Парафіївка
| смт Парафіївка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Ічнянський район |
| Громада | Парафіївська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | |
| Статус | із 1960 року |
| Площа | 5,81 км² |
| Населення | ▼ 2365 (01.01.2017)[1] |
| Густота | 440,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16730 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні координати | 50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. / 50.87694° пн. ш. 32.64139° сх. д.Координати: 50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. / 50.87694° пн. ш. 32.64139° сх. д. |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Качанівка |
| До станції: | 1 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 196 км |
| - автошляхами: | 170 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт. Парафіївка, вул. Шевченка, 97А |
| Голова селищної ради | Карпенко Валентина Федорівна (з 2002 року) |
| Карта | |
  Парафіївка | |
 Парафіївка | |
| |
|
| |
Парафіївка — селище міського типу в Україні, Ічнянському районі Чернігівської області. Населення становить 2 407 особи. Орган місцевого самоврядування — Парафіївська селищна рада.
Географічне положення[ред. | ред. код]
Селище розташоване на сході району. Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 172 км[2]), до Ічні — 20 км. Найближчі залізничні платформи: тупикова станція Качанівка, відстань 1 км; та Ічня Полтавської дирекції залізничних перевезень (на лінії Бахмач — Прилуки), за 23 км.
Площа селища близько 6 км²[3]. Висота над рівнем моря — 164 м[4]. На території селища — каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.
Історія[ред. | ред. код]
Село засновано польськими урядниками в першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Після 1649 певний час у складі Іченського полку Гетьманщини.
У часи гетьмана Івана Мазепи, село належало Генеральній канцелярії. Рішенням гетьмана воно надане до рангового володіння генеральному обозному Івану Ломиковському.
З 1917 — у складі УНР. Після 1921 — СРСР.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 107 жителів селища[5].
На фронтах Другої світової війни билося 1400 жителів Парафіївки, 490 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 504 — загинули. Уродженці Парафіївки Корній Михайлович Андрусенко і Вольф Беркович Хацкевич були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У 1962 році в селищі були встановлені два пам'ятники на честь 11 партизанів, які загинули в боях з денікінцями в роки Громадянської війни, і 117 радянських воїнів, полеглих у боях за село в 1943 році. У 1976 році споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[6].
У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Тельмана, за яким було закріплено 4542 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3883 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом. У селі був також бурякорадгосп з цукрозаводом. Радгосп мав 2472 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2214 га орної землі, а завод виробляв 27,7 тис. тон цукру на рік[6].
До 1960-тих років грошей селянам за роботу в колгоспі не платили, відсутнє пенсійне забезпечення.
У 1960 році село отримало статус селища міського типу.
Пожежа на складі боєприпасів[ред. | ред. код]
9 жовтня 2018 розпочалася пожежа на складі боєприпасів.[7] 24 жовтня 2018 року пожежу було ліквідовано. На час ліквідації наслідків пожежі, з центральної районної лікарні Ічні евакуйовано 163 хворих до лікувальних закладів смт Парафіївка.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність населення[ред. | ред. код]
| 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|
| 3706 | 3182 | 2763 | 2407 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]
| українська мова | російська |
|---|---|
| 98,22 % | 1,53 % |
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі порівняно добра соціальна інфраструктура. У ньому наявна загальноосвітня школа, клуб, лікарня, крамниці, поштове відділення. Існує парафія ПЦУ, будується новий православний храм УПЦ МП.
Цукровий комбінат зупинений, хоча існують плани відновити виробництво, залучивши робочу силу з навколишніх сіл, навіть із Голінки Бахмацького району.
Транспорт[ред. | ред. код]
Залізничний транспорт[ред. | ред. код]
Найближча залізнична станція Качанівка розташована на відстані 1 км. Станція є тупиковою і обслуговує цукровий завод, але крім товарного руху на ділянці щодня курсують приміські поїзди:
- № 6547 Ромодан (Полтавська область) — Качанівка. Прибуває до Парафіївки о 2:00 ночі..
- № 6550 Качанівка — Ромни (Сумська область). Вирушає з Парафіївки о 3:00 ночі і після прибуття до Ромн через годину вирушає на початкову станцію — Ромодан.
