Тюдів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тюдів
Панорама Сокільської скелі в с. Тюдів
Панорама Сокільської скелі в с. Тюдів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Косівський район
Громада Кутська селищна громада
Основні дані
Засноване 1560
Населення 2031
Площа 26,55 км²
Густота населення 76,5 осіб/км²
Поштовий індекс 78653
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°14′22″ пн. ш. 25°07′49″ сх. д. / 48.23944° пн. ш. 25.13028° сх. д. / 48.23944; 25.13028Координати: 48°14′22″ пн. ш. 25°07′49″ сх. д. / 48.23944° пн. ш. 25.13028° сх. д. / 48.23944; 25.13028
Водойми Черемош
Місцева влада
Адреса ради 78653 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Тюдів
Карта
Тюдів. Карта розташування: Україна
Тюдів
Тюдів
Тюдів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Тюдів
Тюдів
Мапа

Тю́дів — село Косівського району Івано-Франківської області. З 2020 року є Тюдівським старостинським округом Кутської селищної територіальної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Межує з селами Малий Рожин, Великий Рожин, Старі Кути та смт. Кути Косівського району, через р. Черемош — з с. Міжброди Вижницького району Чернівецької області.

Висота над рівнем моря — 430 м. Відстань від Косова 15 км.

Кутки: Доли́на, Підгора́, Ца́рина, За́їзд, Стінки́, Берег, Гавтин.

Ліси мішані, займають 516 га, їх назви: Вільми, Погарці, Кругла, Діл, Сокільське. З південного заходу над селом підноситься хребет Сокільський (873 м), з північного заходу — Хоминський (Вітряні гори, 879 м).

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Село Тюдів має регулярне автобусне сполучення з містами Івано-Франківськ, Коломия, Косів, Чернівці, Вижниця, Путила. Відстань до найближчої залізничної станції Вижниця — 5 км.

Через село проходить автомобільна дорога регіонального значення Р 62 Чернівці — Криворівня та автомобільний шлях територіального значення Т 2601 Чернівці — Путила з можливістю доїзду до українсько-румунського кордону та міжнародних контрольно-пропускних пунктів Руська і Шепіт, які готуються до відкриття.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в 1593 р. (за іншими даними 1560 р.).

З 1898 році в селі діяла читальня «Просвіти», заборонена в 1939 році.

На початку XX ст. в селі бували письменники Юліан Опільський, дядько якого був тут священиком, та Богдан Лепкий (залишив опис «На Сокільськім», 1900 р.). Сокільська скеля знайшла відображення в творах Юрія Федьковича, Сидіра Воробкевича, Івана Франка та ін.

У 1940-х — 1950-х роках у Тюдові відбулося багато трагічних подій. Безслідно загинули в радянських тюрмах Ф. Воротняк, Л. Воротняк, М. Дарійчук, забрані енкаведистами в січні 1941 р. Чотирьох тюдівчан розстріляло в 1942—1943 рр. гестапо (В. Гурея, Ю. Яремчука, Д. Марчука, Ф. Миронюка).

У боях з німецькими загарбниками та радянськими карателями полягли 37 вояків УПА з Тюдова. Застрелився оточений енкаведистами повстанець М. Додяк (12 вересня 1946 р.). 19 жовтня 1950 р. стрілець кущової боївки Ф. Бельмега, схоплений енкаведистами, кинувся зі скелі Сокільської і загинув. У грудні 1951 року біля села Шепіт у гарячій сутичці з опергрупою МГБ геройськи загинули «Ліс» — Дмитро Івасюк та «Чуприна» — Василь Довганюк[1]. 7 жителів Тюдова загинули у радянських в'язницях та концтаборах. За неповними даними, радянською владою було репресовано близько 80 тюдівців.

11 листопада 1990 р., на заміну найдавнішого у світі (встановленого у 1862 році) і знищеного у роки Другої світової війни пам'ятника Т. Г. Шевченкові під Сокільським[2], урочисто відкрито новий пам'ятник Т. Г. Шевченкові (скульптори батько і син Одрехівські).

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є дві релігійні громади — Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. Храмові свята: Різдво Пресвятої Богородиці 21 вересня та 4 грудня Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ) — о. Дмитро Мішко[3][4][5].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У 2014 році в селі встановили сонячну електростанцію потужністю 1,92 кВт·год. та реконструювали вуличне освітлення протяжністю 3 км — 37 стовпів та 34 ліхтарі. Згідно з даними на 20 квітня 2015 року, сільська сонячна електростанція виробила 576 кВт·год[6].

Пам'ятка природи[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Петро Дудєк (1882—1958) — учитель, збирач гуцульського фольклору, етнографії, творів мистецтва;

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]