Богатир (Бахчисарайський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DixonDBot (обговорення | внесок)
Боти
220 373 редагування
м Розстановка наголосів згідно з «Словники України» 3.0
Немає опису редагування
Рядок 35: Рядок 35:
}}
}}


'''Богати́р''', {{lang-crh|Bağatır}} — [[село]] Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на південному сході району.
'''Богати́р''', {{lang-crh|Bağatır}} — [[село]] в Україні, Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на південному сході району.

== Географія ==

Село розташоване в [[Кримські гори|горах]] на південному сході району, на західному схилі масиву [[Бойка]], у верхів'ях річки [[Бельбек (річка)|Бельбек]], висота над рівнем моря - 386 м<ref>[http://weather.in.ua/krym/ 1563 с.Богатырь]</ref>. Село лежить в 3 км від шосе, що проходить по Бельбекській долині, на [[Многоречье]] (є путівець, по якому менше 2 км) і в 8 км від 30-го кілометра шосе [[Ялта-Бахчисарай (шосе)|Бахчисарай - Ялта]] в селі [[Аромат (сіло)|Аромат]].

Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] близько 38 кілометрів, найближча [[залізнична станція]] - [[Бузок (станція)|Бузок]], приблизно в 30 кілометрах. Сусідні села: [[Нагірне (Крим)|Нагорное]] в 1 кілометрі і [[Зелене (Бахчисарайський район)|Зелене]] - приблизно в 1 кілометрі.

== Історія ==

За матеріалами археологічних досліджень околиць села, час його виникнення можна віднести VIII століття<ref >[http://www.hist.msu.ru/Byzantine/BB_21_(1962)/BB_21_(1962)_166.pdf А. Л. Якобсон. Середньовічні сільські поселення Південно-західного Криму, Візантійський літопис, № 46 (1962) стр.166.]</ref>, одночасно з поселеннями на вершині масиву Бойка<ref>[http://s-forum.com.ua/blog/post_1188840008.shtml Бойка. Церкви і монастирі Криму]</ref>. Населяли місцевість корінне населення змішане з переселенцями, що прийшли сюди ще в III століття<ref>[http://www.crimeagold.com.ua/stat/maiat IX/stat 4 b.htm А. Г. ГЕРЦЕН, Ю. М. МОГАРИЧОВ. ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ ТАВРІЇ.]</ref>, що створили християнське князівство [[Дори]] - [[Феодоро]]. Існує думка, що в пізній час Богатир входив в особистий домен правителів [[Мангуп]]у, об'єднаний навколо сусіднього села [[Гавро]], чию назву виводять від прізвища Гаврасів - династії мангупських князів<ref>Т. М. Фадєєва, А. К. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 р. ISBN 966 648 061-1</ref>.

Після розгрому князівства Османська імперія його землі включили в [[Кефе|Кефінський]] [[еялет]] імперії, а Богатир - в Мангупський [[кадилик]] еялета. З часу турецького володарювання дійшов і перший документ, що зберігся, з 1542 року, в якому зустрічається назва села<ref name="Yücel Öztürk".>Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475-1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.</ref>.

Зустрічається ''селище Бахадир кадилика Мангуб '' у [[1652]] році в ''джизї дефтера Ліва-і Кефе'' - податковій відомості по Кефінському еялету, згідно якої в селі залишалися всього дві християнські сім'ї<ref>[http://www.azovgreeks.com/portal/tabid/61/language/en-US/Default.aspx?articleId=256 З джизйє дефтера Ліва-і Кефе 1652 р.]</ref>.

У "Відомості про виведених з Криму в Приазов'ї християн" [[Суворов Олександр Васильович|Олександра Суворова]] від [[18 вересня]] [[1778]] року, після приєднання еялета до [[Кримське ханство|Кримському ханству]], ''Богатир'' не значиться<ref>[http://www.azovgreeks.com/gendb/rus/dzuha/5-app-3.htm Відомість про виведених з Криму в Приазов'ї християн від 18 вересня 1778р]</ref>, але, мабуть, тут достовірніше відомість [[митрополит]]а [[Ігнатій Маріупольський|Ігнатія]], по якій з села виїхало 63 [[уруми|грецьких]] сім'ї<ref>[http://5ballov.qip.ru/referats/preview/91996/2 Поетичних традиції народної культури греків-урумів с. Улакли.]</ref>, які заснували на новому місці [[Богатир (Донецька область)|однойменне]] село. <ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 Камеральний Опис Криму Л. А]</ref>.

