Bitcoin

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bitcoin
Bitcoin logo.svg
Bitcoin screenshot.png
Розробник(и) Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto), Ґевін Андерсен (Gavin Andersen)
Перший випуск 4 лютого 2009
Стабільний випуск 0.8.2 (29 травня 2013)
Написано на C++
Операційна система Windows, Linux, Mac OS X
Розмір 5.2 MiB - 9.7 MiB
Стан розробки Beta
Тип Електронні гроші
Ліцензія MIT License
Сайт http://www.bitcoin.org

Bitcoin також Біткойн — електронна валюта, яка була створена у 2009 році та базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото[1]. Повна капіталізація ринку біткоїнів зараз становить 7,865,298,695 USD (5,742,527,794 EUR).[2]. Ціна одного біткоїна на 14 березня 2014 року — 632 доларів[3].

Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів peer-to-peer мережі, а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання своїх коштів двічі використовуються криптографічні методи.

Принципи роботи[ред.ред. код]

BitCoin покладається на криптографічні принципи, щоб створити унікальні, невідтворювані, і ділені маркери валюти. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх власних грошей локально на своєму власному комп'ютері, і проводять транзакції безпосередньо один з одним через пірингову мережу, перевіряючи за допомогою мережі достовірність грошових переказів. Фізично, кожна монета в системі має свій унікальний ключ.

При здійсненні транзакції користувач додає до монети відкритий ключ адресата і підписує її своїм особистим закритим ключем. Щоб виключити подвійне списання однієї монети, всі транзакції транслюються іншим учасникам, а повний список транзакцій в анонімному вигляді зберігається в розподіленій мережі. При кожній новій транзакції ключі перевіряються за списком попередніх транзакцій. Інакше кажучи, BitCoin заснований на записі переміщень грошових коштів з використанням асиметричного шифрування.

Для запобігання багаторазової витрати однієї і тієї ж суми мережа реалізує щось подібне розподіленому серверу часу, використовуючи ідею ланцюжка хешів, кожен з яких обчислюється на базі попереднього. Для зменшення розміру розподіленої мережевої БД використовується деревоподібне хешування.

В даний момент кількість монет в обігу системи становить трохи більше 1 млн. Фактично на даний момент, BitCoin — це хмарна мережа розподілених обчислень. Дохід в BitCoin монетизується за рахунок валюти, цінність якої забезпечує електрична енергія і робота процесора. Фактично, номінал однієї монети дорівнює певній кількості процесорного часу. На практиці вартість її визначається співвідношенням біржових пропозиції та попиту, що з певною затримкою впливає на необхідні комп'ютерні ресурси для генерації монети.

Стадії розвитку[ред.ред. код]

За задумом творця системи — японця Сетоші Некемото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована і замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.

В BTC існує два способи отримання монет BitCoin: генерація монет своїми силами, або їх покупка за якусь традиційну валюту (звичайний спосіб конвертації валют). У момент запуску системи на фазі її «розігріву» (bootstrap stage) математично створена ситуація, коли генерування монет досить проста і доступна всім процедура. Для цього вам потрібно просто завантажити і інсталювати клієнта BitCoin, після чого потрібно запросити генерацію монеток, після чого залишається просто чекати…

Математично алгоритм спроектований так, що в міру розвитку системи і збільшення грошової маси всередині системи, генерація нових грошей стає все складнішим обчислювальним завданням, вимагаючи все більше потужностей. Таким чином, якщо спочатку система активно залучає широкі маси учасників мотивацією досить легко збагатитися (що в рамках жорсткої капіталістичної системи, в якій всі ми живемо, працює краще будь-якої реклами), то на якійсь стадії постійного подорожчання генерації грошей стає вигідніше купувати вже готові монети, ніж намагатися згенерувати їх — що запускає вже стандартну біржову торгівлю, породжуючи конвертованість і зовнішній попит на BTC.

