Антіох I Сотер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антіох I)
Перейти до: навігація, пошук
Антіох I Сотер
AntiochusI.jpg
Народився 324 до н. е. або 323 до н. е.[1]
Стародавня Македонія
Помер 261 до н. е.
Сирія
Громадянство (підданство) Держава Селевкідів
Діяльність суверен[d]
Посада Басилевс держави Селевкідів[d]
Конфесія давньогрецька релігія
Батько Селевк I Нікатор[1]
Мати Апама[1]
Брати, сестри Ахей[d]
У шлюбі з Стратоніка Сирійська
Діти Антіох II[1], Стратоніка Македонська і Апама II[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
{Зображення Антіоха I на золотому статері з Александрії Оксіанської

Антіох I, Антіох Сотер (дав.-гр. Αντίοχος Σωτήρ), (324 — 261 до н. е.) — цар держави Селевкідів у 281 — 261 до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Командував кіннотою у війську батька, Селевка I, в битві при Іпсі (301 до н. е.).

У 294 до н. е., одружився на власній мачусі Стратоніці, з якою Селевк I розлучився, дізнавшись від лікаря, що син закоханий в неї до нестями.

У 292 до н. е. призначений правителем західних областей держави.

Після смерті батька і проголошення царем зібрав нову армію для війни з Птолемеєм Керавном. Проте вже в Анатолії зазнав поразкі від союзника Македонії — віфінського царя Нікомеда I (279 до н. е.). Флот Антіоха був розбитий Антигоном II Гонатом. Грецькі міста Анатолії проголосили незалежність. Птолемей II Філадельф захопив Кілікію і Дамаск. Проте вторгнення до Анатолії галатів змусило вчорашніх суперників замиритися з Антіохом. У 276 до н. е. цар розгромив галатів біля Магнесії — їхнє військо просто розбіглося, вперше побачивши бойових слонів. За цю перемогу Антіох отримав прізвисько Сотер (дав.-гр. Σωτήρ), тобто «Рятівник».

У 275 до н. е. повернув під свою владу Дамаск і Кілікію.

Запідозривши в зраді старшого сина Селевка, стратив його. У 261 до н. е. зазнав поразки в битві біля Сард віж пергамського володаря Евмена I і помер — нібито від розпачу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Аппіан. Римська історія. Серія «Пам'ятки історичної думки». Москва: Наука. 1998. 726 стр. ISBN 5-02-010146-X
  • Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». / Пер. А. А. Деконского и М. И. Рижского. Статья К. К. Зельина. // Вестник древней истории. 1954. № 2-4. 1955. № 1.
  • Павсаний. Описание Эллады. В 2 т. / Пер. С. П. Кондратьева. М.: Искусство. 1938—1940. 3000 экз. Т. 1. 1938. 364 стр. Т. 2. 1940. 592 стр.
  • Жигунин В. Д. Международные отношения эллинистических государств в 280—220 гг. до н. э. / Издательство Казанского университета. 1980.
  • Бокщанин А. Г. Парфия и Рим. Возникновение системы политического дуализма в Передней Азии / Издательство Московского университета. 1960.
  • Берзон Е. М. Был ли заговор?: К династической истории первых Селевкидов // Восток. – 2015. – 5. – С. 19–27.
  • Грушевой А. Г. Два почётных декрета в честь Антиоха 1-го (280-261 гг. до н. э.): OGIS 219, 222 // МНЕМОН: Исследования и публикации по истории античного мира. Вып. 14. - СПб., 2014. - 516 с. - С. 171-184.
  • Bevan E.R. The House of Seleucus. V. 1. - L., 1902. - P. 127-170.
  • Bouché-Leclercq A. Histoire des Séleucides (323-64 avant J.-C.). - P., 1913. - P. 52-75.
  1. а б в г Антиох // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСанкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 849–850.