від штаб-квартири президента Палестини. Махмуд Аббас, президент Держави Палестина, планував бути присутнім.[53] Брат Абу Аклех, Тоні, сказав, що він розмовляв з ізраїльською поліцією перед похоронами, і що поліція хотіла знати маршрут процесії, будь-які домовленості щодо похорону, і висловилась проти того, щоб під час процесії були палестинські прапори, гасла чи скандування.[54]

Скорботні люди несуть тіло Абу Аклех, загорнуте в палестинський прапор і синю куртку преси

Тіло Абу Аклех було перевезено з Дженіна через Наблус і Рамаллу на її похорон до Єрусалиму.[55] Похорон Абу Аклех відбувся 13 травня у Східному Єрусалимі. На процесії зібрались тисячі осіб, багато з палестинськими прапорами.[55] Процесія почалася в лікарні Святого Йосипа в Східному Єрусалимі. На початку похорону присутні наполягали на тому, щоб її тіло можна було нести на плечах[56][57] що є звичайним явищем на палестинських похоронах.[19] Ізраїльська поліція увірвалася крізь ворота та атакувала людей кийками та світлошумовими гранатами, деякі неодноразово били і штовхали ногами носіїв труни, які стояли спиною до стіни, в результаті чого труна ледь не впала на землю.[20][58] Ізраїльська поліція заявила, що діяла на підставі того, що натовп «порушив громадський порядок», заявивши, що «300 бунтівників» намагалися захопити труну, але це твердження було оскаржено братом Абу Аклех.[19][18] Ізраїльська поліція намагалася заборонити учасникам жалоби публічно демонструвати палестинський прапор, але присутні махали прапором і скандували «Палестина! Палестина!»[59] Поліція заявила (без надання доказів), що в її співробітників кидали каміння. На відео видно, як поліцейський каже натовпу: «Якщо ви не припините ці скандування та націоналістичні пісні, нам доведеться вас розігнати силою, і ми не дозволимо провести похорон».[59]

Відео, оприлюднене християнськими лідерами Східного Єрусалиму під час пресконференції 16 травня, показує, що насильство з боку ізраїльської поліції почалося ще до початку процесії.[18] На кадрах, знятих з камер відеоспостереження, встановлених у лікарні Святого Йосипа, видно, як десятки ізраїльських поліцейських штурмують будівлю лікарні, поки труна Абу Аклех ще не покинула будівлю, де вони б'ють, штовхають і топчуть пацієнтів;[18] офіцери також кидали світлошумові гранати, поранивши та спричинивши опіки медперсоналу,[19] і стріляли кулями невідомої природи по зовнішній частині території.[18]

Пізніше труну завантажили на катафалк і перевезли до собору Благовіщення Пресвятої Богородиці для похорону, а звідти пішки перенесли на грецький православний цвинтар на горі Сіон, де вона була похована поруч зі своїми батьками.[60][56][61][62]

Європейський Союз оприлюднив заяву, в якій говориться, що він «вражений насильством у лікарні Святого Йосипа та рівнем невиправданої сили, яку застосувала ізраїльська поліція під час похоронної процесії».[59] 16 травня госпіталь Святого Йосипа, який керує монастирем, процитував заяву організації, що представляє 15 християнських конфесій, групу Християнських церков Святої Землі, у якій говориться, що «дії поліції являли собою „вторгнення та непропорційне застосування сили“… (та) серйозне порушення міжнародних норм і правил, включаючи основоположне право на свободу релігії»[19][63][64][65] Директор лікарні Джаміль Кусса сказав, що «тепер стало зрозуміло, що метою насильства з боку поліції була сама труна», і що намір ізраїльської поліції полягав у тому, щоб тероризувати людей у будівлі.[19] В інтерв'ю CNN брат Абу Акле описав дії поліції як «навмисні та жорстокі» та сказав, що вони могли натомість заблокувати дороги, щоб зупинити процесію.[54] Він також спростував версію ізраїльської поліції про те, що у поліції була домовленість із родиною Абу Аклех.[19] Племінниця Абу Аклех розповіла, що під час нападу поліції ізраїльський офіцер погрожував їй побиттям.[19]

Ізраїль заявив, що проведе «повне розслідування того, що сталося під час похорону, щоб винести уроки з цієї події».[66] Висновки мали бути представлені в належний час.[66] Через кілька днів після похорону одного з палестинців, що носив труну та був побитий ізраїльською поліцією, заарештували й помістили в одиночну камеру;[67] поліція заявила, що арешт не був пов'язаний з похоронами, але відмовилася надати обґрунтування своїх дій.[68] Однак, за словами адвоката носія труни, допити справді стосувалися похорону Абу Аклех.[67]

Міністерство охорони здоров'я Ізраїлю заявило, що розгляне факт насильства під час похорону. Станом на 24 травня директор St. Joseph's Джаміль Кусса сказав, що ніхто з міністерства чи поліції не зв'язувався з ним.[69] 16 червня ізраїльська поліція оголосила, що внутрішнє розслідування поведінки поліції на похоронах Абу Аклех було завершено, і результати були передані комісару поліції Кобі Шабтаю та міністру громадської безпеки Омеру Бар-Леву. Хоча висновки не були оприлюднені, Шабтай оприлюднив відповідну заяву про те, що «похоронна процесія журналістки Ширін Абу Аклех була складною подією. Неможливо залишатися байдужим до складних сцен», стверджуючи, що інцидент необхідно належним чином розглянути, «щоб такі чутливі події, як ці, не порушувалися насильством з боку учасників заворушень», і що «під моїм керівництвом поліція переглянула поведінку сил на місцях з метою винесення уроків і поліпшення оперативної поведінки в подібних інцидентах у майбутньому».[70] Як Haaretz, так і Jerusalem Post заявили, що розслідування виявило неправомірну поведінку поліції, але напередодні розслідування було вирішено, що дисциплінарних стягнень застосовувати не буде.[71][72][73]

Реакція[ред. | ред. код]

Смерть Абу Аклех викликала широке обурення.[74] Аль-Джазіра описала вбивство Абу Аклех як «жахливий злочин, який порушує міжнародні норми» і такий, що був скоєний «холоднокровно».[33] Керуючий директор мережі Джайлз Трендл заявив, що мережа «шокована і засмучена» її смертю, і закликав до прозорого розслідування.[39]

Президент Аббас заявив, що вважає ізраїльські сили «повністю відповідальними» за смерть Абу Аклех.[75] Хуссейн аль-Шейх, міністр цивільних справ Палестини, а з 26 травня 2022 року генеральний секретар виконавчого комітету Організації визволення Палестини, змінивши на цій посаді Саеба Ереката[76], написав у Twitter, що Абу Аклех «загинула мученицькою смертю від куль ізраїльскої окупації», додавши, що «злочин замовчування» було «вчинено ще раз, і правда вбита кулями ізраїльської окупації».[33] Глава місії Палестини у Великій Британії Хусам Зомлот описав Абу Аклех як «улюблену журналістку» і свою близьку подругу.[39]

Посол Сполучених Штатів в Ізраїлі Томас Р. Найдес сказав: «Я закликаю до ретельного розслідування обставин її смерті та поранення принаймні ще одного журналіста сьогодні в Дженіні».[77] Речник Державного департаменту США Нед Прайс і посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд рішуче засудили вбивство. Перший назвав це «образою свободи ЗМІ всюди» і сказав, що винні «мають бути притягнуті до відповідальності», а другий закликав до «ретельного розслідування».[77]

11 травня спеціальний доповідач ООН по Палестині Франческа Альбанезе заявила, що злочин є «серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права і потенційно є військовим злочином згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду».[78] 13 травня експерти Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Альбанезе та троє інших доповідачів ООН, повторили цю тезу,[79][80] після чого Рада Безпеки ООН прийняла рідкісну одностайну резолюцію, яка засудила вбивство та вимагала «негайного, ретельного, прозорого та неупередженого розслідування її вбивства».[81][82][83]