=== Російська імперія ===

Після приєднання [[Крим]]у до Російської імперії, за новим адміністративним устроєм, Богатир, з [[8 лютого]] [[1784]] року, приписали до [[Сімферопольський повіт|Сімферопольському повіту]] [[Таврійська область|Таврійської області]], після [[Павло I|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входив в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783-1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії] </ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783-1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губерни] </ref>, Богатир віднесли до [[Махульдурська волость|Махульдурської волості]] Сімферопольського повіту.
(з [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року - [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]). Згідно складеної в [[1805]] року ''Відомості про усі селища, в що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі в 16 дворах проживали 102 кримські татари<ref>[http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння]</ref>, на військовій карті [[1817]] рік значиться 35 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg "Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року"]</ref>.

У [[1829]] року в губернії провели адміністративну реформу, в результаті Богатир віднесли до [[Озенбашська волость|Озенбашської волості]]<ref >"Відомість про казенні волості Таврійської губернії" від 31 серпня 1829 р.</ref>, а через 9 років, в [[1838]] року, в знову створеному [[Ялтинський повіт|Ялтинському повіті]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року] </ref> була утворена [[Богатирська волость (Крим)]] (при цьому волосне правління офіційно знаходилося в селі [[Гавро]]<ref name="1864 г">Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.</ref>, а фактично - у перетину ''повітового шосе'' на [[Біюк-Озенбаш|Озенбаш]] з дорогою [[Бахчисарай - Ялта (шосе)|Бахчисарай - Ялта]]<ref>"Повний Географічний опис нашої Вітчизни. Том XIV". СПб.1910 р. Стр.708</ref>). Богатирська волость проіснувала до радянської територіальної реформи [[1921]] року<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В. В. ДІЯЛЬНІСТЬ СІМФЕРОПОЛЬСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ МІЛІЦІЇ В ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД Непу]</ref>

На військовій карті [[1842]] року у Багатирі вказані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG "Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г".]</ref>, а в складеному в [[1864]] році "Списку населених місць Таврійської губернії" - 438 жителів в 62 дворах і вказана мечеть<ref name="1864 г"/>. Результати Х ревізії [[1887]] року були внесені в "Пам'ятну книгу Таврійської губернії 1889 р"., по якій у Богатирі проживало 606 жителів в 118 дворах<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р]</ref>, а через рік військові топографи нарахували 129 будинків і уточнили, що усі жителі - кримські татари<ref>[http://krymology.info/images/6/62/Крим_1892_Ауджикой_Фоти_Сала.gif Карта Криму 1890 р. Ауджикою_Фоти-сала]</ref>. [[Перепис населення Російської імперії 1897|Перепис]] [[1897]] року зафіксувала в селі 710 жителів, також виключно кримських татар<ref>[http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 Населені пункти Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 217]</ref>.

Згідно з ''"Статистичним довідником Таврійської губернії, ч.1., Статистичний нарис Таврійської губернії, частина II, Випуск восьмий. за 1915 рік"''у Богатирі на початку [[XX століття]] виділявся маєток ''Сеїт Бея Булгакова'', великого землевласника і відомого мецената<ref>[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783-1998 рр., стор. 298]</ref>.

[[Файл: Village_Bogatyr.JPG|300px|thumb|left|Богатир, вид з півночі.]]

=== Новий час ===

В ході адміністративних реформ 1920-х років, у [[1926]] році, за новим адміністративним устроєм, Богатир відносився до Бахчисарайського району, а саме село було центром Багатирської сільради<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783-1998 рр., стор. 306] </ref>. У [[1930]] році був створений новий [[Фотисальский район]] (з [[1933]] року - [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]), куди віднесли і Богатир. У ті ж роки була ліквідована сільрада (у списках [[1940]] року вже не значиться<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/sssr_01_01_1941.part1.rar СРСР - січень 1941 р. стор. 388] </ref>).

