Івангород (Ічнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Івангород
Івангород. Вулиця Григорія Шкури (колишня 1-го травня).
Івангород. Вулиця Григорія Шкури (колишня 1-го травня).
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Ічнянський район
Рада/громада Івангородська сільська рада
Код КОАТУУ 7421784801
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1137
Площа 79,428 км²
Густота населення 14,31 осіб/км²
Поштовий індекс 16710
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 51°01′53″ пн. ш. 32°27′54″ сх. д. / 51.03139° пн. ш. 32.46500° сх. д. / 51.03139; 32.46500Координати: 51°01′53″ пн. ш. 32°27′54″ сх. д. / 51.03139° пн. ш. 32.46500° сх. д. / 51.03139; 32.46500
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми Остер
Місцева влада
Адреса ради село Івангород, вулиця Незалежності, 50
Карта
Івангород is located in Україна
Івангород
Івангород
Івангород is located in Чернігівська область
Івангород
Івангород

WC: Івангород у Вікісховищі

Іванго́род — село в Україні, в Ічнянському районі Чернігівської області. Населення становить 1137 осіб[1]. Орган місцевого самоврядування — Івангородська сільська рада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.

Географічне положення[ред.ред. код]

Село розташоване на півночі району, на березі річки Остер.

Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 170 км[2]), до Ічні — 23 км[2]. Найближча залізнична станція — Плиски на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 10 км.

Площа села близько 79 км²[1]. Висота над рівнем моря — 132 м[3].

Основні місцевості села: Загребля, Піщана, Доліпа, Півнев хутір, Триліси, Шлях, Дергачів хутір.

Історія[ред.ред. код]

На території села збереглися залишки городища періоду Київської держави (IX-XIII століття)[4]. Існує легенда, що на місці, де зараз знаходиться місцевість Піщани, у XIII сторіччі стояв монастир, який був спалений половцями. «Коли стало зрозуміло що монастир не втримати монахи-захисники зібрали все цінне: золото, срібло, хутра, різну іншу цінну начиння склали в три бочки і кинули в Остер»[5].

Село засноване в першій половині XVII сторіччя на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Перші письмові згадки про населений пункт Іван-Город датуються 1624 роком. На карті Боплана (1639 рік) Івангород позначений як Iwan Horodўcze.

5 травня 1625 року Івангород був жалуваний польським королем коронному хорунжому Самуелю Пацу. А 7 липня 1636 року 200 волок землі довкола Івангорода були жалувані синам Паца — Яну і Домініку. 24 вересня 1638 року Івангород переданий у спадкове земельне володіння сину холмського каштеляна Миколи Фірлея Броневського — чернігівському підкоморію Самуелю Фірлею Броневському і його нащадкам[6].

За часів Гетьманщини — Івангород — сотенне містечко Ніжинського полку (від 1654 до 1782 року).

В жовтні 1884 року в Івангороді бував російський письменник і громадський діяч Лев Миколайович Толстой, що засвідчує меморіальна дошка на будинку школи, яку відвідав Толстой. Цегляний білий паркан, який відділяє шкільний двір від дороги теж часів Л. Толстого. Ім'я Льва Толстого носить одна з вулиць села.

У 18791890 роках в Івангороді часто бував живописець, художник-передвижник Микола Миколайович Ґе. Сільським вчителем історії Олександром Силовичем Циганком в Івангороді був створений музей Миколи Ґе, який розташовувався в будинку культури села. На жаль, зараз музей розформований, частина експозиції передана в національний історико-культурний заповідник «Качанівка», частина — до Ічнянського краєзнавчого музею[7].

Наприкінці XIX сторіччя в селі була збудована мурована церква, пізніше зруйнована. Руїни церкви збереглися досі. Інша пам'ятка XIX сторіччя — колишній склад — зараз використовується як магазин. Цікаве минуле у сільської лікарні на Загреблі, побудованої в кінці XIX сторіччя. Відомо, що в її відкритті (а також за деякими відомостями — і у фінансуванні будівництва) брали участь Л. М. Толстой і М. М. Ґе[5].

579 жителів села брали участь у Другій світовій війні, 276 з них — загинули, 328 — нагороджені орденами і медалями СРСР. Уродженець Івангорода Бойко Микола Павлович удостоєний звання Героя Радянського Союзу[4]. У центрі села поруч з клубом знаходиться пам'ятник та меморіальна стіна з іменами івангородців, загиблих під час Другої світової війни. На старій території шкільного двору знаходиться ще один історичний пам'ятник — героям Громадянської війни — побілений з червоною зіркою нагорі і словами «Вічна слава героям, що загинули в роки громадянської і війни».

У повоєнний період в селі знаходився радгосп «Івангородський», за яким було закріплено 7696 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4715 га орної землі[4]. Господарство вирощувало зернові та технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

На початку 1970-х населення села становило 1910 осіб[4]. Нині в селі живе 1137 мешканців[1].

Деякі цікаві об'єкти[ред.ред. код]

На річці Остер в межах території села розташований меліоративний залізобетонний шлюз-гребля, що входить до складу осушувальної системи річки Остер (Трубежскої осушувально-зволожувальної системи). Раніше в 1960-х роках меліоративний шлюз був дерев'яним, потім був замінений на залізобетонний з металевими затворами. На початку XXI сторіччя була проведена його реконструкція.

В межах ділянки села в Остер впадають кілька невеликих осушувальних меліоративних каналів. У річці в районі села ловляться карась, піскар та інша риба. Глибина річки невелика — не більше 1,5 метрів у верхньому б'єфі шлюзу (перед греблею — до 1,7-1,8 м, на ділянці нижнього б'єфу — менше метра) і протягом більшої частини літа відзначається великою кількістю водоростей, проте в спекотні дні на зручних ділянках підходу до води активно використовується для купання. Починаючи з 2010 року на околиці села став діяти штучний ставок, створений на базі фермерського господарства — Хутірець, який використовується місцевими жителями для купання і рибальства.[5].

На північному заході від села знаходяться споруди колишньої радгоспної ферми. Раніше ферма використовувалася як тваринницьке господарство для розведення свиней, бичків, коней. Сьогодні на ферма використовується як молочне підприємство. Будівлі ферми з водонапірної вежею добре збереглися і постійно підтримуються в робочому порядку, ферма електрифікована. На прилеглих до села полях вирощуються в основному злакові та овочеві культури, активно використовується аграрна техніка.

Видатні земляки[ред.ред. код]

В селі розташований меморіальний музей Миколи Миколайовича Ґе — видатного художника-передвижника.

В селі народилися:

Галерея[ред.ред. код]

Здание пекарни.jpg Старинное здание магазина в центре села.jpg Река Остер. Вид на Загреблю с правого берега.jpg
Діюча пекарня.
Будинок магазину в центрі села.
Кінець 19-го сторіччя.
Вид на Загреблю з правого берега Остра.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. а б Маршрут від Чернігова до Івангорода. Розрахунок Карта Онлайн
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Івангород
  4. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  5. а б в В статті використані матеріали статті Івангород (Ічнянський район) російської вікіпедії
  6. В статті використані матеріали статті pl:wanhorod (obwód czernihowski) польської вікіпедії
  7. Надія Тисячна. Message забутих предків. Газета «День». 01.07.2005

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]