Регістан (пустеля)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Регістан (значення).

Регістан
Караван в пустелі Регістан
31°00′ пн. ш. 65°13′ сх. д.
Країна	Афганістан
Тип	піщана
Площа	40 000 км²
Регістан
Регістан у Вікісховищі

Регістан — піщана пустеля на Близькому Сході, на півдні Афганістану. Обмежена річкою Гільменд на півночі та заході, горами Чагаї — на півдні, Квєтто-Пішинським плоскогір'ям — на сході. Площа близько 40 000 км². По південно-західному краю пустелі проходить афгано-пакистанський кордон.

«Регістаном» на Близькому Сході називають також головну площу міста (див. Регістан).

Геологічна основа пустелі Регістан сформована відкладами неогену та четвертинного періоду. Переважають піски, супіски, лесоподібні суглинки, а також алювіальні та пролювіальні відклади, принесені з гірських районів.

Рельєф Регістану загалом рівнинний або слабко хвилястий. Основними формами рельєфу є піщані дюни різної морфології (бархани, гряди, куполи), піщано-глинисті рівнини, знижені улоговини з солончаковими ґрунтами. Висоти над рівнем моря коливаються в межах 600–900 м. Дюни часто рухомі, їх висота зазвичай становить 10–30 м, інколи більше. Активні еолові процеси зумовлюють постійну зміну ландшафту.

Клімат пустелі Регістан різко континентальний і аридний. Регіон перебуває під впливом субтропічного антициклону, що зумовлює переважання ясної погоди та дефіцит опадів. Середньорічна кількість опадів становить менше 100 мм. Більшість опадів випадає взимку та ранньою весною. Літо дуже спекотне, середні температури липня перевищують +30 °C, а максимуми сягають +45 °C. Зима відносно прохолодна, з можливими нічними заморозками. Характерною особливістю є сильні вітри, які спричиняють пилові та піщані бурі. Вітер є головним чинником формування рельєфу та поширення пісків.

Ґрунти Регістану належать до пустельних і напівпустельних типів. Вони сформувалися в умовах дефіциту вологи та слабкої біологічної активності. Переважають піщані та супіщані пустельні ґрунти, сірі пустельні ґрунти, в зниженнях — солонці й солончаки. Ґрунти мають дуже низький вміст гумусу (часто менше 0,5 %), слабко розвинений профіль і високий вміст мінеральних солей. Родючість таких ґрунтів надзвичайно обмежена, що зумовлює низький потенціал землеробства без штучного зрошення.

Рослинний покрив пустелі Регістан розріджений і мозаїчний. Він представлений типовими ксерофітними та галофітними видами, здатними виживати в умовах тривалої посухи та високих температур. Це саксаул (Haloxylon), тамариск (Tamarix), різні види полину (Artemisia), колючі чагарники та напівчагарнички, ефемери, що з'являються після короткочасних дощів. Рослини мають глибоку кореневу систему або зменшену листкову поверхню, що знижує випаровування. Біомаса рослинності невелика, але вона відіграє важливу роль у закріпленні пісків.

Зарості саксаулу

Фауна Регістану небагата за видовим складом, проте добре пристосована до екстремальних умов. Більшість тварин веде нічний або сутінковий спосіб життя. Типовими представниками тваринного населення є газелі та дрібні копитні, фенек, шакал, гризуни (тушканчики, піщанки), численні плазуни (ящірки, гекони, пустельні змії), пустельні птахи, зокрема жайворонки тощо. Тварини відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги пустельних біоценозів, хоча їх чисельність загалом невисока.

Пустеля Регістан здавна була територією кочового та напівкочового населення. Основними видами господарської діяльності є кочове скотарство (верблюди, вівці, кози), сезонне використання пасовищ, обмежене зрошувальне землеробство в долинах річок. Традиційний спосіб життя був відносно збалансованим із природним середовищем, однак у ХХ столітті ситуація змінилася.

Література

• Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8
• Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с. (рос.)
• Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. (рос.)
• Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Природа мира. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 399 с. (рос.)
• Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів : Підручник. У 2-х част. Ч. 2. — Львів : Вид-во ЛНУ, 2010. — 286 с.
• Пузанов І. І. Зоогеографія : Підручник. — Київ—Львів : Рад. школа, 1949. — 504 с.
• Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2009. — Т. 1. Азія. — 288 с. — ISBN 978-966-580-281-6

Посилання

• Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021
• Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017
• NASA Image — August 20, 2000
• Registan Desert Bird Life Factsheet

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Регістан (пустеля)