Під час [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], згідно
Постанові [[ДКО]] № 5859 від [[11 травня]] [[1944]] року<ref> [http://cidct.org.ua/uk/publications/deport/3.html Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р.]</ref> [[18 травня]] [[1944]] року усі [[кримські татари]] Богатиря [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>[http://www.nr2.ru/policy/256205.html/print/ Про переселення колгоспників в райони Криму]</ref>.

== Україна ==

[[30 грудня]] [[1962]] року, згідно Указу [[Верховна Рада УРСР|Президії Верховної Ради УРСР]] "Про укрупнення сільських районів Кримської області", Куйбишевський район приєднали до [[Бахчисарайський район|Бахчисарайського]]<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783-1998 рр., стор. 440] </ref>.


== Динаміка чисельності населення ==
* [[1542]] — 41 родина, 7 сімей, в яких помер чоловік — глава сім'ї, 25 дорослих холостяків.
* [[1805]] — 102 чол. (всі кримські татари)
* [[1864]] — 438 чол.
* [[1887]] — 606 чол.
* [[1897]] — 710 чол. (всі кримські татари)
* [[1926]] — 598 чол. (591 кримських татар)
* [[1939]] — 596 чол.
* [[1989]] — 177 чол.
* [[2001]] — 188 чол.

== Адреса органу місцевого самоврядування ==
[[Україна]], [[Автономна Республіка Крим]], [[Бахчисарайський район]], село [[Зелене]], вул. Поштова, 3

== Примітки ==
{{reflist}}
<div style="font-size: 80%"><references/></div>

== Посилання ==
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.04.2010&rf7571=67 село Богатир на сайті Верховної Ради України]
* [http://ukr-map.com.ua/dir/18_556.html Карта. Південно-західний Крим]
* [http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]


{{Бахчисарайський район}}
{{Бахчисарайський район}}
{{Ukraine-geo-stub}}


[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]

Версія за 17:09, 27 липня 2011

село Богатир
Країна Україна Україна
Область АР Крим АР Крим
Район Бахчисарайський
Рада Зеленівська сільська рада
Облікова картка Богатир 
Основні дані
Населення 188
Поштовий індекс 98473
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°34′46″ пн. ш. 34°00′27″ сх. д. / 44.57944° пн. ш. 34.00750° сх. д. / 44.57944; 34.00750Координати: 44°34′46″ пн. ш. 34°00′27″ сх. д. / 44.57944° пн. ш. 34.00750° сх. д. / 44.57944; 34.00750
Місцева влада
Адреса ради 98472, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Зелене, вул. Поштова, 3
Карта
Богатир. Карта розташування: Україна
Богатир
Богатир
Мапа
Мапа

CMNS: Богатир у Вікісховищі

Богати́р, крим. Bağatır — село в Україні, Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на південному сході району.

Географія

Село розташоване в горах на південному сході району, на західному схилі масиву Бойка, у верхів'ях річки Бельбек, висота над рівнем моря - 386 м[1]. Село лежить в 3 км від шосе, що проходить по Бельбекській долині, на Многоречье (є путівець, по якому менше 2 км) і в 8 км від 30-го кілометра шосе Бахчисарай - Ялта в селі Аромат.

Відстань до Бахчисараю близько 38 кілометрів, найближча залізнична станція - Бузок, приблизно в 30 кілометрах. Сусідні села: Нагорное в 1 кілометрі і Зелене - приблизно в 1 кілометрі.

Історія

За матеріалами археологічних досліджень околиць села, час його виникнення можна віднести VIII століття[2], одночасно з поселеннями на вершині масиву Бойка[3]. Населяли місцевість корінне населення змішане з переселенцями, що прийшли сюди ще в III століття[4], що створили християнське князівство Дори - Феодоро. Існує думка, що в пізній час Богатир входив в особистий домен правителів Мангупу, об'єднаний навколо сусіднього села Гавро, чию назву виводять від прізвища Гаврасів - династії мангупських князів[5].

