Сапфір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сапфір
1szafir Madagaskar.jpg
Загальні відомості
Хімічна формула Al2O3
Ідентифікація
Колір Блакитний
Сингонія Тригональна
Твердість за шкалою Мооса 9
Блиск Скляний
Колір риски Білий
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,762 — 1,778
Блакитний сапфір Logan sapphire, 423 карат.
Star-Saphire.
Кольє з сапфірів та діамантів.


Сапфі́р (від грец. ζαφείρως - sappheiros синій камінь, можливо від івр. ספּיר Sapir‎ або перської назви із тим же значенням) (рос. сапфир, англ. sapphire, нім. Saphir) — мінерал класу оксидів та гідрооксидів, один із різновидів мінералу корунду, дорогоцінний камінь різних відтінків, здебільшого синього кольору. Існують різновиди: фіолетовий, жовтий, помаранчевий, зелений, рожевий або безбарвний (лейкосапфір). Забарвлення зумовлене ізоморфними домішками. Хімічна формула Al2O3 (оксид алюмінію). Синій — синій корунд, саламштейн.

Історія[ред.ред. код]

Етимологія назви точно не встановлена. Можливо, від грецьк. «саффейрос» — античної назви ювелірного синього каменю (частіше за все лазуриту). Можливо, за назвою острова Сапфір у Аравійському морі. Є версії про санскритське походження назви.

В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705–1709).

Властивості. Генезис[ред.ред. код]

Сингонія тригональна. Характерні довгасті бочковидні кристали. Сапфір утворюється як магматичний мінерал у вигляді порфірових вкраплеників у базальтах і лампрофірах, в лужних пегматитах і при гідротермально-метасоматичних процесах в жилах слюдистих плагіоклазитів. Промислове значення мають елювіальні, елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи. Природний синій сапфір — коштовний камінь І порядку, інші різновиди — ІІ порядку. Особливо високо ціняться сапфіри густого волошкового кольору з Індії, Шрі-Ланки і Таїланду.

Густина 3,99-4,1. Твердість 9. Спайність відсутня. Зустрічається будь-якого кольору, крім червоного, частіше за все синій (від домішки Ti), фіолетовий, жовтий, оранжевий, зелений, рожевий або безбарвний (лейкосапфір). Забарвлення зумовлене ізоморфними домішками. Від прозорого до непрозорого. Блиск скляний. Риса біла. Злом нерівний до раковистого. Плеохроїзм: у синього сапфіру чіткий, від темно- до зеленувато-жовтого і жовтого; у жовтого — слабкий, від зеленувато-жовтого до жовтого; у зеленого — слабкий, від жовтувато-зеленого до зеленого; у фіолетового — чіткий, від фіолетового до рожевого. Люмінесценція: у синього сапфіру — фіолетова або відсутня, у жовтого — оранжева, у безбарвного — від оранжевої до фіолетової. Іноді спостерігається ефект астеризму — поява світлої фігури шестипроменевої зірки (завдяки голчастим кристалам рутилу).

Сапфір утворюється як магматичний мінерал у вигляді порфірових вкраплеників у базальтах і лампрофірах, в лужних пегматитах і при гідротермально-метасоматичних процесах в жилах слюдистих плагіоклазитів. Супутні мінерали: рубін, шпінель, піроп, кварц, топаз, турмалін, циркон, хлорит, магнетит.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • С. австралійський (корунд зеленого кольору з Австралії),
  • С. аквамариновий (світло-блакитний С.),
  • С. альмандиновий (червоно-пурпурний корунд),
  • С. аметистовий (корунд фіолетового кольору),
  • С. білий (безбарвний різновид корунду),
  • С. благородний (С. темно-блакитного кольору; зайва назва кордієриту),
  • С. бразилійський (торговельна назва коштовного блакитного прозорого турмаліну і топазу з родов. Бразилії),
  • С. водяний (коштовний блакитний різновид кордієриту з пляжних пісків о. Шрі Ланка; світло-синій корунд),
  • сапфір-джиразоль (те ж саме, що й сапфір «котяче око»),
  • С. зелений (зайва назва зеленого корунду),
  • С. зірчастий (коштовний різновид корунду з явищами астеризму),
  • С. кашмірський (С. зі шт. Кашмір, Індія),
  • С. «котяче око» або С. котячий (різновид С. з явищем опалесценції),
  • С. пурпурний (зайва назва корунду фіолетового кольору),
  • С. реконструйований або штучний (синтетичний С.),
  • С. рисячий (коштовний темно-синій різновид С. з о. Шрі Ланка),
  • С. річковий (С. яскраво-блакитного кольору з шт. Монтана, США),
  • С. сіамський (С. з Сіаму, Таїланд),
  • С. східний (торговельна назва корунду синього кольору),
  • С. фальшивий (торговельна назва виробного синього кордієриту),
  • С. чоловічий (застаріла назва індиго-синього С.),
  • С. шпінелевий (шпінель блакитного кольору),
  • сапфір-шпінель (шпінель синього кольору),
  • сапфір штучний (сапфір, одержаний синтетично), сапфір штучний Лінд (торговельна назва штучного сапфіру, одержаного фірмою Linde Air Products, США).

Промислове значення мають елювіальні, елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи. Природний синій сапфір — коштовний камінь І порядку, інші різновиди — ІІ порядку. Особливо високо ціняться сапфіри густого волошкового кольору з Індії (Кашмір), Шрі-Ланки (Сабарагамува) і Таїланду. Інші знахідки: Могок (Верхня М'янма), штат Квінсленд (Австралія), Його-Галч, штат Монтана (США).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Майже половину синіх сапфірів світу дала Шрі-Ланка (острів Цейлон), де розробка родовищ корунду триває близько двох тисячоліть. Один з найбільших сапфірів знайдено на острові Шрі-Ланка — масою 19 кг (95 000 карат).
  • Найбільший оранжевий сапфір — камінь масою 57,3 карат з британської колекції.
  • Найбільший огранений сапфір — «Чорна зірка Квінсленду» масою 1444 карат.
  • Широко відомі у світі сапфіри британської корони «Сапфір Стюарта», «Сапфір Святого Едуарда».
  • У США в Американському музеї природничої історії зберігаються вирізані з великих кристалів сапфіру скульптурні портрети президентів США: А.Лінкольна (2302 кар.), і Д. Ейзенхауера (2097 кар.).
  • Широко відомі у світі «Сапфір Стюарта» (3,8х2,5 см), «Сапфір Святого Едуарда», сапфіри «Розполі» (135 кар.), «Зірка Індії» (563 кар.), «Опівнічна зірка» (116 кар.), «Зірка Азії» (330 кар.), «Логан» (423 кар.) та ін.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]