Координати: 48°16′44″ пн. ш. 25°9′38″ сх. д. / 48.27889° пн. ш. 25.16056° сх. д. / 48.27889; 25.16056
Очікує на перевірку

Старі Кути

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старі Кути
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Косівський район
Рада Кутська селищна рада
Код КАТОТТГ UA26100050060091840
Основні дані
Засноване 1448
Населення 5288
Площа 23 км²
Густота населення 229,91 осіб/км²
Поштовий індекс 78663
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°16′44″ пн. ш. 25°9′38″ сх. д. / 48.27889° пн. ш. 25.16056° сх. д. / 48.27889; 25.16056
Водойми Гнилиця, Черемош
Місцева влада
Адреса ради 78665, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с-ще Кути, Вічевий майдан, 9
Карта
Старі Кути. Карта розташування: Україна
Старі Кути
Старі Кути
Старі Кути. Карта розташування: Івано-Франківська область
Старі Кути
Старі Кути
Мапа
Мапа

CMNS: Старі Кути у Вікісховищі

Старі Ку́ти — село в Україні, у Кутській селищній громаді Косівського району Івано-Франківської області. З 2020 року є Старокутським старостинським округом Кутської селищної територіальної громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає потік Гнилиця та потік Каменець.

Межує з смт. Кути, селами Малий Рожин, Слобідка, Тюдів, Черганівка. Висота над рівнем моря в центрі — 430 м. Відстань до Косова — 9 км, від залізничної станції Вижниця — 3 км.

Над селом здіймаються Овидова гора (729 м), хребет Хоминський (879 м). Лісові та інші урочища: Озеро, Присніп, Кадуб, Павуші, Пилип, Шуханове, Кічурашки, Осік, Рум'єнка, Соломонове, Їленчине, Кузьминова яма, Фалашеве, Кремениця, Покрівське, Гаївка, Загалич, Поточини.

Мікротопонімія

[ред. | ред. код]

У селі є присілок Пеньківка та кутки: Каменець, Цикалівка, Кардашівка, Передділівка, Лазорики, Кривий вивіз, Ян, Долина, Помірки, Павуші.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село Старі Кути зустрічається в 1448 р.

У Старих Кутах у 1901—1905 рр. бував Іван Франко, у 1901 р. — Леся Українка. У 20–30-х роках у селі жив адвокат і громадський діяч Д. Кулик, репресований радянською владою. У його будинку бували Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич та ін.

У 1942—1952 рр. в лавах УПА полягли понад 70 жителів села. 99 чоловік були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт, 209 чоловік вивезено. На радянсько-німецькому фронті загинули 32 старокутчани.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5261 99.49%
російська 19 0.36%
білоруська 3 0.05%
польська 2 0.04%
німецька 1 0.02%
інші/не вказали 2 0.04%
Усього 5288 100%

Релігійні громади

[ред. | ред. код]

Храмове свято — 19 серпня (Преображеніє Господнє). Настоятель о. Юрій Корпанюк.

Церква побудована в 1868 р з дерева, хрестоподібна в плані, триверха з невеликими боковими раменами нави. Над квадратними зрубами бабинця, нави і вівтаря розташовані восьмигранні основи для грушеподібних бань. Опасання розташоване навколо церкви на вінцях зрубів. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1177).[2][3][4]

Парохами в Старих Кутах були: 1841-1872рр — о.Дмитро Романовський, 1872-1906рр — о.доктор Теодор Лісевич, 1904-1907 — о.Корнилій Лісевич, 1907-1924рр — о.Олександр Решитилович, 1924-1927рр — о.Лука Володимир Микитюк, 1927-1939рр — о.доктор Лев Скобельский, 1939-1944рр — о.Михайло Романчук, 1944-1960рр — о.Ізидор Лоточинський, 1990-1991рр — о Іван Бурдяк, 1991-1997рр — о. Ярослав Костик, 1997-2021рр — о.Юрій Костик, з 2021 — о.Юрій Корпанюк.

Катихитами в Старих Кутах були: 1913-1914рр — о.Іоан Галай, 1914-1922рр — о.Віктор Райден, 1922-1934рр. — о.Лука Володимир Микитюк, 1934-1938рр — о.Іоан Чугайда, 1938-1944рр — о. Ізидор Лоточинський.

Підпільно з 1946 по 1989 рр богослужіння проводили: владика Яків Тимчук ЧСВВ, о. Єронім Тимчук ЧСВВ, о. Маркіян Глібчук ЧСВВ, владика Павло Василик, о. Микола Сімкайло, о. Іван Репела.

Громада ПЦУ (Покровська церква)

[ред. | ред. код]

Храмове свято — 1 жовтня (Покров Пресвятої Богородиці). Настоятель митрофорний протоієрей Дмитро Коцаба, батько Віктора Коцаби —єпископа Баришівської Київської єпархії УПЦ (Московського Патріархату).

Архітектурні атракції села та пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • Покровська церква (1882 р.);
  • Городище часів Київської Русі;
  • Хрест на знак скасування панщини (1848 р.);
  • Пам'ятний знак жертвам Другої світової війни: «Скорботна Мати» (1967, скульптор І. Андрійканич);
  • Меморіальна дошка про перебування І. Франка в селі встановлена 11 липня 1989 р. на будинку адвоката Д. Кулика, а влітку 1993 р. замінена на барельєф;
  • Могила Січових стрільців;
  • Пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптори Василь і Володимир Одрехівські), відкритий 22 травня 1994 р.;
  • Символічна могила борців за волю України, освячена єпископом УГКЦ Павлом Василиком 22 червня 1994 р.,
  • Демчуків (Курчиків) млин при потоці Каменець.