Після розгрому князівства Османська імперія його землі включили в Кефінський еялет імперії, а Богатир - в Мангупський кадилик еялета. З часу турецького володарювання дійшов і перший документ, що зберігся, з 1542 року, в якому зустрічається назва села[6].

Зустрічається селище Бахадир кадилика Мангуб у 1652 році в джизї дефтера Ліва-і Кефе - податковій відомості по Кефінському еялету, згідно якої в селі залишалися всього дві християнські сім'ї[7].

У "Відомості про виведених з Криму в Приазов'ї християн" Олександра Суворова від 18 вересня 1778 року, після приєднання еялета до Кримському ханству, Богатир не значиться[8], але, мабуть, тут достовірніше відомість митрополита Ігнатія, по якій з села виїхало 63 грецьких сім'ї[9], які заснували на новому місці однойменне село. [10].

Російська імперія

Після приєднання Криму до Російської імперії, за новим адміністративним устроєм, Богатир, з 8 лютого 1784 року, приписали до Сімферопольському повіту Таврійської області, після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входив в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[11], а після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[12], Богатир віднесли до Махульдурської волості Сімферопольського повіту. (з 8 (20) жовтня 1802 року - Таврійської губернії). Згідно складеної в 1805 року Відомості про усі селища, в що Сімферопольському повіті полягають. у селі в 16 дворах проживали 102 кримські татари[13], на військовій карті 1817 рік значиться 35 будинків[14].

У 1829 року в губернії провели адміністративну реформу, в результаті Богатир віднесли до Озенбашської волості[15], а через 9 років, в 1838 року, в знову створеному Ялтинському повіті[16] була утворена Богатирська волость (Крим) (при цьому волосне правління офіційно знаходилося в селі Гавро[17], а фактично - у перетину повітового шосе на Озенбаш з дорогою Бахчисарай - Ялта[18]). Богатирська волость проіснувала до радянської територіальної реформи 1921 року[19]

На військовій карті 1842 року у Багатирі вказані 80 дворів[20], а в складеному в 1864 році "Списку населених місць Таврійської губернії" - 438 жителів в 62 дворах і вказана мечеть[17]. Результати Х ревізії 1887 року були внесені в "Пам'ятну книгу Таврійської губернії 1889 р"., по якій у Богатирі проживало 606 жителів в 118 дворах[21], а через рік військові топографи нарахували 129 будинків і уточнили, що усі жителі - кримські татари[22]. Перепис 1897 року зафіксувала в селі 710 жителів, також виключно кримських татар[23].

Згідно з "Статистичним довідником Таврійської губернії, ч.1., Статистичний нарис Таврійської губернії, частина II, Випуск восьмий. за 1915 рік"у Богатирі на початку XX століття виділявся маєток Сеїт Бея Булгакова, великого землевласника і відомого мецената[24].

Богатир, вид з півночі.

Новий час

В ході адміністративних реформ 1920-х років, у 1926 році, за новим адміністративним устроєм, Богатир відносився до Бахчисарайського району, а саме село було центром Багатирської сільради[25]. У 1930 році був створений новий Фотисальский район (з 1933 року - Куйбишевський), куди віднесли і Богатир. У ті ж роки була ліквідована сільрада (у списках 1940 року вже не значиться[26]).

Під час Великої Вітчизняної війни, після звільнення Криму, згідно Постанові ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року[27] 18 травня 1944 року усі кримські татари Богатиря виселені в Середню Азію, а в порожні будинки заселили переселенців з України[28].

Україна

30 грудня 1962 року, згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів Кримської області", Куйбишевський район приєднали до Бахчисарайського[29].


Динаміка чисельності населення

  • 1542 — 41 родина, 7 сімей, в яких помер чоловік — глава сім'ї, 25 дорослих холостяків.
  • 1805 — 102 чол. (всі кримські татари)
  • 1864 — 438 чол.
  • 1887 — 606 чол.
  • 1897 — 710 чол. (всі кримські татари)
  • 1926 — 598 чол. (591 кримських татар)
  • 1939 — 596 чол.
  • 1989 — 177 чол.
  • 2001 — 188 чол.

