Йеннефер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Єнніфер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
чарівник, чарівник[d], літературний герой, персонаж комп'ютерних ігор[d], персонаж фільму[d] і телевізійний персонаж[d]
Йеннефер з Венгерберга
Yennefer z Vengerbergu
Косплей Йеннифэр за мотивами гри «Відьмак 3: Дике Полювання».
Косплей Йеннифэр за мотивами гри «Відьмак 3: Дике Полювання».
Твір Відьмак (серія романів) і Відьмак[d]
Поява Твори:
«Останнє бажання»,
«Меч призначення»,
«Кров ельфів (роман)»,
«Час зневаги (роман)»,
«Хрещення вогнем»,
«Вежа Ластівки (роман)»,
«Володарка Озера»,
«щось закінчується, щось починається»
Комп. ігри:
«Відьмак 2: Вбивці королів»,
«Відьмак 3: Дикий Гін»
Автор Анджей Сапковський
Виконавець Фільм/серіал:
Гражина Вольщак
Виконавець ролі
  • Grażyna Wolszczak[d]
  • Інформація
    Стать жін[d]
    Рід занять Чародійка
    Місце народження Vengerberg[d]
    Причина смерті
    Проживання
    Родичі Цирілла

    Йенне́фер з Венгерберга (пол. Yennefer z Vengerbergu) — чародійка, одна з головних персонажів циклу «Відьмак», написаного Анджеєм Сапковськовським. Кохана Геральта та на́звана мати Цірі.

    Дитинство[ред. | ред. код]

    Йеннефер народилася у Венгерберзі, столиці Аедирна, у травні 1173 року (за літочисленням саги[1]).

    Мало хто знає про її дитинство, сама ж Йеннефер не дуже любила розмови на цю тему. Проте деякі факти з таємниці її дитинства вдалося з'ясувати: складно повірити, проте красуня-чародійка, що розбила не одне серце, в дитинстві такою не була. Народилася вона, скоріше за все, в повноцінній сім'ї, але народилася настільки потворною, що викликала відразу у власних батьків, не кажучи вже про можливих наречених. Спотворював її горб[2] на спині.

    Незважаючи на це, дівчина проявила непогані магічні здібності, що стало великою радістю для її батьків, котрі якомога швидше віддали її для навчання в школу магії на острів Танедд. У подальшому дівчина не згадувала своїх батьків, забувши їх чи відчуваючи антипатію. Її таланти та старання вражали, й скоро вона стала однією з найкращих учениць.

    Спочатку Тессая Де Вріе відмовилась бути її наставницею в магії, тоді Йеннефер спробувала покінчити життя самогубством, перерізавши собі вени. Після цього Тессая погодилася навчати її та виправити вроджені дефекти зовнішності.

    Подальша доля[ред. | ред. код]

    Йеннефер брала участь у битві на Содденському пагорбі. Познайомилася з Геральтом у Рівії, коли той шукав спосіб урятувати Любистка від наслідків зустрічі з джином. Це знайомство Йеннефер і Геральта стало початком їхньої любові.

    Через заняття магією Йеннефер, як й інші чародійки, не могла мати дітей, що робило її долю схожою на долю Геральта. Відьмаки також утрачали можливість мати дітей через процес мутації, який вони обов'язково проходили. Але материнський інстинкт не залишив її, тому, бажаючи за будь-яку ціну народити дитину, вона спочатку спробувала захопити джина, що був випадково звільнений Любистком, а пізніше взяла участь у невдалому полюванні на золотого дракона.

    Коли Цірі покинула Каер Морхен, Йеннефер стала її наставницею у вивченні магії та гречності. Скоро вони заприятелювали, а потім Йеннефер стала Цірі за матір[3], і таким чином втілила свою мрію про власну дитину.

    Під час заколоту на острові Танедд Йеннефер намагалася врятувати Цірі, через що її мали за спільницю Вільгефорца та зрадницю. Була перетворена Францескою Финдабаїр закляттям «Артефактної компресії» на нефритову статуетку. Пізніше, після декомпресії, за рекомендацією Францески увійшла до складу Великої Ложі в Монтекальво. З першого очного засідання Ложі втекла за допомогою Фрингілії Віго для чергової спроби порятунку Цірі.

    Після втечі із засідання Ложі Йеннефер звернулась за допомогою до Краха ан Крайта, ярла Скелліге. Дізнавшись про нові подробиці загибелі принцеси Паветти та її чоловіка Дані, Йеннефер вирішила потрапити на місце їхньої можливої смерті — до Безодні Сідни, де насправді перебував магічний насос Вільгефорца, що здатний втягувати й телепортувати кораблі. Йеннефер зібралася, використовуючи себе як приманку, добутися до таємного сховища Вільгефорца, але в результаті сама потрапила до нього в полон. Вільгефорц вирішив використати Йеннефер для магічного сканування розташування Цірі, але йому це не вдалося. Проте під тортурами Йеннефер виказала розташування Геральта, що дозволило Вільгефорцу підіслати до відьмака найманого вбивцю — напівельфа Ширру. У подальшому Йеннефер було багаторазово піддано тортурам, доки її не врятували Геральт та Цірі. Брала участь у фінальній битві в цитаделі Стігга, проте місяці проведені в темниці та жахливі тортури не дозволили їй використати всю свою магічну силу, саме тому вирішальну роль у битві з Вільгефорцем зіграв саме Геральт.

    Після порятунку з цитаделі, Ложа наказала Йеннефер негайно привести Цірі на засідання. На цьому засіданні повинна була вирішитись доля Цірілли — вона мусила стати наложницею принца Танкреда, сина короля Ковіра. Після довгого обговорення Цірі було дозволено попрощатися з Геральтом в Рівії, куди вона відправилась у супроводі Йеннефер та Трісс Мерігольд. У момент їх прибуття, в Рівії бушував погром. Йеннефер разом з Трісс зупинили погром закляттям, проте витратила на це багато енергії.

    Намагаючись вилікувати смертельну рану Геральта, Йеннефер сама знепритомніла. Цірі за допомогою єдинорога Іуарраквакса привезла їх обох в інший світ, в якому Геральт та Йеннефер залишаються жити на момент закінчення дії саги.

    Зовнішність та характер[ред. | ред. код]

    Йеннефер постає жінкою надзвичайної краси (розкішне хвилясте волосся кольору воронячого крила, струнка фігура). На шиї носить обсидіанову зірку, що є сильним магічним артефактом.

    Йеннефер розумна, цинічна й владна, але водночас жіночна та здатна на сильну любов. У книзі «Час погорди» згадується, що Йеннефер користується гламарією — еліксиром краси. У неї було добре серце — вона врятувала сім'ю банкіра-низушка під час одного з погромів у Венгерберзі.

    Серед предків Йеннефер за материнською лінією були ельфи,[4] в тому числі — ельфійські чародійки. Можливо, цим і пояснюється доволі високий рівень її магічних здібностей (Йеннефер була членом Ради Ордена Магів аж до її розпуску після Танеддського бунту).

    Участь в сюжеті[ред. | ред. код]

    Вперше Йеннефер з'являється в розповіді «Останнє бажання» та діє протягом всієї саги.

    У розповіді «Щось закінчується, щось починається», котра, за словами автора, є не «альтернативним фіналом» саги, а жартом, написаним на прохання фан-клубу[5], описується весілля Йеннефер та Геральта.

    Йеннефер в екранізації Відьмака[ред. | ред. код]

    У 2001 році на екрани вийшов телесеріал Відьмак. Роль Йеннефер в ньому виконала Гражина Вольщак[6].

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]