Архипенко Євген Порфирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архипенко Євген Порфирович
Arkhipenko Yevhen.jpg
Народився 1894(1894)
Київ
Помер 1959
Дорнштадт
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність Пасічник, письменник

Євге́н Порфи́рович Архи́пенко (*15. 03.1884, Київ — †14. 07.1959, Дорнштадт) — український політичний і державний діяч доби УНР. Міністр земельних справ. Один із лідерів Української Народно-Республіканської Партії.

Також вчений-агроном, видавець. Діяч української політичної еміграції.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Кагарлик (сучасна Київська область). В 1906-09 роках видавав українські журнали «Українське бджільництво» у Петербурзі та «Рілля» (1910) у Києві. В 1912 р. з співробітниками часопису "Рілля" створив Українську Селянську Партію (УСП). Був одним з лідерів Української Народно-Республіканської Партії. Приват-доцент Київського Українського Державного університету.

5 квітня 1918 року Рада народних міністрів Української Народної Республіки висунула його кандидатуру на посаду товариша (заступника) міністра земельних справ УНР.

За Директорії — міністр земельних справ в уряді Сергія Остапенка (лютийквітень 1919 року). В 1919-20 роках — міністр земельних справ в уряді Бориса Мартоса та міністр народного господарства в уряд В'ячеслава Прокоповича.

Наприкінці квітня 1919 року разом з членами Української Партії Соціалістів-Самостійників підтримував спробу державного перевороту, який очолив отаман Володимир Оскілко.

З 1921 року перебував в еміграції в Польщі. Видавав часопис "Сільський Світ" у Львові - Перемишлі. До 1928 року видавав на Волині журнал «Український пасічник», друкований орган кооперативу «Рій». Численні документи,особисті матеріали того періоду зберігаються в Національній бібліотеці Варшави. З 1944 року жив у ФРН.

Автор підручників з пасічництва та наукових праць, присвячених геральдиці.Ініціював і фактично очолив розбудову Української Родовідної Установи і видання часопису "Рід та Знамено", залучивши до співпраці відомих вчених з генеалогії та геральдики, як М. Міллер, В. Сенютович-Бережний, М. Битинський та ін. Малюнки гербів інколи виконував відомий маляр В. Кричевський. За кілька років до смерті заходився видавати часопис "Селянин України"

Помер у місті Дорнштадт.Великий його архів був пересланий і зберігається в Колумбійському університеті Нью-Йорка.

Джерела[ред. | ред. код]