Протестувальники в Лоді несуть фотографії Абу Аклех 13 травня

У річницю смерті Аклех Комітет захисту журналістів заявив, що існує «смертоносна модель» того, як Ізраїль вбив 20 журналістів з 2001 року, не притягнувши нікого до відповідальності. За даними організації «Репортери без кордонів» (RSF), з 2018 року 144 палестинських журналіста були поранені ізраїльськими силами в секторі Газа, на Західному березі річки Йордан і в Східному Єрусалимі. У квітні 2022 року Міжнародна федерація журналістів подала скаргу до Міжнародного кримінального суду, звинувативши ізраїльські сили в систематичних нападах на журналістів.[36] У скарзі детально описуються чотири випадки, де Ахмед Абу Хусейн, Ясер Муртаджа, Муат Амарне і Недал Ештаєх, як стверджується, стали мішенню для нападів.[84] Директор RSF Крістоф Делуар назвав її вбивство порушенням Женевських конвенцій та резолюції Ради Безпеки ООН 2222 про захист журналістів. Він заявив, що RSF «розчарований» пропозицією Яїра Лапіда про участь Ізраїлю в спільному розслідуванні смерті Абу-Аклех, заявивши, що замість цього «має бути розпочато незалежне міжнародне розслідування».[52] Комітет захисту журналістів закликав до «швидкого, негайного і прозорого розслідування» цього вбивства, тоді як Міжнародна федерація журналістів засудила вбивство «ізраїльськими військами» і закликала до «негайного розслідування».[85] Amnesty International назвала це «кривавим нагадуванням про смертоносну систему, в якій Ізраїль утримує палестинців» і закликала припинити «незаконні вбивства» палестинців ізраїльськими силами.[52] Палестинський синдикат журналістів описав це вбивство як «явне вбивство, скоєне ізраїльською окупаційною армією».[52]

Мохаммед бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані, віце-прем'єр-міністр Катару, засудив те, що він назвав «жахливими злочинами окупації проти беззбройного палестинського народу».[85] Заступник міністра закордонних справ Лолва Аль-Хатер написав у Твіттері « спонсорований державою ізраїльський тероризм має бути припинений» і «безумовна підтримка Ізраїлю має бути припинена».[47] Міністерство закордонних справ Кувейту оприлюднило заяву, в якій засудило те, що вони назвали вбивством Абу Аклех ізраїльськими силами; аналогічні заяви зробили МЗС Єгипту, Афганістану, Пакистану, Джибуті, Китаю, Ірану та ПАР.[85][86]

Демонстрантка у Лондоні тримає фотографії Абу Аклех, 14 травня

Смерть Абу Аклех викликала протести в багатьох містах світу під час святкування Дня Накба, включаючи Лондон,[87] Нью-Йорк і Вашингтон, округ Колумбія,[88] серед інших.[89] Це також було засуджено Художниками Палестини у Великобританії у відкритому листі, опублікованому 19 травня 2022 року, який підписали понад 100 митців, включаючи Педро Альмодовара, Анджелу Девіс, Сьюзан Сарандон, Арундаті Рой і Марка Руффало. У листі, в якому Ізраїль описується як держава апартеїду, засуджується «вбивство ізраїльськими окупаційними силами високоповажної палестинської журналістки Ширін Абу Аклех», а також подальший «напад озброєних до зубів ізраїльських сил на палестинських плакальників».[90]

24 травня відбулося засідання РБ ООН за формулою Аррія, присвячене захисту журналістів.[91] Про вбивство Абу Аклех говорили багато доповідачів. Абдеррахім Фукара, голова офісу Al Jazeera Network для Америки, сказав на зустрічі, що Абу Аклех була «холоднокровно вбита ізраїльською кулею», і сказав, що «Мережа має докази та свідків, які підтверджують цю позицію».[92]

Лист від 24 демократів у Сенаті закликав адміністрацію Байдена розслідувати вбивство. Комітет зі зв'язків із громадськістю США (AIPAC) виступив проти цього листа. Раніше сенатори Джон Оссофф і Мітт Ромні висунули двопартійну вимогу щодо повного та прозорого розслідування.[93] Це сталося після попереднього листа в травні, підписаного 57 демократами Палати представників з вимогою незалежного розслідування вбивства.[94]

Сім'я Абу Аклех зустрілася з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні 26 липня. Після зустрічі Ліна Абу Аклех, її племінниця, написала у Twitter, що сім'я наполягає на продовженні «розслідування в США, яке призведе до реальної відповідальності», «хоча він взяв на себе певні зобов'язання щодо вбивства Ширін, ми все ще чекаємо, чи відповість ця адміністрація на наші заклики щодо #JusticeForShireen»,[95][96][97]

Сполучені Штати з серпня тиснуть на Ізраїль, щоб той переглянув правила збройних сил ЦАХАЛ.[98] 6 вересня заступник речника Державного департаменту Ведант Пател заявив: «Ми продовжуватимемо тиснути на Ізраїль прямо та тісно на найвищому рівні, щоб той переглянув свою політику та практику щодо цього, щоб переконатися, що щось подібне не повториться в майбутньому.»[99] Однак 7 вересня заступник прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Бенет заявив, що правила ведення бойових дій «визначатимуть командири ЦАХАЛу незалежно від будь-якого тиску — внутрішнього чи зовнішнього».[100]

Розслідування[ред. | ред. код]

Початкові розслідування в Ізраїлі[ред. | ред. код]

Карта від Бецелем показує, де написано, що Армія оборони Ізраїлю обмінювалася вогнем з бойовиками (B) і місце, де було вбито Аклех (A).[101][102][103][104]

Прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет спочатку опублікував твіт, в якому звинуватив у смерті журналістки палестинських бойовиків, посилаючись на відео, опубліковане ізраїльськими військовими.[105] Правозахисна організація Бецелем задокументувала точне місце, звідки палестинські бойовики, зображені на цьому відео, вели вогонь, а також точне місце, де було вбито Абу Аклех, зазначивши, що ці два місця були на відстані сотень метрів[106] і розділені кількома стінами і будівлями.[107] The Washington Post перевірила відстань між двома місцями.[108] Розслідування Бецелем, оприлюднене через кілька годин після офіційних повідомлень Ізраїлю, також виявило, що алея, зображена на кадрі, не була поблизу місця, де була убитий Абу Аклех, і що для бойовиків було «неможливо» влучити в Абу Аклех або будь-кого в її оточенні.[109] Пізніше того ж дня командувач ізраїльськими військовими генерал-лейтенант Авів Кохаві сказав: «На даному етапі ми не можемо визначити, від чийого вогню вона постраждала, і ми шкодуємо про її смерть».[36] Роберт Маккі з The Intercept сказав, що ізраїльська армія пізніше оприлюднила записи з натільних камер, щоб показати, що її сили були обстріляні палестинськими бойовиками, а порівняння з відео, записаним дослідником Бецелем пізніше того ж дня, підтвердило, що «ізраїльські солдати перебували в кінці алеї, де стріляв палестинський бойовик», і коли «ізраїльські солдати відступили з цього провулка, вони вийшли на ту саму вулицю, на якій стояла Абу Аклех, коли її застрелили».[109] Увечері Бенні Ганц сказав: «Ми намагаємося з'ясувати, що саме сталося» і «Я не маю остаточних висновків», і пообіцяв прозоре розслідування.[110] За даними ізраїльських військових, палестинські бойовики вели вогонь по солдатах ЦАХАЛу, після чого солдати відкрили вогонь у відповідь.[33] ЦАХАЛ оприлюднив відео, на якому видно, як палестинські бойовики стріляють у таборі Дженін, нібито в районі, де була убита Абу Аклех.[107] На відео чути, як бойовик каже: «Вони [палестинські бойовики] поцілили одного, вони поцілили в солдата, він лежить на землі». Оскільки під час операції жоден ізраїльський солдат не постраждав, ізраїльська влада заявила, що, ймовірно, палестинці застрелили Аклех помилково, вважаючи її солдатом.[111] Повідомлення Haaretz визнало таку можливість малоймовірною, оскільки кілька будівель перекрили пряму лінію видимості між тим бойовиком і репортеркою.[112]