Адреса органу місцевого самоврядування

Україна, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, село Зелене, вул. Поштова, 3

Примітки

  1. ↑ 1563 с.Богатырь
  2. ↑ А. Л. Якобсон. Середньовічні сільські поселення Південно-західного Криму, Візантійський літопис, № 46 (1962) стр.166.
  3. ↑ Бойка. Церкви і монастирі Криму
  4. ↑ IX/stat 4 b.htm А. Г. ГЕРЦЕН, Ю. М. МОГАРИЧОВ. ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ ТАВРІЇ.
  5. ↑ Т. М. Фадєєва, А. К. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 р. ISBN 966 648 061-1
  6. ↑ Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475-1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.
  7. ↑ З джизйє дефтера Ліва-і Кефе 1652 р.
  8. ↑ Відомість про виведених з Криму в Приазов'ї християн від 18 вересня 1778р
  9. ↑ Поетичних традиції народної культури греків-урумів с. Улакли.
  10. ↑ Камеральний Опис Криму Л. А
  11. ↑ Крим 1783-1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії
  12. ↑ Крим 1783-1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губерни
  13. ↑ ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння
  14. ↑ "Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року"
  15. ↑ "Відомість про казенні волості Таврійської губернії" від 31 серпня 1829 р.
  16. ↑ Ялта З 1771 року
  17. ↑ а б Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.
  18. ↑ "Повний Географічний опис нашої Вітчизни. Том XIV". СПб.1910 р. Стр.708
  19. ↑ Прохоров В. В. ДІЯЛЬНІСТЬ СІМФЕРОПОЛЬСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ МІЛІЦІЇ В ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД Непу
  20. ↑ "Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г".
  21. ↑ Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р
  22. ↑ Карта Криму 1890 р. Ауджикою_Фоти-сала
  23. ↑ Населені пункти Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 217
  24. ↑ Крим 1783-1998 рр., стор. 298
  25. ↑ Крим 1783-1998 рр., стор. 306
  26. ↑ СРСР - січень 1941 р. стор. 388
  27. ↑ Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р.
  28. ↑ Про переселення колгоспників в райони Криму
  29. ↑ Крим 1783-1998 рр., стор. 440

Посилання

Населені пункти Бахчисарайського району
Міста
Селища
Села
Айвове · Актачи · Андріївка · Аромат · Ароматне · Багата Ущелина · Баштанівка · Берегове · Білокам'яне · Богатир · Брянське · Велике Садове · Верхньосадове · Верхоріччя · Високе · Відрадне · Вікторівка · Віліне · Вишневе · Гірка · Глибокий Яр · Голубинка · Гончарне · Дальнє · Дачне · Дібрівка · Долинне · Дорожнє · Завітне · Залізничне · Залісне · Зелене · Зубакіне · Казанки · Камишли · Каштани · Кизилове · Кочергіне · Красна Зоря · Красний Мак · Кудрине · Мале Садове · Малинівка · Маловидне · Машине · Многоріччя · Мостове · Нагірне · Некрасовка · Нижня Голубинка · Новеньке · Новобобрівське · Нововасилівка · Новопавлівка · Новопілля · Озерне · Орлівка · Орлине · Осипенко · Отарчик · Павлівка · Передове · Передущельне · Підгірне · Піщане · Пироговка · Плодове · Плотинне · Поворотне · Полюшко · Поляна · Приятне Свідання · Прохладне · Путилівка · Резервне · Рєпіне · Рідне · Річне · Родниківське · Розове · Розсадне · Розсошанка · Ростуче · Самохвалове · Севастянівка · Синапне · Скалисте · Соколине · Сонячносілля · Суворове · Табачне · Танкове · Тернівка · Тінисте · Тилове · Тополі · Трудолюбівка · Тургенєвка · Узунджи · Углове · Фронтове · Фруктове · Ходжа Сала · Холмівка · Шевченкове · Широке · Щасливе
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богатир_(Бахчисарайський_район)&oldid=7320230