Залізнична лінія одноколійна і не електрифікована. Відрізок залізниці від станції Качанівка до станції Григорівка (Григорівка-Південна) примикає до залізниці Ромодан (Полтавська область) — Бахмач, яка також є одноколійною і не електрифікованою, але по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, регулярний рух приміських потягів (двічі на день на Ромодан і один раз до Бахмача) і товарних потягів. Найближча велика залізнична станція — Бахмач-Пасажирський. У райцентрі також розташована залізнична станція на гілці Бахмач — Прилуки — Гребінка (Полтавська область), яка також є одноколійною і не електрифікованою і по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, приміських дизель-потягів (тричі на Прилуки, двічі до роз'їзду Варварівського і один раз до Бахмача) і товарних потягів.
Автомобільний транспорт[ред. | ред. код]
Селище розташоване на трасі Т 25 15 (Ніжин — Харкове, що на трасі Київ — Суми). Траса Т 25 15 проходить також через Ічню (райцентр), селище Дмитрівка і селище Талалаївка. Виїзд до столиці — Київ, обласного центру — Чернігів і міста Ніжин через Ічню. Виїзд до Бахмача через Дмитрівку. Виїзд до Сум, Прилук, Ромн і в Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України через трасу Т 25 29, яка відходить на південь від траси Т 25 15 в 9 км на схід від Парафіївки. Також із селища йдуть місцеві дороги до сел Хаїха і Мартинівка (на північ), у Терешиху (на північний схід), а також до Власівки, Качанівки, Петрушівки та Іваниці (на південь). Відстань до райцентру становить 18 км (на захід).
Персоналії[ред. | ред. код]
- Уродженці
- Корній Андрусенко (1899–1976) — радянський офіцер, полковник, Герой Радянського Союзу;
- Олена Данько — українська радянська письменниця, поетеса, художниця та акторка.
- Абрам Слуцький (1898-1938) — керівник зовнішньої розвідки СРСР у 1935-1938 роках;
- Микола Клочко (нар. 1934) — поет-шістдесятник.
- Віталій Луценко (1937–1999) — український політик лівого спрямування, народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Батько Юрія Луценка.
- Підгорний Віталій Костянтинович (* 1937) — український лікар.
- Шура-Бура Михайло Романович (1918–2008) — учений у галузі кібернетики.
- Цинковський Іван Іванович (1919–1987) — український письменник, поет, журналіст.
- Хацкевич Вольф Беркович (1908–1959) — учасник Другої світової війни;
- Бугаєвський Мусій (*кінець XVII cт., Парафіївка — 1747, Глухів) — співак, хоровий диригент, педагог. Вихованець Києво-Могилянської академії. Закінчив Києво-Могилянську академію, де співав ув академічному хорі, був його диригентом. 1720–1734 — військовий капелан при резиденції гетьмана І. Скоропадського, потім Данила Апостола, а також священик церкви св. Анастасії у Глухові. У 40-х рр.— регент Глухівської хорової капели (до 1747). Серед його учнів — Гаврило Головня, український співак, знавець і пропагандист партесного співу, одружений з донькою Бугаєвського Тетяною і опікун його сина — Миколи Бугаєвського[8][9].
- Юзефович Корнелій Іванович (1726 — після 1766) — український співак і регент.
Див. також[ред. | ред. код]
- Качанівка (національний історико-культурний заповідник)
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Маршрут від Чернігова до Парафіївки. Розрахунок Карта Онлайн
- ↑ Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селищі Парафіївка
- ↑ Парафіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ↑ ДСНС: через вибухи і пожежу на складах біля Ічні евакуювали 10 тисяч людей, Радіо Свобода, 9.10.2018
- ↑ Акты и документы.., отд. 2, т. 1, ч. 1. К., 1904
- ↑ Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою… К.,1959, Мистецтво України… К., 1997
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Шевчук В. Микола Клочко // Шевчук В. О. На березі часу. Ті, котрі поруч: Спогади про сучасників. — К.: Либідь, 2016. — с. 221—234.
Посилання[ред. | ред. код]
- Парафіївка на веб-сайті Верховної Ради України
- Прогноз погоди в селищі Парафіївка
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||
| ||||||||
