Історія пошти та поштових марок Української РСР
| Історія пошти та поштових марок Української РСР | |
 | |
 Історія пошти та поштових марок Української РСР у Вікісховищі |
Історія пошти та поштових марок Української Радянської Соціалістичної Республіки (УСРР) включає ранній період (1919—1923), з випусками власних поштових марок та провізоріїв, та період після утворення Радянського Союзу, коли на території України почала діяти загальносоюзна поштова система. Українська РСР була індивідуальним членом Світової поштової спілки (1947).
Ранній період[ред. | ред. код]
В результаті інсценованого Росією проголошення наприкінці 1917 — на початку 1918 року Радянської влади на сході та півдні України 17—19 березня 1918 року було створено Українську Радянську Республіку зі столицею в Харкові. Після поразки Німеччини та в ході Радянського вторгнення в Україну (січень-червень 1919) радянську владу було відновлено, і 10 березня 1919 року в Харкові було проголошено Українську Соціалістичну Радянську Республіку (з 1937 року — Українську Радянську Соціалістичну Республіку).
З 10 травня 1919 року на території Української РСР було введено єдині з РСФРР поштові правила та тарифи на всі види поштових, телеграфних та радіотелеграфних відправлень.
Місцеві переоцінки поштових марок[ред. | ред. код]
Наступні часті зміни поштових тарифів та неможливість забезпечити поштове звернення марками необхідної гідності змушували поштові відділення вдаватися до періодичної переоцінки марок, наявних. В Україні переоцінювалися як поштові та ощадні марки Російської імперії, так і власних випусків (оригінальних малюнків та з наддруком тризубця). Вказівки Народного комісаріату пошт та телеграфів (НКПТ) РРФСР не передбачали жодних наддруківок. Проте в окремих поштових конторах для захисту економічних інтересів відомства з власної ініціативи робилися контрольні написи та надруки.
З 1920 по 1922 рік провізорії були випущені в таких населених пунктах Української РСР: Охтирка, Катеринослав, Теплівка, Черкаси — переоцінюючи напис чорнилом та олівцем (Теплівка); Київ, Ладижин, Лянцкорунь, Святошин, Тульчин, Харків — наддрук ручним штемпелем. Зокрема, 1920 року в Харкові було зроблено наддруки «РУБ» на 13 українських провізорах та на російських поштових марках, а 1922 року в Києві — нові номінали на російських державних ощадних марках.
У складі СРСР[ред. | ред. код]
Поштово-благодійний випуск УРСР[ред. | ред. код]
У 1922 році постановою ВЦВК було скасовано ЦК Помгол, а для ліквідації наслідків голоду було утворено ЦК Післягол. Цього ж року НКПТ задовольнив прохання Укрзовнішторгу та ЦК Останького Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК), давши згоду видати в Україні свої поштово-благодійні марки для збору коштів для боротьби з наслідками голоду.
Марки друкувалися в Німеччині, в Берлінській державній друкарні та на початку 1923 року були доставлені в кількості 1 млн екземплярів до Харкова. Їх виготовляли методом офсетного друку за малюнками А. В. Маренкова та Б. Порай-Кошиця. Серія складається з чотирьох марок, на яких зображені наступні алегоричні сюжети: 10 + 10 карбованців — привид смерті; 90 + 30 карбованців — селянин, що роззброїв смерть; 150 + 50 карбованців — Україна, що розподіляє хліб; на марці номіналом 20 + 20 карбованців було зображено портрет Т. Шевченка[1]. За умовами замовлення марки повинні були виготовлятися на звичайному папері, але друкарня спочатку друкувала їх на папері з водяним знаком, що вживався для марок Вюртемберга.
Надбавка до номіналу йшла на користь фонду допомоги населенню, що постраждав від голоду. Згідно з циркулярним розпорядком НКПТ від 22 червня 1923 року за № 11/907, поштово-благодійні марки надійшли до поштового звернення лише на території УРСР. Ця серія була у продажу з 25 червня по 11 серпня 1923 року в дев'яти містах: Харкові, Полтаві, Катеринославі, Бахмуті, Одесі, Вінниці, Житомирі, Києві та Чернігові. Вони застосовувалися для оплати як внутрішньої, і міжнародної кореспонденції. Обов'язковою умовою була вимога, щоб кореспонденція оплачувалася поштово-благодійними марками, проте на поштових відправленнях зустрічається рідко.
| Поштово-благодійні марки Української РСР (1923) |
|---|
 |
Радянська пошта[ред. | ред. код]
Після 1923 року в Українській РСР не виходили самостійні поштові марки, а використовувалися марки Радянського Союзу, хоча УРСР у 1947 році стала індивідуальним членом Світової поштової спілки.
Поштові відправлення на території УРСР гасилися поштовими штемпелями українською та російською мовами.