За словами Амоса Харела, ізраїльські повідомлення про інцидент були надто поспішними та ризикували викликати підозри в приховуванні. Міністр зв'язку Йоаз Хендел сказав Ісраель Гайом, що він припускає, що причиною її смерті є палестинська стрілянина.[113] Згідно з Haaretz, військовий речник Ран Кочав сказав громадському радіо Kan Bet: «Ми запропонували палестинцям провести негайне розслідування, спільне розслідування, щоб з'ясувати, хто застрелив палестинку», але такої пропозиції не було зроблено, і минуло кілька годин до міністра закордонних справ. Яїр Лапід обговорив ситуацію з високопоставленим чиновником ПНА (Палестинської влади) Хусейном аль-Шейхом, який заперечив, що надходили будь-які пропозиції.[114] Тимчасове розслідування ЦАХАЛу звузило обставини її смерті до двох сценаріїв: або випадок невибіркової стрілянини палестинців, а інший, можливо, випадковий вогонь ізраїльського снайпера.[13]

Кілька очевидців, у тому числі двоє журналістів, які стояли поруч з Абу Аклех, повідомили, що безпосередньо перед її смертю в районі було відносно тихо, і там не було жодного палестинця, ні цивільного, ні іншого, заперечуючи заяви Ізраїлю про те, що вона загинула під час перехресного вогню.[108] Аль-Джазіра повідомила, що, за словами керівника бюро в Рамаллі Валіда Аль-Омарі, палестинські бойовики не стріляли;[39] Мустафа Баргуті з Палестинської національної ініціативи також заявив, що на місці події «не було перестрілки».[52] Аль-Омарі також заявила, що Абу Аклех була в шоломіа постріл був зроблений в незахищену ділянку під вухом, припускаючи, що це свідчить про те, що вона була «навмисною мішенню».[29] На відео стрілянини видно, що Абу Аклех одягнена у синій бронежилет з чітким написом «PRESS».[33] На кадрах, опублікованих днями пізніше, які зображують останні кілька хвилин перед стріляниною проти команди Аль-Джазіри, не було видно і не чутно жодного бою.[115] Фотокореспондент Agence France-Presse повідомив, що ізраїльські війська застрелили Абу Аклех.[116]

Подальші розслідування[ред. | ред. код]

Сполучені Штати вимагали прозорого розслідування, Європейський Союз — незалежного розслідування та підтримки Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет.[117] Кілька незалежних груп почали власні розслідування. Bellingcat провів відео- та аудіоаналіз[118] соціальних медіа з палестинських та ізраїльських військових джерел, дійшовши висновку, що, хоча озброєні люди та ізраїльські солдати були присутні, озброєні люди були набагато далі, і докази підтвердили свідчення свідків про те, що, ймовірно, відповідальним був ізраїльський вогонь. Стрілянина, каже Bellingcat, була «повільною і навмисною, припускаючи прицілювання, а не розпилення куль, спрямованих на інший об'єкт або людину».[118] 16 червня 2022 року Al Jazeera повідомила, що отримала зображення кулі, і що, згідно з балістичними та судово-медичними експертами, куля із зеленим наконечником була розроблена для пробивання броні та калібру 5,56 мм для використання в гвинтівці M4, такій самій, як регулярно використовується ізраїльськими військами.[119] Палестинські бійці також використовують M4.[118] Ізраїльська правозахисна група Бецелем також провела розслідування, «зігравши ключову роль у тому, що військові відмовилися від своїх початкових тверджень про те, що палестинські озброєні люди були відповідальними» за смерть".[120][121][122]

Associated Press також провело реконструкцію подій, заявивши, що це «підтверджує твердження як палестинської влади, так і колег Абу Аклех, що куля, яка вбила її, була випущена з ізраїльської зброї», і що «будь-яка переконлива відповідь, ймовірно, виявиться невловимою через серйозну недовіру між двома сторонами, кожна з яких має одноосібне володіння потенційно вирішальними доказами».[123] Розслідування CNN, яке переглянуло 11 відео та опитало очевидців і експерта з вогнепальної зброї, заявило, що нові докази свідчать про те, що «Абу Аклех була застрелена під час цілеспрямованої атаки ізраїльських сил».[124]

26 травня Jerusalem Post повідомила, що Палестина завершила своє розслідування, передала результати в адміністрацію США, дійшовши висновку, що ЦАХАЛ «прямо і навмисно» націлився на Абу Аклех. Ізраїль відкинув звинувачення.[125]

Палестинська влада відмовила Ізраїлю в проханні провести спільне розслідування, наполягаючи на результатах свого власного розслідування, яке показало, що ЦАХАЛ навмисно вбив Абу Аклех. Палестинська влада також відхилила прохання передати кулю Ізраїлю для балістичного тестування. Ізраїльський уряд ідентифікував зброю солдата, який міг убити її, але наполягав на тому, що він не може визначити, яка сторона здійснила смертельний постріл без кулі. Двопартійна група членів Конгресу Сполучених Штатів закликала адміністрацію Байдена натиснути на палестинську владу, щоб надати кулю для випробувань.[126][127][128] Міністр оборони Ізраїлю Бені Ґанц заявив, що ЦАХАЛ звернувся до палестинців з проханням дозволити ізраїльтянам оглянути кулю.[129] Ізраїль також запропонував спільне розслідування смерті, яке було відхилено Палестинською владою на тій підставі, що вона хоче незалежного розслідування.[128]

Армія оборони Ізраїлю оголосила, що розпочала розслідування можливості того, що один із її солдатів застрелив Абу Аклех, розпочавши розслідування трьох інцидентів зі стріляниною, у яких брали участь їхні солдати, причому один із них стався на відстані 150 метрів, де знаходилася Абу Аклех. Представник ЦАХАЛу заявив, що це «найбільш вірогідна причетність до загибелі» трьох осіб, щодо яких ведеться розслідування.[130] Невстановлений військовий речник повідомив журналістам, що була ідентифікована гвинтівка, яка могла бути використаною, але без кулі це неможливо підтвердити.[131] Ізраїльські офіційні особи також підтвердили, що "солдати у військовій машині перебували приблизно за 140 м від місця, де працювали журналісти, і неодноразово відкривали вогонь приблизно в той час, коли була убита Абу Аклех.[132]

Пізніше ЦАХАЛ оголосив, що хоча оперативне розслідування вбивства все ще триватиме, вони не будуть проводити розслідування у формі кримінального розслідування, заявивши, що з їхнього боку немає підозр у скоєнні злочинного діяння.[133][134] Уряд Ізраїлю оприлюднив заяву про те, що кримінального розслідування не потрібно.[135] Єш Дін звинуватив уряд Ізраїлю в тому, що він ухиляється від своїх обов'язків, ухиляючись від кримінального розслідування;[135] Репортер Аль-Джазіри Імран Хан заявив, що «кримінальне розслідування проти офіцера або солдата ізраїльської армії, який перебуває на службі або бере участь в активній військовій операції» було б «абсолютно неспроможним» в нинішньому ізраїльському політичному кліматі, оскільки громадськість в цілому вважає ЦАХАЛ «недоторканними, як захисників Ізраїлю».[136]

Після відмови Ізраїлю конгресмен Андре Карсон повідомив, що під листом до Блінкена з проханням провести розслідування ФБР станом на 19 травня було зібрано 55 підписів конгресменів.[137][138] Окремо від заяви про те, що військова поліція не розпочинатиме розслідування вбивства через відсутність підозр у скоєнні злочину, ЦАХАЛ 19 травня оголосив, що ідентифікував зброю, з якої «можливо, було вбито Абу Аклех», хоча і заявив, що висновок залишиться непевним без проведення аналізу кулі.[139] Генеральний прокурор Палестини Акрам аль-Хатіб заявив 2 липня, що куля була передана нещодавно прибулій «спеціалізованій групі експертів США» для проведення технічної експертизи.[140][141][142] За словами Аль-Хатіба, тест буде проводитися в посольстві США в Єрусалимі, і «ми отримали гарантії від американського координатора, що експертиза буде проводитися ними і що ізраїльська сторона не братиме в ній участі», але, за словами Кочава, «тестування буде проводитися ізраїльськими слідчими в присутності американських спостерігачів».[143] Державний департамент США згодом оголосив 4 липня, що тести незалежних балістичних експертів під наглядом США не дали остаточних висновків щодо зброї, з якої стріляли, але що американські чиновники дійшли висновку, що Аклех, найімовірніше, загинула від вогню з ізраїльських позицій, і що немає «жодних підстав вважати», що її вбивство було умисним. Американські слідчі мали «повний доступ»[144] до розслідувань як ЦАХАЛу, так і Палестинської автономії.[145][146][147] Палестинська прокуратура заперечує висновок США про те, що куля не може бути співставлена зі зброєю, і наполягає на тому, що вбивство було навмисним.[148] 5 липня США підкреслили, що не проводили власного розслідування, але висновок є «підсумком» розслідувань, проведених Палестинською адміністрацією та Ізраїлем.[149]

