Долгополов Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Алєксандр Долгополов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Долгополов
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв, Україна
Дата народження7 листопада 1988(1988-11-07) (36 років)
Місце народженняКиїв
Зріст183 см
Вага73 кг
Початок кар'єри2006
Завершення кар'єри2021
(останній матч 2018)
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
ТренерОлександр Долгополов-старший (1988–2009)
Джек Рідер (2009–2012)[1]
Олександр Долгополов-старший (2013–2021)[2]
Фелікс Мантілья (2015–2016)[3]
Стас Хмарський (2017–2021)[4]
Призові, USD7 125 771

Одиночний розряд

Матчів в/п221—201 221–201 (52,4% у матчах основної сітки турнірів Гренд Слему і турі ATP, а також у Кубку Девіса)
Титулів3
Найвища позиція13 (16 січня 2012)
Мейджори
АвстраліяЧФ (2011)
Ролан Гаррос3к (2010, 2011)
Вімблдон3к (2013, 2014)
США4к (2011, 2017)

Парний розряд

Матчів в/п27–57 (32,1%)
Титулів1
Найвища позиція42 (9 січня 2012)
Мейджори
Австралія2р (2011, 2014)
Ролан Гаррос2р (2010, 2011, 2012)
Вімблдон1р (2010, 2016)
США1р (2010, 2011, 2012, 2013, 2016)
Інші парні турніри

Олекса́ндр Олекса́ндрович Долгопо́лов (англ. Oleksandr Dolhopolov) — колишній український професіональний тенісист, переможець чотирьох турнірів ATP (три з них в одиночному розряді)[5].

Олександр — син відомого тенісиста Олександра Долгополова-старшого, тому відомий як Олександр Долгополов-молодший. Народився 7 листопада 1988 року у Києві. Він розпочав займатися тенісом у 3 роки, а в ATP турі виступає з 2006, в січні 2012 досяг 13 рядка в рейтингу ATP. Найвищим досягненням на турнірах Великого шолома був чвертьфінал в одиночному розряді. Завершив кар'єру 2021 року.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На турнірі серії Futures в Іллічівську (Україна) Олександр здобуває свій перший пункт табелю про ранги ATP, вийшовши до другого кола турніру.

Розпочавши сезон як 1491 ракетка світу, фінішував — 266, покращив таким чином свою позицію на 1225 сходинок.

По ходу сезону Долгополов здобув 5 титулів на турнірах серії Futures (Єгипет F3, Ukraine F1, Ukraine F3, Belarus F1, Italy F24). Відбувся дебют на Кубку Девіса, проти збірної Великої Британії. Найбільший успіх в сезоні був на турнірі серії Challenger в Дніпропетровську (Україна), де Олександр дійшов до півфіналу, по ходу перегравши двох гравців з ТОП 100.

В сезоні 2007 року Долгополов здобуває перший титул переможця турніру серії Challenger в італійському Sassuolo. По ходу сезону двічі переміг гравців з ТОП 100. Закінчив сезон на 233 позиції.

Сезон 2008 розпочав з прикрої поразки в фінальному раунді кваліфікації до Australian Open від американця Сема Варбурга 7-5, 6-7(5), 12-14. Найкращий результат — півфінал на турнірі серії Challenger в словацькому місті Трнава

По ходу сезону перебував на 470 позиції, пропустивши декілька місяців через травми.

Закінчив сезон на 312 позиції.

Долгополов по ходу сезону здобув три титули серії Challenger та виграв перший поєдинок на турнірі АТР 250 (Санкт-Петербург).

Розпочав співпрацю з австралійським тренером Джеком Рідером.

Закінчив сезон на 133 позиції.

Сезон 2010 Долгополов розпочав турніром Brisbane International, на який кваліфікувався завдяки перемогам над Джозефом Сіріанні та Кейденом Ганселом. В основній сітці переміг Бернарда Томича 6-4, 6-4, але потім поступився у другому колі Радеку Штепанеку в трьох сетах. На Відкритому чемпіонаті Австралії програв у першому колу кваліфікації Саймону Стадлеру 6-8 у третьому сеті.

Олександр кваліфікувався на турнір Monte-Carlo Rolex Masters завдяки перемогам над Сантьяго Вентурою та Мішею Зверєвим, але програв Жульєну Беннето в першому раунді (6-4, 5-7, 6-2). На відкритому чемпіонаті Мадрида він знову кваліфікувався в основну сітку й переміг у першому колі Андреаса Сеппі 6-3, 6-4. У другому колі програв Рафаелю Надалю (6-4, 6-3)

На Відкритому чемпіонаті Франції переміг Арно Клемана у п'ятисетовому поєдинку, 6-3 в останньому сеті. Потім Долгополов здолав п'ятого сіяного Фернандо Гонсалеса в трьох сетах. У третьому раунді він програв Ніколасу Альмагро (6-3, 6-3, 6-4).

