Перейти до вмісту

Рибекіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рибекіт
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[d][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMA-номерIMA2012 s.p. Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураRbk[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формула☐Na₂(Fe²⁺₃Fe³⁺₂)Si₂O₂₂(OH)₂[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.DE.25 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групапросторова група C2/m[d][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість6 ± 1[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьЕмілі Рібек[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьСокотра Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Рибекіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рибекіт[6] — мінерал групи амфіболів, бідний на магній лужний амфібол ланцюжкової будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Рібекіт вперше був відкритий німецьким етнологом, мінералогом та натуралістом Емілем Рібеком (1853—1885) на архіпелазі Сокотра в Ємені та описаний у 1888 році Адольфом Зауером, який назвав мінерал на честь його першовідкривача[7].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  1. За Є. Лазаренком: Na2Fe2+(Fe3+)2[(OH, F)Si4O11]2.
  2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na2(Fe, Mg)3Fe2Si8O22(OH)2.

Домішки: CaO, K2O, MnO, TiO2. Іноді Fe2+ заміщується на Mg з утворенням магнезіорибекіту.

Склад у % (з родовища Квінсі, США): Na2O — 6,16; K2O — 1,1; CaO — 1,28; MgO — 0,1; FeO — 21,43; Fe2O3 — 14,51; Al2O3 — 0,68; SiO2 — 61,79; H2O — 1,4; F — 0,2.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: призматичні або голчасті кристали. Волокнистий різновид рибекіту називається крокідолітом. Кристалічна структура стрічкова.

Спайність досконала за призмою (під кутом 56°).

Густина 3,02-3,42.

Твердість 5,0-6,5.

Колір темно-синій до чорного, у крокідоліту — блакитний до синього.

Блиск скляний, у крокідоліту шовковистий.

Утворює тверді розчини з глаукофаном (кросити) і арфведсонітом (озаніти), а також з магнезіорибекітом.

Зустрічається в лужних вивержених метаморфічних породах як породоутворювальний мінерал разом з егірином. Характерний мінерал лужних гранітів та їх пегматитів, а також метасоматичних порід, близьких за складом. Часто зустрічається в ріолітах і трахітах. З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (Та, Nb, Zr та ін.).

Асоціація: егірин, нефелін, альбіт, арфведсоніт (магматичний); тремоліт, фероактиноліт (метаморфічний); грюнерит, магнетит, гематит, стильпномелан, анкерит, сидерит, кальцит, халцедон, кварц (залізні формації).

Знаходження

[ред. | ред. код]

Характерний мінерал лужних гранітів та їх пегматитів, а також для метасоматичних порід близьких за складом: у Росії — Кольський півострів, Саяно-байкальська гірська область; Східний Казахстан, Північна Нігерія, Нігер, Канада. Описаний в окремих гідротермальних жилах з кварцом або кальцитом (Канада, США — головним чином крокідоліт). Найбільше у світі родовище крокідоліту у ПАР (Азбестові гори на півночі Капської провінції та родовища Трансвааля), а також близькі їм за генезисом родовища Кривого Рогу та KMA, приурочені до товщ залізистих кварцитів. При гідротермальному процесі рибекіт заміщується хлоритом, при вивітрюванні — сумішшю гідроксидів заліза з опалом, кварцом, халцедоном. Тонковолокнисті псевдоморфози кварцу по крокідоліту (темно-синє соколине око) та кварцу з гетитом по вивітренному крокідоліту (золотисто-коричневе тигрове око) — виробне каміння. Розповсюджені також: Сокотра (острів Корсика, Франція), Лангезундфьорд (Норвегія), Кривий Ріг (Україна), Красноярський край (РФ), Хамерслі (Австралія), район Лусака (Замбія).

З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (Ta, Nb, Zr, Y та ін.).

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • рибекіт волокнистий (крокідоліт, крокідоліт-азбест — агрегати рибекіту, які складаються з волокнистих індивідів):
  • рибекіт магнезіально-залізистий (синонім — рибекіт магніїстий),
  • рибекіт магніїстий (різновид рибекіту, який містить до 15,8 % MgO).
  • магнезіо-рибекіт, терновськіт — мінерал, лужна рогова обманка, лужний амфібол.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Leake B. E., Woolley A. R., Charles Edward Samuel Arps et al. Nomenclature of amphiboles: report (1997) // The Canadian MineralogistAssociation Minéralogique du Canada, 1997. — Vol. 35. — P. 219–246. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. а б Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027doi:10.2138/AM.2012.4276
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. а б в Handbook of MineralogyMineralogical Society of America.
  5. http://www.webmineral.com/data/Riebeckite.shtml
  6. Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 305. — ISBN 978-966-360-463-3.
  7. Adolf Sauer: Ueber Riebeckit, ein neues Glied der Hornblendegruppe, sowie über Neubildung von Albit in granitischen Orthoklasen. In: Zeitschrift der Deutschen Geologischen Gesellschaft. Band 15. Wilhelm Hertz (Bessersche Buchhandlung), Berlin 1888, S. 138–152 (rruff.info [PDF; 1,3 MB; abgerufen am 27. Juli 2022).]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]