Микитинці (Косівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Микитинці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Микитинецька сільська рада
Код КОАТУУ 2623684301
Основні дані
Засноване 1375
Населення 829
Площа 17 км²
Густота населення 48,76 осіб/км²
Поштовий індекс 78634
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°23′44″ пн. ш. 25°03′43″ сх. д. / 48.39556° пн. ш. 25.06194° сх. д. / 48.39556; 25.06194Координати: 48°23′44″ пн. ш. 25°03′43″ сх. д. / 48.39556° пн. ш. 25.06194° сх. д. / 48.39556; 25.06194
Водойми Пістинька
Місцева влада
Адреса ради 78634 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Микитинці, тел. 2-91-72
Карта
Микитинці is located in Україна
Микитинці
Микитинці
Микитинці is located in Івано-Франківська область
Микитинці
Микитинці

Мики́тинці — село Косівського району Івано-Франківської області.

Історія заснування[ред.ред. код]

Був колись поляк, що мав значні заслуги перед Ягайлом. За ці заслуги польський король подарував йому місто Рогатин разом з кількома селами, серед яких були й Микитинці. З Рогатина до Микитинців приїхала пані зі своїм гуменним Микитою Карп'яком. З Микитою були два слуги — Валіхновський та Камінський. Від цього часу село від імені гуменного Микити стало називатися Микитинцями. А раніше, кажуть, воно називалося Барвінковим. Відбулася ця подія 1375 року. Пані побудувала в селі фільварок і подарувала своїм слугам великі наділи землі, десь близько 80 га. кожному. Валіхновському — на захід від дороги, Карп'якові — на схід від дороги, а Камінському — за рікою. Ці прізвища в селі є ще й тепер.

За даними львівського краєзнавця А.Шнайдера (ЛНБ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, ф. 144, оп. 3, спр. 13(1), арк. 234) Микитинці з 1375 р. користувалися правами містечка; у 1416 р. ці права було підтверджено особливим привілеєм.

Релігія[ред.ред. код]

В селі є дві церкви:

Воздвиження Чесного Хреста. Належить до УГКЦ. Настоятель протоієрей Михайло Тимофіїв.

Архистратига Михаїла. Належить до УАПЦ. Настоятель митр.протоієрей Михайло Матіїшин.

Історичний спадок[ред.ред. код]

Кам’яний хрест в пам'ять скасування панщини – 1848 р.

Воздвиженська церква – 1859 р.

Гербова печатка місцевої громади 1859 р. – у полі печатки селянин, що йде за плугом, запряженим конем; угорі восьмикутна зірка (відбиток зберігся в колекції документів львівського краєзнавця XIX століття А.Шнайдера: ЛНБ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, ф. 144, оп. 7, спр. 7, арк. 190, 243).

Пам’ятник Т.Г.Шевченку (1989р.) – скульптори Галина та Володимир Римар….. Під час відкриття вперше на Косівщині вільно піднято національні прапори

Пам’ятник полеглим у роки Другої Світової війни – 26.06.1968р.

Хрест, поставлений громадою УГКЦ на честь суверенності України 16 липня 1991р.

Хрест, поставлений громадою УАПЦ на честь незалежності України 27 вересня 1991р.

Символічна могила «Борцям за волю України» – 1991р.

Меморіальна дошка, встановлена 1993р. на честь Якова Головацького (1814-1888 рр.) – письменника, вченого і громадського діяча, члена «Руської трійці», який у Микитинцях в 1842-1846рр. жив і працював священиком.

14 травня 1994 р. встановлено хрест на місці загибелі сотника УПА Ю. Долішняка – Білого від рук НКВдистів.

Географія[ред.ред. код]

Микитинці розташовані по обидва боки річки Пістиньки, яка впадає в Прут неподалік від Коломиї, в низовині, отож недаремно співають, що "Микитинці — в ямі, в Микитинцях такі дівки, як намальовані". З самого початку існування село належало до Косівського повіту Коломийського округу.

Південна частина села межує з Пістинем — містечком за часів Старої Польщі, Австрії й Нової Польщі.

Східна частина села межує з державним лісом, в якому за Австрії й Польщі люди фасували в лісі дрова, робили чищення, збирали хворост. Взимку двічі на тиждень, а влітку — раз селяни одержували на дрова асигнати. Територія такого промислу простягалася до головної дороги, що веде з Кривобродів до Косова.

Північна частина села межує зі Спасом Горішнім, а західна — з царинами Стопчатова, присілком Борисівкою і Вербізьким лісом. До 1939 р. цей ліс належав селу Вербіж.

Вся територія Микитинців займає разом з належними до нього угіддями 786 га. Протяжність її з півночі на південь і з заходу на схід приблизно однакова, близько 3,5 км.

Полонинські угіддя займали понад 600 га.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.