SIG Sauer P229

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SIG Sauer P229
Тип самозарядний пістолет
Походження Швейцарія Швейцарія
Німеччина Німеччина
Історія використання
На озброєнні з 1992
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник SIG Sauer
Розроблено 1992
Виробник SIG Sauer
Характеристики
Вага 0,77 кг (без магазину)
0,905 кг (з магазином)[1]
Довжина 180 мм
Довжина ствола 99 мм
Ширина 38 мм
Висота 137 мм

Набій 9×19 мм Парабелум
.357 SIG
.40 S&W[1]
Дія віддача ствола
Система живлення магазин на 12 патронів

SIG Sauer P229 у Вікісховищі

SIG Sauer P229 — самозарядний пістолет швейцарсько-німецької компанії SIG Sauer. Пістолет почав випускатись у 1992 році на американському заводі Sigarms і відрізнявся від попередньої моделі 1989 року P228 деякими нюансами конструкції і дизайну.

Історія[ред. | ред. код]

Пістолет SIG Sauer P229 почав випускатись на американському заводі Sigarms у 1992 році. Випуск нової моделі був пов'язаний з новими вимогами правоохоронних органів США, які вимагали пістолета, який міг би використовувати не тільки один патрон 9×19 мм Парабелум (який більш поширений в Європі, ніж в Америці), а й під інші, більш потужні. P229 відрізнявся від P228 конструкцією і формою затвора, який тепер вироблявся машинною обробкою з литої сталевої заготовки, замість штампування з сталевого листа, як це було раніше. Така конструктивна зміна була викликана тим, що пістолет хотіли пристосувати під новий, на той час, потужніший патрон .40 S&W. Пістолети, які були зібрані в США, мали алюмінієві рамки з ударно-спусковим механізмом, який був виготовлений на заводі Sauer в Німеччині, і американські затвори. Пізніше з'явилися версії під патрон 9×19 мм Парабелум і .357 SIG. У пістолета P229 є суттєва перевага над P228: на ньому можна змінювати калібр, просто замінивши ствол.

Конструкція[ред. | ред. код]

Пістолет P229 використовують для перезарядки енергію віддачі при короткому ході ствола. Замикання ствола здійснюється за модифікованою схемою Браунінга — одним потужним виступом на казенній частині ствола за вікно для викиду гільз. Зниження ствола для відмикання здійснюється при взаємодії фігурного вирізу в припливі під казенною частиною ствола зі сталевим вкладишем рамки. Сама рамка пістолета виконана з алюмінієвого сплаву, пістолети останніх випусків також можуть мати більш важку рамку з нержавіючої сталі. Кожух затвора виконаний фрезеруванням зі сталевої заготовки, в його задній частині знаходиться масивний сталевий вкладиш — затвор, жорстко закріплений поперечним штифтом. Ударно-спусковий механізм — самозарядний, з відкрито розташованим курком і автоматичним блокуванням ударника при ненатиснутому спусковому гачку. Неавтоматичних запобіжників пістолет не має, на лівій стороні рамки позаду спускового гачка розташований важіль безпечного спуску курка з бойового взводу. Прицільні пристосування відкриті, на службових варіантах — нерегульовані, з білими або світлими вставками. Цілик встановлений на затворі в поперечному пазу типу «ластівчин хвіст». Магазини дворядні, засувка магазину розташовується збоку на рукоятці.

Оператори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Frank, Thomas; Hall, Mimi; Levin, Alan (2005-12-08). «Air marshals in spotlight». USA Today.
  • Division of Criminal Justice. «CSAO: Report on the Death of Robert Phelps»
  • Miller, David (2001). The Illustrated Directory of 20th Century Guns. Salamander Books Ltd.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]