Трав'яний сезон Долгополов розпочав сьомим сіяним на Eastbourne International. Він виграв у Джеймі Бейкера, Єн Сун Лу та Джеймса Ворда, але в півфіналі його зупинив Мікаель Льодра 6-3, 7-5. У першому колі Вімблдона Долгополов переміг Марко Кудінеллі 6-4, 6-3, 6-3. У другому раунді він непогано грав із Джо-Вілфрідом Тсонга, але програв у п'яти сетах 6-4, 6-4, 6-7(5), 5-7, 10-8.

По ходу сезону Олександр здобув чотири перемоги над гравцями ТОП 20.

Закінчив сезон на 48 позиції.

Олександр розпочав сезон 2011 турніром Medibank International у Сіднеї, Австралія. Здолавши в перших двох колах Бернарда Томича та першого сіяного Сема Кверрі, надалі Долгополов поступився в чвертьфіналі Жилю Сімону, майбутньому переможцю турніру.

На Відкритому чемпіонаті Австралії 2011 Долгополов переміг Михайла Кукушкіна, Бенжаміна Беккера, Джо-Вілфреда Тсонгу, в п'яти сетах: 3-6, 6-3, 3-6, 6-1, 6-1. В четвертому колі він виграв у четвертого сіяного Робіна Содерлінга, знову ж у п'яти сетах: 1-6, 6-3, 6-1, 4-6, 6-2. В чвертьфіналі Олександр поступився Енді Маррею в чотирьох сетах (7-5, 6-3, 6-7, 6-3).

На турнірі в хорватському місті Умаг Олександр здобув свій перший титул переможця турніру ATP 250. В фіналі переміг Маріана Чіліча  6-4, 3-6, 6-3.

По ходу сезону Олександр здобув дві перемоги над гравцями ТОП 10.

Закінчив сезон на 15 позиції.

Будучи 4 сіяним на турнірі Міжнародної тенісної асоціації в Брисбені, Долгополов щоб дістатися до фіналу, де поступився Енді Маррею 6-1, 6-3, переміг Алехандро Фалья, Ігоря Андрєєва, Радека Штепанека і Жиля Симона.

На турнірі Citi Open, у Вашингтоні здобув свій перший титул ATP 500, перегравши у фіналі Томмі Хааса 6-7 6-4 6-1

Після турніру в малайзійському Куала Лумпур припинив співпрацю з Джеком Рідером.

На турнірі в іспанській Валенсії (ATP 500) вийшов до фіналу, де поступився Давиду Ферреру 1-6, 6-3, 4-6.

Екіпірування

[ред. | ред. код]

Олександр Долгополов грає ракетками Wilson Pro Staff 95S. До 2014 року одяг та взуття Адідас. З початку 2015 року підписав контракт за яким став офіційним представником фірми Joma («Хо́ма»).

Зміна імені

[ред. | ред. код]
  • У 2010 році Олександр Долгополов змінив латинське написання імені з Oleksandr Dolgopolov Jr. на Alexandr Dolgopolov[6]

Важливі фінали

[ред. | ред. код]

Фінали Мастерс 1000

[ред. | ред. код]

Парний розряд: 1 (1 перемога)

[ред. | ред. код]
Результат Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога Бер 2011 Індіан-Веллс, США Тверде Бельгія Ксав'є Малісс Швейцарія Роджер Федерер
Швейцарія Стен Вавринка
6–4, 6–7(5–7), [10–7]

Team finals

[ред. | ред. код]

Team events: 1 (1 поразка)

[ред. | ред. код]
Результат W/L Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 0–1 Січ 2016 Кубок Гопмана 2016, Перт, Західна Австралія Тверде (i) Україна Еліна Світоліна Австралія Дар'я Гаврилова
Австралія Нік Киріос
0–2

Фінали ATP за кар'єру

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 9 (3–6)

