Ісламський Емірат Афганістан (1996—2001)
Ісламський Емірат Афганістан | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Столиця | Кабул | |||
Мови | Пушту (офіційна) Дарі арабська | |||
Форма правління | ісламська теократія, Тоталітаризм | |||
Голова Верховної Ради | ||||
- 1996–2001 | Мухаммед Омар | |||
Історичний період | пост-холодна війна війна з тероризмом | |||
- Засновано | 27 вересня 1996 | |||
- Ліквідовано | 2001 | |||
Ісламський Емірат Афганістан[2] було засновано в 1996 році, коли таліби захопили владу в Афганістані і скасовано з відходом від влади в 2001 році. 19 серпня 2021, після виведення військ НАТО з території Афганістану та захоплення більшості, включно зі столицею, територій держави, Ісламський Емірат Афганістан було проголошено повторно.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Історія Афганістану | |
---|---|
| |
До нашої ери | |
Гандхара — XVII століття до н. е. | |
Ахеменіди — VI століття до н. е. | |
Селевкіди — IV століття до н. е. | |
Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е. | |
Наша ера | |
Кушанська імперія — I—V ст. | |
Ефталіти — V століття | |
Сасаніди — VI століття | |
Газневіди — XI століття | |
Саффариди — 861—1590 рр. | |
Гуріди — 1148—1206 рр. | |
Сефевіди — XIV століття | |
Афганські ханства | |
Гільзейське — 1709—1737 рр. | |
Гератське | |
Кабульське | |
Кандагарське | |
Пешаварське | |
Хаттаське | |
Абдалійське | |
Афганські держави | |
Дурранійська держава — 1747—1823 рр. | |
Емірат Афганістан — 1823—1929 рр. | |
Королівство Афганістан — 1929—1973 рр. | |
Республіка Афганістан — 1973—1978 рр. | |
Демократична Республіка Афганістан — 1978—1992 рр. | |
Північний Альянс — 1992—2001 рр. | |
Ісламський Емірат Афганістан — 1996—2001 рр. | |
Перехідна/транзитна адміністрація — 2001—2004 рр. | |
Ісламська Республіка Афганістан — 2004—2021 рр. | |
Ісламський Емірат Афганістан — з 2021 р. | |
Портал «Афганістан» |
Талібан постав з хаосу пострадянського Афганістану. Він починався як ісламський фундаменталістський політико-релігійний рух, складався із студентів медресе провінцій Гільменд і Кандагар. Переважна більшість — місцеві етнічні пуштуни. Таліби синтезували племінний код пуштунвалай з елементами деобанді для створення антизахідної, ретроградної, і надзвичайно обмежувальної ісламської фундаменталістської ідеології, якою вони керували[4].
Розпочавши з Кандагару, таліби врешті-решт захопили Кабул у 1996 році. До кінця 2000 року таліби захопили 90 % країни, під владою опозиції (Північного альянсу) залишилася північно-східна частина провінції Бадахшан.
За п'ять років існування ісламського емірату, були введені закони шаріату: жінкам заборонили працювати, дівчатам заборонено відвідувати школи та університети. Комуністів систематично ліквідовували, злодіїв карали ампутацією однієї руки або ноги, також таліби зуміли майже викорінити виробництво опіуму в 2001 році[5]. Заборонені телебачення, музика, алкоголь, компʼютери, шахи та інше.
Через жорстоке ставлення талібів до шиїтської меншини Афганістану, Іран посилив допомогу Північному альянсу. Відносини з талібами ще більше погіршилися в 1998 році, після того як таліби захопили іранське консульство в Мазарі-Шарифі і стратили іранських дипломатів. Після цього інциденту Іран не вступив у війну з талібами лише через втручання ООН і Сполучених Штатів.
Міжнародні відносини[ред. | ред. код]
Тільки Пакистан, Саудівська Аравія і Об'єднані Арабські Емірати визнали уряд талібів[6] . Уряд не був визнаний ООН. Туркменістан, проте, проводив офіційні зустрічі і угоди з міністрами уряду талібів.
Однією з причин відсутності міжнародного визнання було ігнорування талібами міжнародного права. Наприклад, одним з перших актів Ісламського Емірату стало вбивство колишнього президента Афганістану , Мохаммада Наджібулли, при цьому його захопили у будівлі ООН. Також не додало авторитету уряду талібів вбивство іранських дипломатів в Афганістані[7] у 1998 році. Таліби підтримували повстанців у Чечні, Кашмірі та Сіньцзяні, через це вони нажили ворогів в особі Росії, Індії і Китайської Народної Республіки одночасно.
Після захоплення влади 15 серпня 2021 року, 19 серпня 2021 року, таліби проголосили відновлення Ісламського Емірату Афганістан, їх ще не визнала жодна держава.
Права людей[ред. | ред. код]
Після захоплення Афганістану 2021 року представники Талібану дозволили жінкам працювати телевізійними ведучими[8].
Див. також[ред. | ред. код]
- Талібан
- Ісламський фундаменталізм
- Ісламський Емірат Вазиристан
- Права жінок в Ісламському Еміраті Афганістан
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Marcin, Gary (1998). The Taliban. King's College. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2011.
- ↑ Directorate of Intelligence (2001). CIA -- The World Factbook -- Afghanistan (mirror). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 7 березня 2008.
note - the self-proclaimed Talib an government refers to the country as Islamic Emirate of Afghanistan
- ↑ Schnell, Mychael (19 серпня 2021). Taliban declare 'Islamic Emirate of Afghanistan'. TheHill (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- ↑ Rashid, Taliban (2000)
- ↑ Afghanistan, Opium and the Taliban. Архів оригіналу за 8 листопада 2001. Процитовано 24 лютого 2012.
- ↑ Guelke, Adrian (25 серпня 2006). Terrorism and Global Disorder: Political Violence in the Contemporary World. Bloomsbury Academic. Процитовано 21 лютого 2023.
{{cite book}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ [[https://web.archive.org/web/20110929012436/http://www.un.org/News/Press/docs/1998/19980915.sc6573.html Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] [15 Sep 1998] SC/6573 : SECURITY COUNCIL STRONGLY CONDEMNS MURDER OF IRANIAN DIPLOMATS IN AFGHANISTAN]
- ↑ "Талібан" дозволив жінкам бути ведучими телевізійних програм. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Islamic Emirate of Afghanistan website [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Interview with official representatives of Islamic Emirate of Afghanistan
|