Анн Парійо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В Каннах, 1989

Анн Парійо (фр. Anne Parillaud; 6 травня 1960, Париж) — французька кіноакторка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 6 травня 1960 року в Парижі. У шкільні роки займалася балетом, в майбутньому збиралася стати адвокатом. Але влітку 1976 року під час шкільних канікул потрапила на зйомки фільму «Пляжний готель» і вирішила стати актрисою.

До 1980 року Парійо знялася ще в трьох стрічках, але не була помічена публікою і пресою. По-справжньому її кар'єра почалася з роману з Аленом Делоном, який, пробуючи сили в режисурі, зайняв її в головних жіночих ролях в поліцейських стрічках «За шкуру поліцейського» (1981) і «Неприборканий» (1983). Ці ролі також не принесли їй широкої популярності.

Зіркою Анн Парійо зробив Люк Бессон, знявши її в головній ролі у фільмі «Її звали Нікіта» (1990). Він же став її чоловіком. Ця роль в культовому фільмі Бессона принесла їй найбільшу популярність. Бойовик з елементами драми став одним з великих подій початку 1990-х років. Щоб зіграти роль найманої вбивці спецслужб Анн брала уроки дзюдо протягом трьох місяців. За роль Нікіти в 1991 році Анн отримала премію «Сезар».

Після завершення зйомок шлюб розпався, але успіх фільму відкрив для Анн двері до Голлівуду. Роль опікуна і наставника Парійо в Голлівуді взяв на себе продюсер Марк Аллан.

Першою роботою актриси в Америці був фільм Джона Лендіса «Кров невинних» (1992), який добре прийняла публіка, але відкинула критика. У цьому фільмі актриса зіграла вампіршу Марію, котра принципово вибирає в жертви запеклих негідників. Наступним став фільм Вінсента Ворда «Карта людського серця» (1992).

Масовому глядачеві знайома й інша американська роль Парійо — роль королеви-матері Анни Австрійської в «Людині в залізній масці» (1998) з Леонардо Ді Капріо.

У США Анн також знялася у режисера Катрін Брейя у фільмі «Інтимні сцени / Секс — це комедія» (2002). Роль альтер-его жінки-режисера зажадала від Анн чергового акторської подвигу: весь фільм вона грає без гриму.

Незабаром актриса повернулася до Європи. Серед її робіт цього періоду — французька драма «Шість днів, шість ночей» та міжнародна постановка «Френкі Старлайт».

Всього у фільмографії актриси близько 30 ролей.

Особисте[ред. | ред. код]

Анн Парійо одружена, її чоловік композитор Жан-Мішель Жарр.

У неї дочка Джульєтта від Люка Бессона, яка народилася в 1987 році, і два сина, Лу і Тео, батько яких продюсер Марк Аллан.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Un amour de sable (1977)
  • L'Hôtel de la plage (1978)
  • Écoute voir… (1979)
  • Girls (1980)
  • Patrizia (1980)
  • Pour la peau d'un flic (1981)
  • Le Battant, (1983)
  • Juillet en septembre (1988)
  • Che ora è? (1989)
  • Nikita (1990)
  • Innocent Blood (1992)
  • Map of the Human Heart (1993)
  • À la folie, (1994)
  • Frankie Starlight (1995)
  • Passage à l'acte (1996)
  • Dead Girl (1996)
  • The Man in the Iron Mask (1998) as Queen Anne
  • Shattered Image (1998)
  • Une pour toutes (1999)
  • Gangsters (2002)
  • Sex Is Comedy (2002)
  • Deadlines (2004)
  • Promised Land (2004)
  • Tout pour plaire (2005)
  • Demandez la permission aux enfants (2007)
  • Une vieille maîtresse (2007)
  • L'Imbroglio nel lenzuolo (2008)
  • Dans ton sommeil (2009)

Джерела[ред. | ред. код]