12 червня газета Washington Post опублікувала результати власного розслідування, згідно з якими ізраїльський солдат у ідентифікованому конвої «імовірно застрелив Абу Аклех».[150] Хоча ЦАХАЛ заявив, що бойовик відкрив «кілька загороджувальних вогнів» по колоні до того, як солдат ЦАХАЛу відкрив вогонь у відповідь, аналіз не виявив жодних доказів перестрілки, що передувала вбивству.[150] ЦАХАЛ відмовився повідомити, чи був цей конвой тим самим, що розслідується.[150] 20 червня газета New York Times опублікувала те, що вона назвала «місячним розслідуванням», дійшовши висновку, що «куля, яка вбила пані Абу Аклех, була випущена приблизно з місця розташування ізраїльського військового конвою, швидше за все, солдатом з елітного підрозділу». Крім того, The Times виявила, що в районі, де працювала Абу Аклех, не було палестинських бойовиків, коли її застрелили, спростовуючи заяви ізраїльських військових, що солдат ЦАХАЛу застрелив її, це сталося через зіткнення з палестинськими бойовиками в районі на час.[151]

24 червня Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомило, що на основі інформації, наданої ЦАХАЛом і генеральним прокурором Палестини, а також перегляду фото, дійшло висновку, що Абу Аклех була убита кулею, випущеною ЦАХАЛом на основі інформації, наданої ЦАХАЛом та палестинським генеральним прокурором, а також вивчення фото-, відео- та аудіоматеріалів, відвідування місця події, консультацій з експертами, аналізу офіційних повідомлень та опитування свідків. Прес-секретар сказав: «Дуже тривожно, що влада Ізраїлю не провела кримінальне розслідування».[152][153]

Ізраїльська правозахисна організація «Єш Дін» проаналізувала ізраїльські військові записи про судові переслідування в результаті військових розслідувань і виявила, що ізраїльські сили «майже повністю безкарні від кримінального переслідування у випадках, коли палестинцям завдали шкоди солдати ЦАХАЛу», і, крім того, що механізми розслідування армії не є адекватним, оскільки дані показують, що «навіть коли армія проводить розслідування, воно не призводить до правосуддя», з лише 5 кримінальними переслідуваннями, що становить 2 % від усіх отриманих скарг у 2019—2020 роках.[154]

5 вересня ЦАХАЛ оприлюднив результати свого власного розслідування, встановивши, що існує «висока ймовірність», що Абу Аклех «випадково потрапила» під вогонь армії, але не буде розпочинати кримінальне розслідування. У звіті стверджувалося, що армія зазнала обстрілу з боку палестинців у цьому районі, заявивши, що армія не може остаточно зробити висновок про те, що Абу Аклех була вбита палестинськими озброєними бойовиками, і що в її смерті немає жодних підозр у кримінальному діянні. Відео інциденту не підтвердило твердження про те, що палестинські бійці вели вогонь з місця події.[155] Associated Press повідомило, що під час брифінгу з журналістами «вищий військовий чиновник» сказав, що ізраїльський солдат «з дуже високою ймовірністю» помилково ідентифікував Абу Аклех і помилково застрелив її. Він не пояснив, чому твердження Ізраїлю про палестинську стрілянину в цьому районі суперечили свідченням очевидців і відеозаписам.[156] Сім'я Абу Аклех продовжувала закликати до незалежного розслідування Сполученими Штатами та розслідування Міжнародного кримінального суду, заявляючи, що звіт ЦАХАЛу «намагався приховати правду та уникнути відповідальності», і що «Наша сім'я не здивована таким результатом, оскільки для всіх очевидно, що ізраїльські військові злочинці не можуть розслідувати свої власні злочини».[156] Сенатор-демократ від штату Меріленд Кріс Ван Голлен також відкинув ізраїльський звіт, заявивши, що його висновки суперечать доказам, і повторив свій заклик до незалежного розслідування в США вбивства Абу Аклех.[157] Асоціація іноземної преси, яка представляє міжнародні ЗМІ, що висвітлюють Ізраїль та палестинські території, заявила, що висновки ЦАХАЛу «викликають серйозні питання щодо дій військових того дня та серйозні сумніви щодо їх заявленого зобов'язання захищати журналістів у майбутньому», тоді як Комітет із захисту журналістів, який виступає за свободу преси в усьому світі, заявив, що звіт «не дає відповідей — за будь-якими мірками прозорості чи підзвітності — на які заслуговує її родина та колеги».[158] Прем'єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід заперечив заклики до кримінального переслідування, заявивши, що солдат «захищав себе від вогню терористів». Він додав, що «ніхто не буде диктувати наші правила бойових дій» і що «наші солдати мають повну підтримку уряду […] і народу».[159]

20 вересня спільне розслідування, оприлюднене Al-Haq і Forensic Architecture, міжнародною дослідницькою групою, прийшло до висновку, що Абу Аклех та її колеги були об'єктами «навмисного нападу Ізраїлю».[160][161]

Анонс розслідування США[ред. | ред. код]

Міністерство юстиції США почало розслідування вбивства, повідомило міністерство оборони Ізраїлю 15 листопада 2022 року. Міністр оборони Бені Ґанц назвав розслідування «серйозною помилкою». Він сказав, що «ЦАХАЛ провело незалежне та професійне розслідування, деталі якого було представлено американцям», і «я чітко дав зрозуміти американським представникам, що ми стоїмо за солдатами ЦАХАЛу, що ми не будемо співпрацювати з жодним зовнішнім розслідуванням, і ми не допустимо втручання у внутрішні справи Ізраїлю».[162][163][164][165] Троє ізраїльських і американських чиновників повідомили Axios, що Білий дім і Державний департамент повідомили уряду Ізраїлю, що вони не стоять за рішенням ФБР розпочати розслідування.[166] 14 листопада 19 демократів Палати представників представили окремий закон, Закон про правосуддя для Ширін, який вимагає звіт про вбивство.[167] 15 листопада Amnesty International у своїй заяві, реагуючи на оголошення про розслідування, заявила, що «Ізраїль не може продовжувати безкарно вбивати палестинців».[168][169]

Передача справи до Міжнародного кримінального суду[ред. | ред. код]

23 травня міністр закордонних справ Палестини Ріяд аль-Малікі оголосив, що справу Абу Аклех разом із доказами інших порушень із боку Ізраїлю було передано до прокурора Міжнародного кримінального суду.[170]

26 травня, в той самий день, коли Палестина заявила, що завершила своє розслідування та передала висновки адміністрації США, Al Jazeera заявила, що подасть позов до МКС щодо вбивства та «ізраїльського бомбардування та повного знищення офісу Al Jazeera в Газі в травні 2021 року, а також постійні підбурювання та напади на її журналістів, які працюють на окупованих палестинських територіях».[171] Родина Абу Аклех заявила, що дала дозвіл на передачу справи про її вбивство до Міжнародного кримінального суду(МКС).[172]

20 вересня, того самого дня, коли завершилося спільне розслідування Al-Haq і Forensic Architecture, юристи та правозахисні групи передали справу про розстріл до Міжнародного кримінального суду від імені її родини.[173][174] 6 грудня Al Jazeera представила нові докази та оголосила про подання окремої офіційної скарги в МКС проти ізраїльських військ у зв'язку з вбивством.[175][176]

Речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що США вже давно протестують проти розслідування Міжнародним кримінальним судом у Палестині. Він сказав, що МКС має зосередитися на покаранні та попередженні жорстоких злочинів.[177] Яїр Лапід, колишній прем'єр-міністр Ізраїлю, сказав: «Ніхто не буде проводити розслідування щодо ізраїльських солдатів і ніхто не буде проповідувати нам про етику війни, точно не Al Jazeera».[178]

Пам'ять і спадок[ред. | ред. код]

11 травня 2023 року друзі та родина Абу Аклех знову закликали до правосуддя та відповідальності за її смерть.[179] Приурочений до цієї смерті, Комітет із захисту журналістів (CPJ) оприлюднив звіт із висновками про те, що Ізраїль допустив вбивство військовослужбовцями щонайменше 20 журналістів, 18 з яких палестинців, зниклих безвісти з 2001 року.[179][180]

Друг і колишня колега Далія Хатука зазначила: «Роки спостережень за тим, як правосуддя для палестинців не здійснюється, підказують мені, що ми не повинні очікувати багато чого. Але якщо ми зосередимося на позитивних моментах, то я ніколи не бачила нічого подібного до того, що було на її похороні… Це показало, як її любили та поважали. Ширін надихнула ціле покоління молодих жінок і чоловіків, які захоплюються нею та її роботою і хочуть йти її слідами».[181]

Раніше того тижня в Рамаллі відбувся меморіальний концерт, який відвідали сотні людей, щоб відзначити новаторське життя та кар'єру Абу Аклех у ЗМІ та її спадщину.[182] Кілька музичних творів, які грали, були створені на пам'ять про це у виконанні молодих жінок з Національної музичної консерваторії імені Едварда Саїда та дівочого хору з Єрусалиму.[182]

Кілька університетів уже оголосили про присудження нагород і стипендій імені Абу Аклех, а вулицю в Рамаллі названо на її честь, а музей медіа, який планується відкрити у 2025 році, також носитиме її ім'я.[183]