Коли загальна валютна база системи досягне суми 21 млн монет, то будь-який тип емісії буде повністю технічно зупинений (щоб уникнути інфляції), після чого система увійде в третю заключну фазу — стабілізація. Зараз можна бачити, що повністю в згоді з теорією BTC знаходиться в заключній частині фази bootstrap, входячи в другу фазу — зокрема, це ознаменувався дуже сильним пожвавленням біржових торгів по BTC останнім часом. Незважаючи на те що дармові монети в системі вже майже закінчилися, все ж трохи зупинимося на цьому моменті детальніше.

Установка і використання гаманця[ред.ред. код]

Програма-гаманець BitCoin — це звичайний десктоповий додаток, на кшталт всім звичного WebMoney Classic. Для роботи програми потрібно, щоб у вас був відкритий мережевий порт номер 8333, тому якщо у вас активовано захисний екран Windows або встановлено інший сторонній брендмауер, варто про це подбати заздалегідь. Є версії гаманця для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.

Принцип функціонування[ред.ред. код]

Всі дані про кількість біткоїнів користувача зберігаються у бінарному файлі, який називають гаманцем (англ. wallet). Гаманець показує поточний баланс, історію транзакцій та адреси, що доступні для надсилання коштів. Так як усі транзакції зберігаються у розподіленій базі даних, то комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, щоб отримувати біткоїни.

Біткоїнові платежі зазвичай показуються одержувачу майже миттєво, але спочатку як «непідтверджені», тому що система поки не може гарантувати постійність даної транзакції. Транзакція може бути недійсна через конфлікт транзакцій (наприклад, коли два одержувача отримують однакові біткоїни). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника відбувається неполадка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Коли мережа Bitcoin обробляє транзакцію, до черги, що включає транзакцію додається все більше підтверджень. Зрештою, клієнт Bitcoin показує транзакцію як «підтверджену».

Процес підтвердження транзакції досягається за допомогою розв'язання обчислювально складної proof-of-work задачі. Вона базується на даних транзакції, а також всій попередній історії транзакції. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакції, не маючи при цьому більшої обчислювальної потужності, ніж решта мережі Bitcoin. Вузли, що обробляють блоки транзакції нагороджуються фіксованою кількістю біткоїнів, що «постають з повітря», так само, як і будь-які комісійні платежі, пов'язані із процесом транзакцій. Це компенсує операторам даних систем затрачену обчислювальну потужність, а також досягає початкового розподілу багатства у системі Bitcoin вцілому. Складність proof-of-work задач автоматично регулюється системою так, щоб середній час між обробкою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції і кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила. Це наприклад блоки, що створюють неправильну кількість біткоїнів, або транзакції з подвійною витратою коштів.

Глобальні перспективи[ред.ред. код]

Сьогодні BTC приймають сотні західних магазинів електроніки, косметики, компанії з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри та інші сервіси. В результаті переговорів з Amazon було досягнуто домовленості про використання BTC в її інтернет-магазинах (сума покупки повинна перевищувати в еквіваленті $ 30).

У лютому 2011 року BitCoin взяла дуже важливу психологічну планку — вперше за її існування курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 монету BitCoin давали більше 1 долара. В середині 2011 року, на піку зростання, за одну монету цієї електронної валюти пропонували вже 18 доларів.

Слід згадати і про політичний компонент, який вже починає проявлятися у BTC: після численних випадків закриття рахунків у традиційних грошових системах у проекту WikiLeaks, цей проект тепер продовжив збір грошей в системі BitCoin.

Критика[ред.ред. код]

Нечесний початковий розподіл[ред.ред. код]

Початковий розподіл монет надає сильні переваги тим хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткоїни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що об'єм роботи потрібний для отримання однієї монети в цей час в більш ніж 500,000 разів більший, ніж об'єм роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче з часом стає генерувати монети за наявних обчислювальних потужностей.[4][5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nakamoto, Satoshi (24 May 2009), Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, http://www.bitcoin.org/bitcoin.pdf, процитовано 14 December 2010 
  2. http://bitcoinwatch.com/
  3. http://bitcoincharts.com/markets/
  4. «Bitcoins, a Crypto-Geek Ponzi Scheme». Процитовано 2011-06-15. 
  5. «Is the cryptocurrency Bitcoin a good idea?». Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-06-15. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.