Сапфір
| Сапфір | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Хімічна формула | Al2O3 |
| Ідентифікація | |
| Колір | Блакитний |
| Сингонія | Тригональна |
| Твердість за шкалою Мооса | 9 |
| Блиск | Скляний |
| Колір риски | Білий |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,762 — 1,778 |
| Інші властивості | |
Сапфі́р (від грец. ζαφείρως - sappheiros синій камінь, можливо від івр. ספּיר Sapir або перської назви із тим же значенням) (рос. сапфир, англ. sapphire, нім. Saphir) — мінерал класу оксидів та гідрооксидів, один із різновидів мінералу корунду, дорогоцінний камінь різних відтінків, здебільшого синього кольору. Існують різновиди: фіолетовий, жовтий, помаранчевий, зелений, рожевий або безбарвний (лейкосапфір). Забарвлення зумовлене ізоморфними домішками. Хімічна формула Al2O3 (оксид алюмінію).
Зміст |
Історія [ред.]
В українській науковій літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).
Властивості. Генезис. [ред.]
Сингонія тригональна. Характерні довгасті бочковидні кристали. С. утворюється як магматичний мінерал у вигляді порфірових вкраплеників у базальтах і лампрофірах, в лужних пегматитах і при гідротермально-метасоматичних процесах в жилах слюдис¬тих плагіоклазитів. Промислове значення мають елювіальні, елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи. Природний синій С. – коштовний камінь І порядку, інші різновиди – ІІ порядку. Особливо високо ціняться С. густого волошкового кольору з Індії, Шрі-Ланки і Таїланду.
Різновиди [ред.]
Розрізняють:
- С. австралійський (корунд зеленого кольору з Австралії),
- С. аквамариновий (світло-блакитний С.),
- С. альмандиновий (червоно-пурпурний корунд),
- С. аметистовий (корунд фіолетового кольору),
- С. білий (безбарвний різновид корунду),
- С. благородний (С. темно-блакитного кольору; зайва назва кордієриту),
- С. бразилійський (торговельна назва коштовного блакитного прозорого турмаліну і топазу з родов. Бразилії),
- С. водяний (коштовний блакитний різновид кордієриту з пляжних пісків о. Шрі Ланка; світло-синій корунд),
- сапфір-джиразоль (те ж саме, що й сапфір "котяче око"),
- С. зелений (зайва назва зеленого корунду),
- С. зірчастий (коштовний різновид корунду з явищами астеризму),
- С. кашмірський (С. зі шт. Кашмір, Індія),
- С. "котяче око" або С. котячий (різновид С. з явищем опалесценції),
- С. пурпурний (зайва назва корунду фіолетового кольору),
- С. реконструйований або штучний (синтетичний С.),
- С. рисячий (коштовний темно-синій різновид С. з о. Шрі Ланка),
- С. річковий (С. яскраво-блакитного кольору з шт. Монтана, США),
- С. сіамський (С. з Сіаму, Таїланд),
- С. східний (торговельна назва корунду синього кольору),
- С. фальшивий (торговельна назва виробного синього кордієриту),
- С. чоловічий (застаріла назва індиго-синього С.),
- С. шпінелевий (шпінель блакитного кольору),
- сапфір-шпінель (шпінель синього кольору).
Цікаві факти [ред.]
- Майже половину синіх сапфірів світу дала Шрі-Ланка (о. Цейлон), де розробка родовищ корунду триває близько двох тисячоліть.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
- Кравчук П. А. Рекорды природы. – Любешов: Эрудит, 1993, 216 с.: ил. ISBN 5-7707-2044-1
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Сапфір |