[ред. | ред. код]
Легенда (одиночний розряд)
Турніри Великого шолома (0–0)
Фінали Світового туру ATP (0–0)
Серія Мастерс 1000 Світового Туру ATP (0–0)
Серія 500 Світового туру ATP (1–2)
Серія 250 Світового туру ATP (2–4)
Титули за покриттям
Тверде (1–3)
Ґрунт (2–3)
Трава (0–0)
Килим (0–0)
Результат W/L Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 0–1 Лют 2011 Brasil Open, Бразилія Ґрунт Іспанія Ніколас Альмагро 3–6, 6–7(3–7)
Перемога 1–1 Лип 2011 Відкритий чемпіонат Хорватії з тенісу, Хорватія Ґрунт Хорватія Марин Чилич 6–4, 3–6, 6–3
Поразка 1–2 Січ 2012 Brisbane International, Австралія Тверде Велика Британія Енді Маррей 1–6, 3–6
Перемога 2–2 Сер 2012 Washington Open, США Тверде Німеччина Томмі Гаас 6–7(7–9), 6–4, 6–1
Поразка 2–3 Жов 2012 Відкритий чемпіонат Валенсії, Іспанія Тверде (i) Іспанія Давид Феррер 1–6, 6–3, 4–6
Поразка 2–4 Лют 2014 Rio Open, Бразилія Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 3–6, 6–7(3–7)
Перемога 3–4 Лют 2017 Argentina Open, Аргентина Ґрунт Японія Нішікорі Кеі 7–6(7–4), 6–4
Поразка 3–5 Лип 2017 Swedish Open, Швеція Ґрунт Іспанія Давид Феррер 4–6, 4–6
Поразка 3–6 Жов 2017 Shenzhen Open, КНР Тверде Бельгія Давід Ґоффен 4–6, 7–6(7–5), 3–6

Парний розряд: 2 (1–1)

[ред. | ред. код]
Легенда (одиночний розряд)
Турніри Великого шолома (0–0)
Фінали Світового туру ATP (0–0)
Серія Мастерс 1000 Світового Туру ATP (1–0)
Серія 500 Світового туру ATP (0–0)
Серія 250 Світового туру ATP (0–1)
Титули за покриттям
Тверде (1–1)
Ґрунт (0–0)
Трава (0–0)
Килим (0–0)
Результат W/L Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога Бер 2011 Indian Wells Open, Індіан-Веллс, США Тверде Бельгія Ксав'є Малісс Швейцарія Роджер Федерер
Швейцарія Стен Вавринка
6–4, 6–7(5–7), [10–7]
Поразка Січ 2015 Brisbane International, Брисбен, Австралія Тверде Японія Нішікорі Кеі Велика Британія Джеймі Маррей
Австралія Джон Пірс (тенісист)
3–6, 6–7(4–7)

ATP Челленджер і ITF Ф'ючерс Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 12 (10–2)

[ред. | ред. код]
Легенда (одиночний розряд)
Тур ATP Челленджер (5–2)
Тур ITF Ф'ючерс (5–0)
Фінали за покриттям
Тверде (0–0)
Ґрунт (10–2)
Трава (0–0)
Результат В-П    Дата    Турнір Рівень Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1–0 Бер 2006 Єгипет F3, Каїр Ф'ючерс Ґрунт Чехія Міхал Навратіл 7–6(7–2), 6–4
Перемога 2–0 Тра 2006 Україна F1, Illyichevsk Ф'ючерс Ґрунт Німеччина Баштіан Кніттель 6–3, 6–2
Перемога 3–0 Чер 2006 Україна F3, Черкаси Ф'ючерс Ґрунт Італія Джанкарло Петраццуоло 3–6, 7–6(9–7), 6–2
Перемога 4–0 Чер 2006 Білорусь F1, Мінськ Ф'ючерс Ґрунт Україна Vladislav Bondarenko 6–2, 7–5
Перемога 5–0 Лип 2006 Італія F24, Модена Ф'ючерс Ґрунт Росія Андрій Голубєв 4–6, 7–6(10–8), 7–6(11–9)
Перемога 6–0 Чер 2006 Сассуоло, Італія Челленджер Ґрунт Іспанія Ектор Руїс-Каденас 6–1, 6–4
Перемога 7–0 Сер 2009 Орбетелло, Італія Челленджер Ґрунт Іспанія Пабло Андухар 6–4, 6–2
Перемога 8–0 Вер 2009 Комо, Італія Челленджер Ґрунт Аргентина Хуан-Мартін Арангурен 7–5, 7–6(7–5)
Перемога 9–0 Вер 2009 Трнава, Словаччина Челленджер Ґрунт Алжир Лямін Уахаб 6–2, 6–2
Поразка 9–1 Лют 2010 Танжер, Марокко Челленджер Ґрунт Франція Стефан Робер 6–7(5–7), 4–6
Перемога 10–1 Лют 2010 Мекнес, Марокко Челленджер Ґрунт Португалія Руї Мачадо 7–5, 6–2
Поразка 10–2 Бер 2010 Марракеш, Марокко Челленджер Ґрунт Фінляндія Яркко Ніємінен 3–6, 2–6

