Податок на додану вартість
Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) (англ. Value Added Tax (VAT), рос. налог на добавленную стоимость (НДС)) — непрямий багатоступінчастий податок, що збирається частково або повністю звільняється від податку на додану вартість.
Платники ПДВ: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності та мають індивідуальний податковий номер.
Зміст |
Історія виникнення [ред.]
Першим описав механізм дії ПДВ французький спеціаліст Моріс Лоре у 1954 р. Він обґрунтував переваги ПДВ перед іншими універсальними акцизами — податком з обороту і податком з продаж. У 1967 р. ПДВ вперше запроваджується у Данії, 1968 р. — у Франції та Німеччині, у 1969 — у Нідерландах та Швеції. На сьогодні ПДВ стягується у 140 країнах світу. Серед розвинутих країн ПДВ немає лише у США та Японії, де стягується податок з продажів.
ПДВ в Україні [ред.]
- Докладніше у статті Податок на додану вартість в Україні
ПДВ — найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет. Так, він становить 39,7% від загальних доходів держбюджету за 2008 рік (35,7% в 2007 році) — це найбільше за обсягом джерело доходів держави.
В Україні податок на додану вартість був введений в дію 1 січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991. Закон діяв лише до червня 1993 року — і був замінений декретом КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року. Згодом, 3 квітня 1997 року було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість», він набув чинності 1 липня 1997. Цей закон втратив чинність на підставі нового Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року.
Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні. Обов'язковою для оподаткування є діяльність на суму, яка перевищує 300 тис. гривень за 12 попередніх календарних місяців[1]. Податковим кодексом України визначено перелік суб'єктів, які у своїй діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку[2]. Об'єктом оподаткування є продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України (здійснюване як резидентами, так і нерезидентами), завезення товарів і послуг (в тому числі в вигляді оренди чи лізингу) та вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Не є платниками ПДВ філії, оскільки відповідно до Цивільного Кодексу України вони не є ні юридичними особами, ні суб'єктами підприємницької діяльності.
Існує також перелік видів операцій, які не належать до об'єкта оподаткування.
Серед них:
- надання послуг зі страхування;
- виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;
- випуск, розміщення і продаж цінних паперів;
- передача основних фондів у формі внесків у статутні фонди юридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права.
Існують також операції, які не оподатковуються ПДВ, наприклад, продаж лікарських засобів і виробів, вітчизняних книг, ремонт установ освіти і охорони здоров'я, послуги освіти і охорони здоров'я, передача земельних ділянок, послуги з транзитних перевезень територією України та ін.
Базою податку на додану вартість є фактична (договірна) ціна товару чи послуги. У випадку, якщо звичайна ціна (ціна даного товару чи послуги за умови його продажу стороннім особам — які не мають жодних відносин з постачальником) перевищує фактичну більш, ніж на 20%, то базою оподаткування є звичайна ціна. Якщо товар чи послуга є імпортованою, то базою є договірна ціна, але не менша за митну вартість.
Слід мати на увазі, що до бази оподаткування включено всі податки — в тому числі і акцизний та митний збори.
Існує дві можливих ставки оподаткування — звичайна (20 відсотків) і нульова (відповідно, нуль відсотків).
Нульова ставка оподаткування застосовується щодо:
- експортованих товарів та супутніх експорту послуг;
- поставок для заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України;
- поставок для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;
- поставок для заправки або постачання космічних кораблів;
- поставок товарів і послуг магазинами роздрібної торгівлі, що перебувають в митній зоні (безмитними);
- послуг з перевезення пасажирів чи вантажів з митної території України за кордон.
Розрахунок бази оподаткування = собівартість + прибуток + податки і збори.
База оподаткування при ввезенні придбаних іноземних товарів = митна вартість + транспортні витрати + страхування + інші витрати.
Податкове зобов'язання платника податку — загальний ПДВ, що нарахована платником податків і включена до робіт, послуг, які надаються у звітному періоді. Податковий кредит — сума податку на додану вартість, що сплачена платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Термін сплати ПДВ — 12 або 40 днів.
Невід'ємно з податковим кредитом пов'язане поняття відшкодування ПДВ.
Бюджетне відшкодування ПДВ — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Єдиною підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку — покупця товарів, робіт або послуг належно оформленої податкової накладної.
Відмінності від світової практики [ред.]