26 жовтня 2023 року Армія оборони Ізраїлю зруйнувала бульдозером і осквернила меморіал, встановлений на місці її вбивства в Джаніні.[184][185][186]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Список журналістів, загиблих під час ізраїльсько-палестинського конфлікту
  • Іен Гук — британський співробітник БАПОР, убитий у 2002 році снайпером ЦАХАЛ у Джаніні
  • Джеймс Міллер — валлійський документаліст, убитий у 2003 році в результаті обстрілу ЦАХАЛ
  • Фадель Шанаа — палестинський оператор, який працював на Reuters, який загинув у 2008 році під час ізраїльського вогню під час різанини в Аль-Бурейджі
  • Хронологія ізраїльсько-палестинського конфлікту на 2022 рік
  • Ліна Абу Аклех — племінниця та відома захисниця справедливості
  • Violence against journalists
  • Безпека журналістів
  • Жінки в журналістиці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д https://www.shireen.ps/martyrs/show/202200056
  2. ↑ а б مقتل الزميلة شيرين أبو عاقلة برصاص الجيش الإسرائيلي... ولم تنهِ رسالتها بعد — An-Nahar, 2022.
  3. ↑ شاهد قبر شيرين أبو عاقلة
  4. ↑ а б в Арабська Вікіпедія — 2003.
  5. ↑ استشهاد مراسلة الجزيرة شيرين أبو عاقلة برصاص جيش الاحتلال خلال تغطيتها لاقتحامه مخيم جنين — Al Jazeera Media Network.
  6. ↑ https://www.unesco.org/en/safety-journalists/observatory/cb765cf8-3fb7-4101-8b36-e59fa3331043
  7. ↑ https://www.bbc.com/news/world-middle-east-61403320
  8. ↑ ديانة شيرين أبو عاقلة √√ ما هي ديانة شيرين أبو عاقلة … هل شيرين أبو عاقلة مسيحية أم مسلمة
  9. ↑ https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt-75af095e-21f7-41b0-9c5f-a96a5e0615c1
  10. ↑ Gostoli, Ylenia (13 May 2022). How Shireen Abu Akleh inspired a generation of female reporters (англ.). Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  11. ↑ A Look Back at Shireen Abu Akleh: A Journalist Who Inspired Generations. About Her (англ.). 21 May 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  12. ↑ Hadas Gold and Abeer Salman (5 вересня 2022). Israeli military admits Shireen Abu Akleh likely killed by Israeli fire, but won't charge soldiers. CNN. Архів оригіналу за 6 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
  13. ↑ а б в Initial IDF probe of reporter's death proposes 2 scenarios for who fired fatal shot. Times of Israel. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  14. ↑ Joint investigation finds Abu Akleh's killing 'deliberate'. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  15. ↑ Kingsley, Patrick (14 November 2022). U.S. Investigating Killing of Al Jazeera Journalist in West Bank, Israel Says. The New York Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  16. ↑ Shireen Abu Aqla: Israel won't cooperate with US death probe. BBC News. 15 November 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  17. ↑ After international outcry, police open probe into violence at reporter's funeral. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  18. ↑ а б в г д Video shows cops storming hospital before reporter's funeral, hitting people inside. Times of Israel. 16 May 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  19. ↑ а б в г д е ж и Bateman, Tom (18 May 2022). Shireen Abu Aqla: Christian leaders condemn violence at reporter's funeral. BBC News. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  20. ↑ а б Israeli police beat mourners at funeral of slain Palestinian journalist. Reuters (англ.). 14 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  21. ↑ Israeli police beat pallbearers at journalist's funeral. AP NEWS. 13 травня 2022. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  22. ↑ Bay, Web (27 жовтня 2023). Palestine: Shireen Abu Akleh memorial desecrated in the West Bank / IFJ. International Federation of Journalists. Процитовано 27 жовтня 2023.
  23. ↑ Abu Samra, Qais (27 жовтня 2023). Israeli army destroys memorial of journalist Shireen Abu Akleh in West Bank. Anadolu Agency. Процитовано 30 жовтня 2023.
  24. ↑ Protests, confrontations in Jerusalem and West Bank amid Israel-Gaza war. Al Jazeera English (англ.). 28 October 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.
  25. ↑ Shireen Abu Akleh: A trailblazer who gave voice to Palestinians. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  26. ↑ а б Chulov, Martin (20 травня 2022). Shireen Abu Aqleh obituary. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  27. ↑ McKeown, Jonah (16 травня 2022). Christian leaders condemn Israeli police violence at Palestinian journalist's funeral. Catholic News Agency. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  28. ↑ а б в г д е ж Abdulrahim, Raja; Hubbard, Ben (11 травня 2022). Trailblazing Palestinian Journalist Killed in West Bank. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  29. ↑ а б в г д وتد, محمد (11 травня 2022). استشهاد الصحافية شيرين أبو عاقلة برصاص الاحتلال في جنين [Journalist Shireen Abu Akleh was killed by the occupation's bullets in Jenin]. Arab48 (араб.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  30. ↑ а б в Shireen Abu Akleh: A trailblazer who gave voice to Palestinians. Al Jazeera (англ.). 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  31. ↑ Estrin, Daniel; Chang, Ailsa (11 травня 2022). Al Jazeera journalist Shireen Abu Akleh was shot and killed in West Bank. NPR (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  32. ↑ AQB Honors College hosts Al Jazeera Reporter Shireen Abu Akleh. Hona Al Quds. Al-Quds University. 24 липня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
  33. ↑ а б в г д е ж и к Khoury, Jack (11 травня 2022). Al Jazeera Reporter Killed, Another Journalist Wounded in Israeli Army Raid in Jenin. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  34. ↑ а б Shireen Abu Aqla: UN chief appalled at Al Jazeera reporter's killing. BBC News (en-GB) . 12 травня 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  35. ↑ Federman, Josef; Akram, Fares (11 травня 2022). Al-Jazeera reporter killed during Israeli raid in West Bank. Associated Press (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  36. ↑ а б в McKernan, Bethan (11 травня 2022). Al Jazeera accuses Israeli forces of killing journalist in West Bank. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  37. ↑ نوفل, عزيزة (5 січня 2002). شرين أبو عاقلة مراسلة الجزيرة الفضائية [Shireen Abu Akleh, Al Jazeera correspondent]. Arabiyat Magazine (араб.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 16 травня 2022.
  38. ↑ а б من هي شيرين أبو عاقلة؟ [Shireen Abu Akleh: Who is the Al-Jazeera correspondent who was killed in Jenin?]. BBC News Arabic (араб.). 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  39. ↑ а б в г д е Israeli forces shoot dead Al Jazeera journalist. Al Jazeera (англ.). 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  40. ↑ Chappell, Bill; Estrin, Daniel (11 травня 2022). Al Jazeera's Shireen Abu Akleh is killed while reporting on an Israeli raid. NPR (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  41. ↑ Shireen Abu Akleh remembered as one of Arab world's leading journalists. The Times of Israel. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  42. ↑ UN names Palestinian media program for slain reporter. ABC News. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  43. ↑ Guyer, Jonathan (11 травня 2022). The killing of Palestinian-American journalist Shireen Abu Akleh, explained. Vox (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  44. ↑ Veteran Al Jazeera journalist shot dead in West Bank. Financial Times. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  45. ↑ а б в Hammad, Shatha (11 травня 2022). Al Jazeera journalist Shireen Abu Akleh shot dead during Israeli raid in the West Bank. Middle East Eye (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  46. ↑ Abdulrahim, Raja (11 травня 2022). Al Jazeera Journalist Is Killed During Clashes in West Bank. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  47. ↑ а б Vohra, Anchal (11 травня 2022). Shireen Abu Akleh: reporter shot dead by sniper as Israel raids refugee camp. The Times (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  48. ↑ Abdulrahim, Raja; Kingsley, Patrick; Triebert, Christiaan; Yazbek, Hiba; Robibero, Phil (20 June 2022). The Killing of Shireen Abu Akleh: Tracing a Bullet to an Israeli Convoy. The New York Times. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  49. ↑ Kingsley, Patrick; Abdulrahim, Raja; Kershner, Isabel (12 травня 2022). Bullet Is Focus of Dueling Investigations in Journalist's Killing. The New York Times. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  50. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  51. ↑ al-Rujoub, Awad (11 травня 2022). Autopsy reveals Al Jazeera journalist had skull fractures. Anadolu Agency. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  52. ↑ а б в г д е ж Najjar, Farah; Al Tahhan, Zena; Uras, Umut; Alsaafin, Linah (11 травня 2022). Thousands honour slain Al Jazeera journalist Shireen Abu Akleh. Al Jazeera (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  53. ↑ Masarwa, Lubna; Abdellatif, Latifeh; Fayyad, Huthifa; Osman, Nadda (13 травня 2022). Shireen Abu Akleh: Israeli forces assault mourners carrying coffin at funeral. Middle East Eye (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  54. ↑ а б Khadder, Kareem; Alkhaldi, Celine (16 травня 2022). Al Jazeera journalist Shireen Abu Akleh's brother slams violent actions of Israeli police at her funeral. CNN. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  55. ↑ а б Atkinson, Emily (13 травня 2022). Israeli forces attack mourners carrying casket of dead Al Jazeera journalist. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  56. ↑ а б Hendrix, Steve (13 травня 2022). Slain Palestinian American journalist's funeral is held, under heavy Israeli guard. The Washington Post. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  57. ↑ Magid, Jacob; Boxerman, Aaron (13 травня 2022). US 'deeply disturbed' over images of Israeli police beating mourners; EU 'appalled'. The Times of Israel (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  58. ↑ Shubert, Atika; Salman, Abeer (13 травня 2022). Israeli police beat mourners with batons at funeral procession for veteran journalist. CNN. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  59. ↑ а б в Taha, Sufian (13 травня 2022). Israeli police attack funeral procession for shot journalist Shireen Abu Aqleh. The Guardian. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  60. ↑ Ibrahim, Arwa (18 травня 2022). Shireen Abu Akleh: Palestinians united in memory of journalist - Israel-Palestine conflict News. Al Jazeera. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.