Парний розряд: 8 (3–5)

[ред. | ред. код]
Легенда (парний розряд)
Тур ATP Челленджер (0–3)
Тур ITF Ф'ючерс (3–2)
Фінали за покриттям
Тверде (0–0)
Ґрунт (3–5)
Трава (0–0)
Результат В-П    Дата    Турнір Рівень Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1–0 Бер 2006 Єгипет F2, Порт-Саїд Ф'ючерс Ґрунт Італія Джанкарло Петраццуоло Болгарія Йордан Канев
Макао Pedrag Rusevski
6–1, 6–2
Поразка 1–1 Тра 2006 Україна F2, Illyichevsk Ф'ючерс Ґрунт Україна Денис Молчанов Німеччина Баштіан Кніттель
Німеччина Александер Сачко
4–6, 3–6
Перемога 2–1 Чер 2006 Білорусь F1, Мінськ Ф'ючерс Ґрунт Білорусь Сергій Тарасевич Росія Костянтин Кравчук
Росія Денис Мацюкевич
7–6(7–4), 4–6, 6–3
Поразка 2–2 Кві 2008 Італія F10, Подова Ф'ючерс Ґрунт Росія Денис Мацюкевич Італія Сімоне Ваньйоцці
Бразилія Кайо Замп'єрі
5–7, 6–7(2–7)
Перемога 3–2 Сер 2008 Росія F4, Москва Ф'ючерс Ґрунт Україна Артем Смірнов Росія Олександр Красноруцький
Україна Денис Молчанов
6–0, 3–6, [10–8]
Поразка 3–3 Вер 2009 Щецин, Польща Челленджер Ґрунт Україна Артем Смірнов Польща Томаш Беднарек
Польща Матеуш Ковальчик
3–6, 4–6
Поразка 3–4 Лют 2010 Мекнес, Марокко Челленджер Ґрунт Україна Артем Смірнов Іспанія Пабло Андухар
Італія Флавіо Чіполла
2–6, 2–6
Поразка 3–5 Бер 2010 Рабат, Марокко Челленджер Ґрунт Росія Дмитро Сітак Сербія Ілія Бозоляц
Італія Даніеле Браччалі
4–6, 4–6

Досягнення

[ред. | ред. код]
Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# P# DNQ A Z# PO G S B NMS NTI P NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (P#) попередній раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (Z#) зональна група Кубка Девіса/Федерацій (з зазначеним номером) або (PO) плей-оф; (G) золота, (S) срібна або (B) бронзова олімпійська/паралімпійська медаль; (НСМ) не турнір серії Мастерс; (NTI) не турнір Tier I; (P) перенесено; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Турнір 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 SR В-П % виграшів
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу К1р К3р К2р К1р ЧФ 0 / 8 11–8 58%
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу К2р К1р 0 / 7 6–7 46%
Вімблдонський турнір 0 / 8 8–8 50%
Відкритий чемпіонат США з тенісу 0 / 7 9–7 56%
В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 3–3 9–4 5–4 3–4 4–3 1–4 2–3 5–4 2–1 0 / 30 34–30 53%
Серія Мастерс 1000 Світового Туру ATP
Indian Wells Open ПФ 0 / 7 11–7 61%
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу ЧФ 0 / 7 11–7 61%
Мастерс Монте-Карло 0 / 6 5–6 45%
Мастерс Мадрид ЧФ К1р 0 / 6 6–6 50%
Мастерс Рим К2р 0 / 8 2–8 20%
Мастерс Канада 0 / 6 4–6 40%
Мастерс Цинциннаті ПФ 0 / 7 4–7 36%
Мастерс Шанхай Не проводили ЧФ 0 / 7 9–7 56%
Мастерс Париж 0 / 5 2–5 29%
В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 4–5 8–9 10–9 5–9 9–7 11–8 3–6 4–5 0–1 0 / 59 54–59 48%
Виступи за країну
Кубок Девіса Z1 Z2 PO Z1 0 / 0 5–3 63%
Загальна статистика
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Career
Tournaments 1 1 0 1 23 30 26 26 22 26 18 24 5 203
Титули 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 1 0 3
Фінали 0 0 0 0 0 2 3 0 1 0 0 3 0 9
Тверде В-П 0–0 0–0 0–0 1–1 11–12 22–16 26–17 17–16 14–11 17–18 9–11 15–14 5–3 1 / 120 137–119 53%
В-П на ґрунті 0–2 0–2 0–0 0–0 6–9 15–10 7–6 4–8 9–9 3–4 5–4 12–7 0–2 2 / 63 61–63 50%
В-П на траві 0–0 0–0 0–0 0–0 4–2 1–3 1–2 3–3 4–1 6–4 3–2 1–2 0–0 0 / 20 23–19 55%
Разом виграшів–поразок 0–2 0–2 0–0 1–1 21–23 38–29 34–25 24–27 27–21 26–26 17–17 28–23 5–5 3 / 203 221–201 52%
Перемога % 0% 0% 50% 48% 57% 58% 47% 56% 50% 50% 55% 50% 52.37%
Рейтинг на кінець року 265 233 309 131 48 15 18 57 23 36 62 38 292 $7,125,771