- Приклади календарних штемпелів і поштових відправлень Української РСР
-
![1960: Сталіно[2]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cf/%D0%A8%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE.jpg/87px-%D0%A8%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE.jpg)
-
1965: Донецьк -
-
1972: Ольховець Хмельницької області -
-
-
1978: Донецьк -
1978: Львів (простий лист) -
1979: Харків (поштовий переказ) -
1981: Харків (замовний авіапоштовий лист)
![1960: Сталіно[2]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE.jpg)
_cancelled_Donetsk_1978.jpg)
Поштові індекси[ред. | ред. код]
З 1932 по 1939 рік в Україні вперше у світі застосовувалася система поштової індексації. Вона використовувала спеціальний поштовий код — «індекс» — у вигляді «число-літера-число», наприклад, 12У1, 14У8 і т. ін. При цьому буква " У " посередині коду означала «Україна», перше число — Київ, для якого було передбачено числа від 11 до 20, а число наприкінці — дрібніший поштовий район. У Харкові, який на той час був столицею УРСР і де 1932 року було видано спеціальний покажчик українських поштових індексів, індекси розпочиналися з чисел від 1 до 10. Скасування системи поштових індексів пов'язують із початком Другої світової війни[3].
 |
 |
З 1970 року в Україні, як і повсюдно в СРСР, було введено автоматичне сортування поштових відправлень, у зв'язку з чим стали використовуватися шестизначні поштові індекси, які наносили за допомогою індексної сітки на конвертах та поштових картках, що випускалися Міністерством зв'язку СРСР.
Див. також[ред. | ред. код]
- Поштова індексація України
- Історія пошти і поштових марок УНР
- Історія пошти і поштових марок ЗУНР
- Історія пошти України
- Поштовий індекс
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ По данным каталога «Yvert et Tellier»
- ↑ Фрагмент конверта Сталінського міського товариства колекціонерів до відкриття футбольного сезону 1960 рік
- ↑ Сведения взяты из статьи [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.] Ингерта Кузыча на сайте Украинского филателистического и нумизматического общества [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.] (США)
Література[ред. | ред. код]
- [www.philately.h14.ru/BS/Y.html Большой филателистический словарь] / Под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2. (См. Украинская советская социалистическая республика (УССР) и Украинский Помгол.)
- Каталог почтовых марок и цельных вещей. Вып. IV. Украина / Под ред. Ф. Г. Чучина. — М.: Советская филателистическая ассоциация при Комиссии ВЦИК фонда им. В. И. Ленина помощи беспризорным детям, 1927. — 110 с.
- Каталог-справочник отечественных знаков почтовой оплаты: сб. в 3 т. — М., 1991. — Т. 2. — С. 2—98. — (Приложение к журн. «Филателия СССР» и «Филателия»).
- Сапожников В. Харьковский выпуск СК надпечаток «руб» // Советский филателист. — 1924 г. — № 9, 10 и 11—12.
- Сапожников В. Провизории периода 3-й переоценки «Киев» // Советский филателист. — 1925. — № 15.
- Филателистический словарь / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с. (См. [www.philately.h14.ru/FS/M.html Марки Помгола] и [www.philately.h14.ru/FS/Y.html Украинские марки.])
- Чучин Ф. Благотворительные марки УССР // Советский филателист. — 1923. — № 5—6.
- Юрьев Р. Марки УССР // Филателия СССР. — 1987. — № 5. — С. 33—34.
- Енциклопедія українознавства: В 10 т. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Максимчук Ю. Бібліографічний показник україньскої філателії, гербових марок і банкнотів: В 3 т. — 1958—1979.
- Чигринець А. Поштові марки України. — Брюссель, 1948.
- Michel. Briefmarken-Katalog 1954, 1976.(нім.)
- Michel-Katalog Europa. Bd. 1. Mitteleuropa 2006. — Unterschleißheim: Schwaneberger Verlag GmbH, 2006. — 1151 S. — ISBN 3-87858-691-4.(нім.)
- Scott 2004. Standard Postage Stamp Catalogue. — New York, NY, USA: Scott, 2003.(англ.)
- Seichter R. Sonder-Katalog Ukraine (1918—1920). — Soltau: Seichter, 1956.(нім.)(Каталог Украины, 1918—1920.)
- The Gregory Post Catalogue of Ukrainian Postage Stamps 1918—1920. — 1982.(англ.)
- Yvert et Tellier. Catalogue Mondial de Cotation sur les Classiques du Monde 1840—1940. — Amiens: Yvert et Tellier, 2005. — 1077 p. — ISBN 978-2-86814-142-2.(фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ukraine — українські марки в онлайн-каталозі Архивная копия " Стенлі Гіббонс "(англ.)
- Ukraine — інформація про марки України в базі даних «The Encyclopaedia of Postal Authorities. Encyclopaedia of Postal History». Архів оригіналу за 10 жовтня 2012.</link> ("Енциклопедія поштових відомств. Енциклопедія історії пошти ")(англ.)
- Статті Інгерта Кузича (Ingert Kuzych) на сайті Українського філателістичного та нумізматичного товариства (Ukrainian Philatelic and Numismatic Society Ukrainian Philatelic and Numismatic Society США)(англ.) :
- «The First Postal (ZIP) Code in the World» — про першу в світі систему поштової індексації