Головною відмінністю у нарахуванні ПДВ в Україні та більшості країн є сума, до якої застосовується податок. Так, до вступу до Митного союзу у Білорусі податок нараховувався на саме додану вартість. Аналогічна ситуація справедлива для Німеччини та Великобританії.
Наприклад, якщо товар коштував 120 грн., де націнка продавця склала 20 грн., то розмір податку для продавця становитиме (за умови застосування законів, що діють в цих країнах):
- В Україні 20 грн. (фактично націнка на 100 грн. 20%).
- У Німеччині 3,4 грн. (17% від націнки).
- У Великобританії 4 грн. (20% від націнки).
Таблиці податкових ставок [ред.]
Країни ЄС [ред.]
| Країна | Ставка | Абревіатура | Назва | |
|---|---|---|---|---|
| Стандартна | Знижена | |||
| 20% | 12% або 10% | USt. | Umsatzsteuer | |
| 21% | 12% або 6% | BTW TVA MWSt |
Belasting over de toegevoegde waarde Taxe sur la Valeur Ajoutée Mehrwertsteuer |
|
| 20% | 7% | DDS = ДДС | Данък Добавена Стойност | |
| 17.5% | 5% або 0% | VAT | Value Added Tax | |
| 20% | 0% | ÁFA | általános forgalmi adó | |
| 25% | moms | Merværdiafgift | ||
| 19% | 7% | MwSt./USt. | Mehrwertsteuer/Umsatzsteuer | |
| 23% | 13% або 6,5% (знижений на 30% до 13%, 6% і 3% на островах) |
ΦΠΑ | Φόρος Προστιθέμενης Αξίας | |
| 21% | 13.5%, 4,8% або 0% | CBL VAT |
Cáin Bhreisluacha Value Added Tax |
|
| 18% | 8% або 4% | IVA | Impuesto sobre el valor añadido | |
| 20% | 10%, 6%, або 4% | IVA | Imposta sul Valore Aggiunto | |
| 15% | 5% | ΦΠΑ | Φόρος Προστιθεμένης Αξίας | |
| 22% | 12% | PVN | Pievienotās vērtības nodoklis | |
| 21%[3] | 9% або 5% | PVM | Pridėtinės vertės mokestis | |
| 15% | 12%, 9%, 6%, або 3% | TVA | Taxe sur la Valeur Ajoutée | |
| 18% | 5% | TVM | Taxxa tal-Valur Miżjud | |
| 19% | 6% | BTW | Belasting over de toegevoegde waarde | |
| 23% | 8%, 5% або 0% | PTU/VAT | Podatek od towarów i usług | |
| 23% | 13% або 6% | IVA | Imposto sobre o Valor Acrescentado | |
| 19% | 9% | TVA | Taxa pe valoarea adăugată | |
| 19% | DPH | Daň z pridanej hodnoty | ||
| 20% | 8.5% | DDV | Davek na dodano vrednost | |
| 22% | 17% або 8% | ALV Moms |
Arvonlisävero Mervärdesskatt |
|
| 19.6% | 5.5% або 2,1% | TVA | Taxe sur la Valeur Ajoutée | |
| 25% | 12% або 6% | Moms | Mervärdesskatt | |
| 20% | 10% | DPH | Daň z přidané hodnoty | |
| 18% | 5% | km | käibemaks | |
Решта світу [ред.]