Природні атракції села

[ред. | ред. код]
  • Виходи вапняків третинного періоду на південно-східному схилі гори Овид;
  • Вольєр в урочищі Дубина, де колись розводили оленів та диких кабанів;
  • Відслонення пісковиків на лівому березі Черемошу та в урочищі Каменець;
  • Лісовий заказник Каменець.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Будз Маркіян Дмитрович — доктор географічних наук, професор;
  • Будз Петро — полковник Армії УНР;
  • Катеринчук Іван Петрович — український правоохоронець та науковець, генерал поліції 3-го рангу, доктор юридичних наук, доцент;
  • Герцюк Тарас Пахомович (1919—1989) — український майстер художнього різьблення, інкрустації на дереві, гравірування й карбування на металі, громадський діяч;
  • Кулик Софія (псевдонім: Соня Куликівна) — українська письменниця, перекладачка, публіцистка, видавчиня, редакторка. Власниця українського кіноконцерну «Соняфільм», який створила у Львові в 1920–1930-ті роки;
  • Мельничук Іван Петрович — український скульптор;
  • Сенюк Микола Михайлович — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА;
  • Ковалюк Василь Іванович — лицар Срібного хреста заслуги УПА;
  • М. Романюк — професор університету в Польщі;
  • А. Яворський — директор школи, голова читальні;
  • М. Гоцко — колишній директор школи, поручник УГА;
  • М. Будз — доктор технічних наук;
  • М. Савчук — доктор технічних наук;
  • Д. Фединчук, Б. Том'юк, М. Близнюк — кандидати наук;
  • Микола Близнюк — поет;
  • Ярослав Гавучак — знавець Гуцульщини, автор численних художніх творів;
  • В. Близнюк — краєзнавець і громадський діяч;
  • І. П. Мельничук — скульптор;
  • Близнюк Богдана Богданівна — кандидат фіологічних наук,ТН ПУ ім В Гнаткевича;
  • Фейчук Віталій Васильович — кандидат технічних наук;
  • Шпак Оксана Дмитрівна — НАН України. Старша наукова співробітниця. Кандидатка мистецтвознавства;
  • Ковалюк Олексій Миколайович — доктор економічних наук, професор;
  • Кардащук Микола Дмитрович — кандидат медичних наук. Доцент;
  • Сенюк Богдана Петрівна — кандидат медичних наук. Доцентка;
  • Кардащук Іван Дмитрович — кандидат медичних наук;
  • Будз Петро Якович — старший викладач природничих дисциплін УжДУ;
  • Близнюк Кузьма син Юрія — очолював юридичний відділ Імператорського двору Габсбургів. Почесний віце-консул ЗУНР;
  • Близнюк Микола Богданович — кандидат технічних наук;
  • Лазорик Михайло Петрович — старший викладач кафедри електроприводу і копм'ютеризованих електромеханічних систем. Львівська Політехніка;
  • Полатайчук Ярослав Павлович — громадський діяч, краєзнавець. Почесний громадянин міста Коломия;
  • Шпак Дмитро Михайлович — філолог краєзнавець, автор Тлумачного словника Топонімів с. Ст КУТИ;
  • Якім’юк Анна Іванівна — заслужена лікарка України;
  • Юрак Ярослава Іванівна — заслужена лікарка України;
  • Будз Василь — міністерство залізничних доріг Австрії 1924-1934рр.;
  • Будз Іван (син Костина нар 1875р.) — Міністерство внутрішніх справ Югославії в уряді короля Олександра 1 до 1938 року;
  • о. Микола Будз — економ Саскатунської Єпархії, 1900-1972рр;
  • о. Маркіян (Микола) Глібчук — ЧСВВ 1912-1988рр.;
  • Бойчук Тарас Володимирович — композитор, художній керівник оркестру народних інструментів (Вижницькі музики);
  • Остапчук-Будз Марія Миколаївна — доцент кафедри гри на музичних інструментах в Рівенському державному гуманітарному університеті;
  • Павлюк Михайло Дмитрович — книговидавець, директор видавництва “Писаний камінь”;
  • Тарантул Любов Миколаївна — заслужений працівник освіти України, історик;
  • Ковалюк Михайло Корнилович — заслужений працівник культури України;
  • Фединчук Богдан Миколайович — поет, член НСЖУ України;

Герої російсько-української війни

[ред. | ред. код]
  • Будз Микола Юрійович (1964-2014) — капітан ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Маротчак Дмитро Васильович (1996-2022) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Близнюк Віталій Дмитрович (1976-2022) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Лазорик Дмитро Петрович (1971-2023) — ст.лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Бойчук Петро Володимирович (1973-2022) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Швіц Богдан Миколайович (1983-2023) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Бородайлюк Микола Іванович (1979-2023) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Петрук Володимир Юрійович (1990-2023) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Козарук Андрій Петрович (1995-2023) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Григоряк Петро Ілліч (21.08.1985-02.11.2023) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Хміль Юрій Петрович (05.05.1981-09.01.2024) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Лазорик Михайло Дмитрович (02.05.1981-25.01.2024) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Остап'юк Володимир Іванович (10.03.1970-07.03.2024) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Білий Михайло Васильович (25.04.1975-16.10.2023) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни;
  • Глібчук Антон Дмитрович (03.03.1994-18.08.2024) — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 17 березня 2021.
  3. Церква Старі Кути Косівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 9 квітня 2021.
  4. Старі Кути с Церква Преображення. www.pslava.info. Процитовано 9 квітня 2021.