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Турнір 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 SR В-П
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 0 / 5 2–5
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 0 / 3 3–3
Вімблдонський турнір 0 / 2 0–2
Відкритий чемпіонат США з тенісу 0 / 5 0–5
В-П 1–3 2–3 1–3 0–1 1–1 0–0 0–3 0–1 0 / 15 5–15
Серія Мастерс 1000 Світового Туру ATP
Indian Wells Open П 1 / 2 6–1
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу 0 / 1 0–1
Мастерс Монте-Карло 0 / 1 0–1
Мастерс Мадрид 0 / 3 1–3
Мастерс Рим 0 / 1 1–1
Мастерс Канада 0 / 2 0–2
Мастерс Цинциннаті 0 / 1 1–1
Мастерс Шанхай 0 / 1 0–1
Мастерс Париж 0 / 0 0–0
В-П 0–0 8–4 1–5 0–1 0–0 0–0 0–1 0–0 1 / 12 9–11
Загальна статистика
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Career
Титули / Фінали 0 / 0 1 / 1 0 / 0 0 / 0 0 / 0 0 / 1 0 / 0 0 / 0 1 / 2
Разом виграшів–поразок 1–7 14–16 4–15 0–5 4–5 3–3 1–5 0–1 27–57
Рейтинг на кінець року 319 44 209 345 420 32%

Перемоги над гравцями першої 10-ки

[ред. | ред. код]
  • Загальний рахунок з гравцями першої 10-ки: 10-47.
Сезон 2006–2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Всього
Перемоги 0 2 1 0 3 2 1 1 0 0 0 10
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок
2011
1. Швеція Робін Содерлінг 4 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія Тверде 1–6, 6–3, 6–1, 4–6, 6–2
2. Іспанія Давид Феррер 7 Ніцца, Франція Ґрунт ЧФ 6–4, 1–6, 7–5
2012
3. Франція Жо-Вілфрід Тсонга 5 Мадрид, Іспанія Ґрунт 7–5, 3–6, 7–6(7–2)
2014
4. Іспанія Давид Феррер 4 Ріо-де-Жанейро, Бразилія Ґрунт ПФ 6–4, 6–4
5. Іспанія Рафаель Надаль 1 Індіан-Веллс, США Тверде 6–3, 3–6, 7–6(7–5)
6. Швейцарія Стен Вавринка 3 Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу, США Тверде 6–4, 3–6, 6–1
2015
7. Іспанія Рафаель Надаль 10 Queen's Club, Англія Трава 6–3, 6–7(6–8), 6–4
8. Чехія Томаш Бердих 6 Мастерс Цинциннаті, США Тверде ЧФ 6–4, 6–2
2016
9. Іспанія Давид Феррер 8 Abierto Mexicano TELCEL, Мексика Тверде 6–4, 6–4
2017
10. Японія Нішікорі Кеі 5 Буенос-Айрес, Аргентина Ґрунт Ф 7–6(7–4), 6–4

Нотатки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Coach Jack Reader closes training chapter on Alexandr Dolgopolov [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Александр Долгополов: "Думаю, я на правильном пути" [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Найкращого тенісиста України Олександра Долгополова буде тренувати екс-10-а ракетка світу. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2015.
  4. Александр Долгополов: "На сетболе Чорича в четвертой партии думал, что шансов мне уже не предоставится" [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. П'ять причин, чому Долгополов – легенда українського тенісу. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  6. Tennis Connected. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 9 липня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]