| Країна | Ставка | Місцева назва | |
|---|---|---|---|
| Стандартна | Знижена | ||
| 10% | 0% | GST = Goods and Services Tax | |
| 21% | 10.5% або 0% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | |
| 17% | PDV = porez na dodatu vrijednost | ||
| 11% | 8% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | |
| 10% | 5% або 0% | GTGT = Gia Tri Gia Tang | |
| 16% | 14% | ||
| 3% | 0% | GST = Goods and Sales Tax | |
| 6% | 12% або 0% | ||
| 24.5% | 14%3 | VSK = Virðisaukaskattur | |
| 12.5% | 4%, 1%, або 0% | ||
| 15.5%5 | Ma'am = מס ערך מוסף | ||
| 13% | |||
| 6% або 14%1 | 4.5% | GST = Goods and Services Tax, TPS = Taxe sur les produits et services | |
| 17% | 6% або 3% | 增值税 | |
| 10% | |||
| 18% | 5% | ДДВ = Данок на Додадена Вредност | |
| 5% | |||
| 16% | 0% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | |
| 20% | 5% | TVA = Taxa pe Valoarea Adăugată | |
| 15% | GST = Goods and Services Tax | ||
| 25% | 14% або 8% | MVA = Merverdiavgift (informally moms) | |
| 10% | 5% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | |
| 19% | IGV = Impuesto General a la Ventas | ||
| 18% | 10% або 0% | НДС = Налог на добавленную стоимость | |
| 13% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | ||
| 18% | 8% або 0% | PDV = Porez na dodatu vrednost | |
| 5% 8 | GST = Goods and Services Tax | ||
| 7% | |||
| 15% | |||
| 18% | 8% або 1% | KDV= Katma değer vergisi | |
| 20%10 | 0% | ПДВ= Податок на додану вартість | |
| 23% | 14% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | |
| 12%7 | RVAT = RVAT або Reformed Value Added Tax, locally known as Karagdagang Buwis | ||
| 22% | 0% | PDV = Porez na dodanu vrijednost | |
| 19% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | ||
| 12% | IVA = Impuesto al Valor Agregado | ||
| 7.6% | 3.6% або 2,4% | MWST = Mehrwertsteuer, TVA = Taxe sur la valeur ajoutée, IVA = Imposta sul valore aggiunto, VAT = Value Added Tax | |
| 15% | |||
| 14% | 0% | VAT = Valued Added Tax | |
| 10% | 부가세 = 부가가치세 | ||
| 5% | Consumption tax = 消費税 | ||
Note 1: Деякі канадські провінції стягують у розмірі 14% так званий harmonized sales tax (буквально «гармонізований податок на продажі») — комбінацію федерального і провінційного ПДВ. У інших, федеральний податок на продажі стягується у розмірі 6%, а провінція може стягувати свій, окремий, податок на продажі. Як правило, для нового житла повертається частина податку, що фактично зменшує податок до 4,5%.
Note 2: Ці податки не стягуються в Гонконзі і Макао, що є фінансово незалежними спеціальними адміністративними регіонами.
Note 3: У жовтні 2006 року, уряд повідомив, що починаючи з березня 2007, понижена ставка складатиме 7%. Пониженою ставкою обкладатимуться велика частина продуктів харчування, обігрів, номери в готелях, друкарські видання, і (з 1 березня 2007) живлення в ресторанах.
Note 4: В 2 з 28 індийских штатів ПДВ не стягують.
Note 5: ПДВ в Ізраїлі поступово знижується. У березні 2004 року він був понижений з 18% до 17%, у вересні 2005 — до 16,5%, 1 липня 2006 — до 15,5%. Планується подальше зниження ПДВ в найближчому майбутньому, але воно залежатиме від складу Кнесета.
Note 6: Приймаючи бюджет на 2005 рік, уряд повідомив, що ПДВ буде введений в січні 2007. Повідомляється, що товари першої необхідності і дрібні бізнеси будуть звільнені від сплати ПДВ або обкладатися по пільговій схемі. Рівень ПДВ ще не оголошений.
Note 7: 1 січня 2006 президент Філліпін отримав право підвищити ПДВ 12%. ПДВ був підвищений до 12% 1 лютого.
Note 8: 13 листопада 2006 року Чи прем'єр-міністр Сянь (Lee Hsien) повідомив про підвищення ПДВ до 7% починаючи з 1 липня 2007. Додаткові деталі будуть оголошені 15 лютого 2007.[1]
Note 9: Впродовж декількох років штат Джерсі готується до введення податку на продажі для покриття крупного бюджетного дефіциту. Розмір ПДВ складатиме 3%. ПДВ, можливо, не стягуватиметься на місцеві продукти харчування (тобто продукти живлення, звільнені від п'ятипроцентного «острівного податку») і дитячий одяг.
Note 10: З 1 січня 2014 року розмір ПДВ становитеме 17%.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
Джерела [ред.]
- Податковий кодекс України сайт Верховної Ради
- Закон України "Про податок на додану вартість сайт Верховної Ради — Втратив чинність з прийняттям Податкового кодексу
- Цивільний кодекс України сайт Верховної Ради
- Юридична аналітика. Сплата і відшкодування ПДВ
- Рекомендації Державної податкової адміністрації щодо обліку окремих видів податків сайт ДПАУ
