Корунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Корунд (рос. корунд, англ. corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar; нім. Korund m – поширений мінерал класу оксидів та гідрооксидів, оксид алюмінію шаруватої будови Al₂O₃.

Містить (%): Al – 52,91; O – 47,09.

Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si.

Сингонія тригональна.

Густина 4.

Твердість 9.

Синювато- або жовтувато-сірого кольору.

Прозорі відміни забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори.

Риси не дає.

Блиск скляний.

Дорогоцінний камінь.

Утворюється в гранітних пегматитах у зв’язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал.

Корунд - полігенний мінерал. Акцесорний корунд приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, М’янма та ін.).

Вкрапленики корунду (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія).

Пневматоліто-гідротермальні родовища корунду, пов'язані зі скарнованими мармурами, корундовими плагіоклазитами і слюдитами, зустрічаються в ультрабазитах і кальцифірах (Могоу, М'янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родовища корунду пов'язані з високоглиноземистими гнейсами і амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, Бірми).

Великі родовища абразивного корунду приурочені до вторинних кварцитів (Семізбуги, Казахстан). Освоєно виробництво штучного корунду. В Україні є в межах Українського щита.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3