  61. ↑ Tahhan, Zena Al (13 травня 2022). Shireen Abu Akleh: Palestinians bid farewell to slain journalist – Israel-Palestine conflict News. Al Jazeera. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  62. ↑ Kingsley, Patrick; Abdulrahim, Raja (13 травня 2022). Israeli Police Attack Mourners Before Funeral for Shireen Abu Akleh. The New York Times. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  63. ↑ Ganeyeh, Mustafa Abu (16 травня 2022). Churches condemn Israeli police charge at Al Jazeera reporter's funeral. Reuters. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  64. ↑ Church leaders slam Israeli police attack on Abu Akleh's funeral. Al Jazeera. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  65. ↑ Christian leaders slam Israel attack on Abu Akleh funeral. The New Arab. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  66. ↑ а б Sawafta, Ali; al-Mughrabi, Nidal (14 травня 2022). Palestinians welcome foreign support in inquiry into reporter's death. Reuters. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  67. ↑ а б Ibrahim, Arwa (18 May 2022). Abu Akleh pallbearer arrested days after Israelis attack funeral. Al Jazeera English. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  68. ↑ Sharaf, Nuha (18 May 2022). Israel arrests pallbearer beaten at journalist's funeral. Reuters. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  69. ↑ Hasson, Nir (24 травня 2022). Israel's Health Ministry to Probe Violence During Slain Al Jazeera Journalist's Funeral. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  70. ↑ Police won't release findings of internal probe into conduct at Abu Akleh funeral. The Times of Israel. 15 June 2022. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
  71. ↑ Breiner, Josh (16 червня 2022). Slain Palestinian Journalist Funeral Probe: Israel Police Misconduct found, but Cops Off the Hook. Haaretz. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
  72. ↑ Police investigation reveals police misconduct at Abu Akleh's funeral. The Jerusalem Post. 17 June 2022. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  73. ↑ No Israeli police to be punished for attacking Abu Akleh funeral. aljazeera.com. 16 June 2022. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  74. ↑ Shireen Abu Aqla: UN says an Israeli shot killed Al Jazeera journalist. BBC News. 24 червня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 24 червня 2022.
  75. ↑ Israeli authorities fully responsible for reporter Abu Akleh's death: Abbas. Al Arabiya English (англ.). 12 May 2022. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  76. ↑ President Abbas names Hussein Al-Sheikh Secretary-General of PLO. WAFA. 26 May 2022. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  77. ↑ а б US envoy in Israel urges 'thorough' probe into Abu Akleh killing. Al Jazeera. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  78. ↑ Rezeg, Ali Abo (12 травня 2022). Killing of Palestinian journalist potential war crime: UN Special Rapporteur. Anadolu Agency. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  79. ↑ (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  80. ↑ UN experts condemn Shireen Abu Akleh's killing, demand probe. Al Jazeera. 13 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  81. ↑ Shireen Abu Akleh: UN security council condemns killing of journalist. The Guardian. Agence France-Presse. 14 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  82. ↑ Shireen Abu Aqla: UN condemns killing of Al Jazeera reporter. BBC News (en-GB) . 14 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  83. ↑ Israel announces probe after police attack on Abu Akleh's funeral. Al Jazeera. 14 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  84. ↑ Complaint filed with ICC over Israel's 'systematic' targeting of Palestinian journalists. Middle East Eye. 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  85. ↑ а б в 'Blatant murder': Israeli killing of journalist sparks outrage. Al Jazeera (англ.). 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  86. ↑ DIRCO Condemns Killing of Al Jazeera Journalist, Shireen Abu Akleh. SAPeople – Worldwide South African News (амер.). 12 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  87. ↑ Thousands march in London in solidarity with Palestinians. Al Jazeera. 14 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  88. ↑ Iqbal, Zainab; Farooq, Umar A; Essa, Azad (16 травня 2022). Thousands rally across US to mark Nakba amid anger of Shireen Abu Akleh killing. Middle East Eye. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  89. ↑ Mapping Shireen Abu Akleh solidarity protests. Al Jazeera. 14 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  90. ↑ Liu, Jasmine (19 травня 2022). 100+ Artists Demand Justice for Slain Journalist Shireen Abu Akleh. Hyperallergic (амер.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  91. ↑ Arria-formula Meeting on the Protection of Journalists. securitycouncilreport.org. 23 May 2022. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  92. ↑ Lazaroff, Tovah (25 травня 2022). Israel killed Abu Akleh in 'cold blood' Al Jazeera tells UNSC. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  93. ↑ Samuels, Ben (23 June 2022). Nearly Half of Senate Democrats Urge Biden to Investigate Shireen Abu Akleh's Killing. Haaretz. Архів оригіналу за 24 червня 2022. Процитовано 2 July 2022.
  94. ↑ Samuels, Ben (20 травня 2022). 57 U.S. Lawmakers Demand FBI, State Dept. Inquiry into Shireen Abu Akleh Killing. Haaretz. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  95. ↑ Shireen Abu Akleh family meets Blinken in Washington. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  96. ↑ Gedeon, Joseph (26 липня 2022). 'She's a Human Being Who Was Killed in Cold Blood': Shireen Abu Akleh's Family Demands U.S. Action. POLITICO. Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  97. ↑ Slain Al Jazeera reporter's family meets Blinken to 'demand justice for Shireen'. Arab News. 26 липня 2022. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 26 липня 2022.
  98. ↑ Ravid, Barak (17 серпня 2022). Blinken asked Israel to review IDF's "rules of engagement" in occupied West Bank. Axios. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  99. ↑ U.S. says it will press Israel on rules of engagement after Al Jazeera journalist's killing. Reuters. 6 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  100. ↑ Israel rebuffs US request to change army rules of engagement. The New Arab. 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  101. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  102. ↑ استشهاد شيرين أبو عاقلة.. منظمة إسرائيلية تكشف زيف الفيديو الذي نشرته قوات الاحتلال عن الجريمة [The martyrdom of Sherine Abu Aqleh.. An Israeli organization exposes the falsity of the video published by the occupation forces about the crime]. B'Tselem (араб.). Al Jazeera. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  103. ↑ @btselem (11 травня 2022). Location Where journalist Shireen Abu Akleh was killed (Твіт) (англ.). Процитовано 12 травня 2022 — через Твіттер.
  104. ↑ تحقيق "عرب 48": استشهاد شيرين أبو عاقلة.. استهداف مباشر بنيران الاحتلال [Investigation of "Arab48": The martyrdom of Shireen Abu Akleh.. direct targeting by the occupation's fire] (араб.). arab48. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  105. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  106. ↑ B'Tselem [@btselem] (11 травня 2022). Documentation of Palestinian gunfire distributed by Israeli military cannot be the gunfire that killed Journalist Shireen Abu Akleh (Твіт) (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022 — через Твіттер.
  107. ↑ а б Krauss, Joseph; Akram, Fares (11 травня 2022). Al Jazeera reporter shot, killed during Israeli raid in West Bank. CTVNews (англ.). Associated Press. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  108. ↑ а б Hendrix, Steve (11 травня 2022). American reporter killed by IDF, network says; Israel calls for inquiry. The Washington Post. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  109. ↑ а б Mackey, Robert (11 May 2022). Video Shared by Israel Shows Palestinian Gunman Was Not Firing at Journalist Killed During Israeli Raid. The Intercept. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  110. ↑ Federman, Josef; Akram, Faras (11 травня 2022). Al Jazeera reporter killed during Israeli raid in West Bank. ABC News. Associated Press. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  111. ↑ Palestinian-American Al Jazeera journalist Shireen Abu Akleh killed covering Israel Defense Forces raid in West Bank. CBS News. CBS/AP (амер.). 11 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  112. ↑ Yahia, Deiaa Haj (12 травня 2022). Palestinian Gunman in IDF Video Unlikely to Have Killed Al Jazeera Journalist. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  113. ↑ Harel, Amos (13 травня 2022). Killing of Palestinian Journalist Requires an International Probe – and Might Spark Escalation. Haaretz. Архів оригіналу за 11 травня 2022.
  114. ↑ Kubovich, Yaniv; Khoury, Jack; Lis, Jonathan (11 травня 2022). Israel Proposed Joint Probe Into Journalist's Death, but Didn't Tell the Palestinians. Haaretz. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  115. ↑ Shireen Abu Akleh: New footage shows no fighting before journalist's killing. Middle East Eye. 20 May 2022. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  116. ↑ Al Jazeera journalist killed by Israeli forces in West Bank. France 24. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  117. ↑ Israel 'investigating soldier' in journalist Abu Akleh's killing. Al Jazeera. 13 травня 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  118. ↑ а б в Fiorella, Giancarlo; Waters, Nick; Toler, Aric (14 травня 2022). Unravelling the Killing of Shireen Abu Akleh. Bellingcat. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. The overwhelming majority of the firearms used in this incident by both the IDF and Palestinian combatants, which were visible in aforementioned videos taken at the scene, appear to be M4 or CAR-15 style 5.56mm rifles
  119. ↑ Al Jazeera obtains image of bullet that killed its journalist. Al Jazeera. 16 June 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  120. ↑ Federman, Josef (15 травня 2022). Independent probe points to Israeli fire in journalist death. AP News. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  121. ↑ Kellman, Laurie; Hazboun, Areej (16 травня 2022). Catholic leader blasts Israeli conduct at journalist funeral. AP News (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  122. ↑ Independent probe points to Israel fire in Abu Akleh killing. The New Arab. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  123. ↑ Krauss, Joseph (24 травня 2022). Review suggests Israeli fire killed reporter, no final word. AP News. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  124. ↑ Saifi, Zeena; Mackintosh, Eliza; Alkhaldi, Celine; Khadder, Kareem; Polglase, Katie; Mezzofiore, Gianluca (24 травня 2022). New evidence suggests Shireen Abu Akleh was killed in targeted attack by Israeli forces. CNN (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  125. ↑ Toameh, Khaled Abu; Lazaroff, Tovah (26 May 2022). Shireen Abu Akleh was killed by IDF, PA investigators claim. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  126. ↑ Federman, Josef (19 May 2022). IDF identifies soldier's gun that may have killed journalist, needs bullet to verify. The Times of Israel. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  127. ↑ Kampeas, Ron (4 June 2022). Group of bipartisan Congress members urge PA to release bullet that killed Abu Akleh. timesofisrael.com. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  128. ↑ а б Palestinians refuse joint Israeli probe into reporter's death; won't transfer bullet. The Times of Israel (амер.). 12 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  129. ↑ Gantz: We have asked the Palestinians for the bullet that killed Abu Akleh. Times of Israel (амер.). 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  130. ↑ Rubin, Shira; Hendrix, Steve (12 травня 2022). Israel, in shift, investigates possibility IDF soldier killed American journalist. The Washington Post. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  131. ↑ Israeli military ID's gun that may have killed journalist. The New Arab. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  132. ↑ Halpern, Orly (13 травня 2022). Israel's Troubling Response to Shireen Abu Akleh's Killing. Time. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. Israel regrouped, the army quickly backtracking from its claim. On Wednesday evening, Israeli Defense Minister Benny Gantz was on a conference call with reporters, saying he was “very sorry for what happened,” that Israel wants to conduct a full-scale investigation and that he had asked the Palestinians to share the bullet that was found embedded in Abu Akleh’s head, promising to share all forensic findings with the Americans and the Palestinian Authority. The Palestinians declined, saying they do not trust Israel—a point an Israeli minister appeared to concede in an interview with an Israeli radio outlet on Thursday. “Israel’s credibility is not great in situations like this,” said Diaspora Minister Nachman Shai... The next day, Thursday, unnamed Israeli officials told reporters that soldiers in a military vehicle had been about 150 yards from where the journalists were working, and fired repeatedly about the time Abu Akleh was killed.
  133. ↑ Beaumont, Peter (19 травня 2022). Israel will not hold criminal inquiry into killing of journalist Shireen Abu Aqleh. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  134. ↑ Harel, Amos (19 травня 2022). Israeli military will not conduct criminal probe into Al Jazeera reporter's death – Israel News. Haaretz.com. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  135. ↑ а б Ahronheim, Anna; Lazaroff, Tovah (19 травня 2022). IDF will not open criminal investigation into death of Shireen Abu Akleh. The Jerusalem Post (амер.). Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  136. ↑ Israel will not investigate Shireen Abu Akleh's killing. Al Jazeera (англ.). 19 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  137. ↑ Shireen Abu Akleh: US lawmakers demanding FBI investigate killing. Al Jazeera. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  138. ↑ Samuels, Ben (20 травня 2022). 57 U.S. Lawmakers Demand FBI, State Dept. Inquiry into Shireen Abu Akleh Killing. Haaretz. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  139. ↑ Federman, Josef (19 May 2022). IDF identifies soldier's gun that may have killed journalist, needs bullet to verify. The Times of Israel. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 22 June 2022.
  140. ↑ Attorney-General affirms projectile which killed Shireen Abu Akleh won't be handed over to Israel. WAFA. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  141. ↑ Shireen Abu Aqleh: bullet that killed journalist given to US forensic experts. the Guardian. Associated Press. 2 липня 2022. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  142. ↑ Salman, Abeer; Gold, Hadas (2 липня 2022). Palestinians to let US examine bullet that killed Al Jazeera journalist Shireen Abu Akleh. CNN. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  143. ↑ Fresh row as Israel to conduct forensic tests on bullet that killed Shireen Abu Aqleh. The Guardian. 3 липня 2022. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  144. ↑ Shireen Abu Aqleh: Israeli gunfire probably killed journalist, say US investigators. the Guardian. 4 липня 2022. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  145. ↑ US: Shot that killed journalist likely fired from Israelis. The Independent. 4 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  146. ↑ Kingsley, Patrick; Jakes, Lara (4 липня 2022). Bullet Too Damaged to Prove Who Killed Palestinian American Journalist, U.S. Says. The New York Times. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  147. ↑ US says Israeli shot 'likely responsible' for death of Abu Akleh. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  148. ↑ Abu Akleh directly, intentionally targeted by Israeli occupation army: Palestinian Public Prosecution. WAFA. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  149. ↑ Harb, Ali. 'Not about justice': Advocates slam US line on Abu Akleh killing. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  150. ↑ а б в Cahlan, Sarah; Kelly, Meg; Hendrix, Steve (12 червня 2022). How Shireen Abu Akleh was killed. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  151. ↑ Abdulrahim, Raja; Kingsley, Patrick; Triebert, Christiaan; Yazbek, Hiba; Robibero, Phil (20 June 2022). The Killing of Shireen Abu Akleh: Tracing a Bullet to an Israeli Convoy. The New York Times. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 20 June 2022.
  152. ↑ Berg, Raffi (24 June 2022). Shireen Abu Aqla: UN says an Israeli shot killed Al Jazeera journalist. BBC News. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 24 June 2022.
  153. ↑ Killing of journalist in the occupied Palestinian territory. OHCHR. Архів оригіналу за 24 червня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  154. ↑ McKernan, Bethan (14 June 2022). Palestinian reporter's death highlights weakness of Israeli army investigations. The Guardian. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022. According to army data released under Israel's freedom of information act and analysed by Yesh Din, an Israeli human rights organisation, Israeli forces have near-total impunity from prosecution in cases in which Palestinians were harmed by IDF soldiers. Only five (7.2%) of all internal military investigations opened in 2019–20 resulted in criminal indictments, and just 2% of the complaints the army received resulted in the prosecution of a suspect. In 2017–18, the chance of a prosecution was 0.7%. And although 47 Palestinians were killed by Israeli forces in the first quarter of 2022 – a fivefold rise compared with the same time period in 2021 – the total number of investigations opened by the IDF is, on average, decreasing each year.
  155. ↑ Al Tahhan, Zena (5 вересня 2022). Israel says 'high possibility' its army killed Shireen Abu Akleh - Israel-Palestine conflict News. Al Jazeera. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  156. ↑ а б Federman, Josef (5 вересня 2022). Israeli army: 'High possibility' soldier killed reporter - AP News. Associated Press. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  157. ↑ McGreal, Chris (7 September 2022). US senator rejects Israeli army report on killing of Palestinian American reporter. The Guardian. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  158. ↑ Israel's handling of Shireen Abu Akleh killing angers media. The New Arab. 9 вересня 2022. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  159. ↑ Israel PM opposes prosecuting soldier who likely shot Jazeera reporter. France 24 (англ.). Agence France-Presse. 7 September 2022. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  160. ↑ Joint investigation finds Abu Akleh's killing 'deliberate'. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  161. ↑ Speri, Alice (20 вересня 2022). Israeli Forces Deliberately Killed Palestinian American Journalist, Report Shows. The Intercept. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  162. ↑ U.S. Informs Israel It Will Open Investigation Into Killing of Shireen Abu Akleh. Haaretz. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  163. ↑ Kingsley, Patrick (14 November 2022). U.S. Investigating Killing of Al Jazeera Journalist in West Bank, Israel Says. The New York Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  164. ↑ Israel will not cooperate with FBI inquiry into killing of Palestinian American journalist. the Guardian. 14 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  165. ↑ US to open investigation into Shireen Abu Akleh killing: Reports. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  166. ↑ Ravid, Barak (16 листопада 2022). Officials: White House told Israel it wasn't behind FBI's decision to probe Abu Akleh killing. Axios. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
  167. ↑ FBI's Shireen Abu Akleh Probe Is a Watershed Moment in U.S.-Israel Ties. Haaretz. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
  168. ↑ Amnesty International: "Israeli military cannot keep killing Palestinians like Shireen Abu Akleh with impunity". WAFA. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
  169. ↑ Israel/OPT: Israeli military cannot keep killing Palestinians like Shireen Abu Akleh with impunity - occupied Palestinian territory | ReliefWeb. reliefweb.int. 16 листопада 2022. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
  170. ↑ Palestine asks ICC to investigate Shireen Abu Akleh's killing. Al Jazeera (англ.). 23 травня 2018. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  171. ↑ Al Jazeera to send Abu Akleh case file to the ICC: Full statement. aljazeera.com. 26 May 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  172. ↑ Wintour, Patrick (27 May 2022). Shireen Abu Aqleh: killing of reporter referred to international criminal court 5.56mm round with a steel component used by Nato forces. The Guardian. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  173. ↑ Al Jazeera journalist's killing referred to ICC in complaint. AP NEWS. 20 вересня 2022. Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  174. ↑ Shireen Abu Akleh: Lawyers call on ICC to investigate journalist's killing. Middle East Eye. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  175. ↑ Bethan McKernan (6 December 2022). Shireen Abu Akleh: Al Jazeera submits new evidence to ICC. The Guardian. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
  176. ↑ Rebane, Abeer Salman, Hadas Gold, Alex Stambaugh, Teele (6 грудня 2022). Al Jazeera submits Shireen Abu Akleh case to ICC | CNN Business. CNN. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  177. ↑ US opposes Al Jazeera's push to take the Abu Akleh case to ICC. Al Jazeera. 6 December 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  178. ↑ Al Jazeera takes killing of journalist Abu Akleh to International Criminal Court. France 24. 6 December 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  179. ↑ а б Shireen Abu Akleh: friends and family call for justice on anniversary of killing. The Guardian. Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  180. ↑ Deadly Pattern: 20 journalists died by Israeli military fire in 22 years. No one has been held accountable. Committee to Protect Journalists. Архів оригіналу за 9 травня 2023. Процитовано 10 травня 2023.
  181. ↑ Shireen Abu Akleh: friends and family call for justice on anniversary of killing. The Guardian. Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  182. ↑ а б Shireen Abu Akleh: friends and family call for justice on anniversary of killing. The Guardian. Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  183. ↑ Shireen Abu Akleh: friends and family call for justice on anniversary of killing. The Guardian. Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  184. ↑ Bay, Web (27 жовтня 2023). Palestine: Shireen Abu Akleh memorial desecrated in the West Bank / IFJ. International Federation of Journalists. Процитовано 27 жовтня 2023.
  185. ↑ Abu Samra, Qais (27 жовтня 2023). Israeli army destroys memorial of journalist Shireen Abu Akleh in West Bank. Anadolu Agency. Процитовано 30 жовтня 2023.
  186. ↑ Protests, confrontations in Jerusalem and West Bank amid Israel-Gaza war. Al Jazeera English (англ.). 28 October 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ширін_Абу-Акле&oldid=42329243