Барт — геній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Серія «Сімпсонів»
«Барт — геній
Bart the Genius»
Simpsons.BartGenius.jpg
Сезон № 1
Серія № 2
Код виробника 7G02
Вийшов на екрани в США
14 січня 1990
в Україні
Сценарій Дж.Вітті
Режисер(и) Девід Сільверман
Напис на дошці "Я не буду даремно витрачати крейду" (англ. «I will not waste chalk»)
На початку Сімпсони сідають на диван, але Барту не вистачає місця, він вилітає, та приземляється біля телевізора
Попередній Сімпсони смажать на відкритому вогні
Наступний Одіссея Гомера

Барт — геній (англ. Bart the Genius) — другий епізод першого сезону Сімпсонів, прем'єра якого відбулась на телеканалі Fox 14 січня 1990 року. Це був перший епізод написаний Джоном Вітті, та перший епізод режисером якого став Девід Сільверман[1]. Цей епізод присвячений Барту Сімпсону, який списав тест на визначення розумових здібностей і його помилково прийняли за генія, направивши в школу для обдарованих дітей.

Сюжет[ред.ред. код]

Гомер вислуховує пояснення слова «Kwyjibo»

Серія розпочинається в будинку Сімпсонів, де сім'я грає в настільну гру «Скреббл» (укр. Ерудит), яка не викликає у Барта цікавості. Прагнучи скоріше закінчити її, Барт викладає з всіх своїх літер неіснуюче слово «Kwyjibo». Стараючись пояснити значення цього слова, Барт розлючує Гомера.

Наступного дня директор Скіннер (за доносом Мартіна Принса) ловить Барта коли той розмальовує шкільну стіну. Скіннер наказує хлопцю явитись після занять в його кабінет. Після цього Барт йде до свого класу, де того дня учні повинні писати тест на визначення розумових здібностей. Не справляючись самотужки з цим тестом Барт тайкома підмінює свою роботу на роботу Мартіна.

Після занять Барт з батьками сидить в кабінеті директора Скіннера, де директор натякає, що за псування шкільного майна треба заплатити 75$, коли в цей момент до кабінету входить шкільний психолог і заявляє, що по результатах теста, Барт набрав 216 балів, тобто він — геній. За односторонньою згодою, Барта переводять в школу для обдарованих дітей.

У тій школі Барта одразу ставлять у тупик інші учні своїми розмовами та теоріями. Завдяки своїм знанням учні хитрістю, змушують Барта віддати їм свій обід. В той же час Гомер став більше приділяти уваги своєму сину. Мардж, намагаючись підтримати розумові здібності Барта, купує всій сім'і (на превеликий жаль Гомера та Барта) білети в оперу. Після цього Барт приходить у свою стару школу, але його друзі не хочуть з ним розмовляти, бо, на їх думку, він занадто розумний. Хлопець хоче нарешті розповісти правду Гомеру, але бажання пограти з батьком в м'яч перемагає.

Після невдалого експеримента в школі Барт просить шкільного психолога повернути його в стару школу, мотивуючи це тим, що хоче вивчати поведінку звичайних дітей. Після невдалих спроб написати про це, Барт пише нову записку де зізнається, що списав тест і він звичайна посередня дитина. Ввечері Барт зізнається Гомеру, що він не геній, добавляючи, що за цю неділю вони дуже зблизились, але Гомер розлючується і гониться за Бартом з явним наміром його душити.

Виробництво[ред.ред. код]

Історія основана на реальних подіях з дитинства автора сценарія Джона Вітті, коли більшість дітей в класі не сприйняли тест на IQ серйозно. Спочатку написаний сценарій мав зайняти 30 хвилин ефірного часу[2]. Фраза "Вкуси мої шорти"(англ. Eat my shirts) - це виявення впливу телебачення на свідомість Барта. Сцена, де сім'я грає в "Ерудит" запозичена з мультсеріалу The Big Snit[3]. Режисер Девід Сілверман спеціально для сцени з настільною грою намалював дошку для гри в "Ерудит", в ній міститься натяк на те, що Сімпсони можуть складати лише легкі слова[4]. Відображення математичних проблем Барта схоже на творчість американського мультиплікатора Сола Стейнберга. Були деякі труднощі з анімацією цієї серії. Банан в початковій сцені був намальований неправильно, бо корейські аніматори були незнайомі з фруктом[3]. З синхронізацією звуку і руху губ були проблеми в останній сцені, в ванній. Версія, що вийшла в ефір була створена методом спроб і помилок[4].

В «Барт — геній» вперше з'явилася повна початкова заставка. Автор ідеї Метт Ґрейнінґ ввів в мультфільм початкові титри, щоб таким чином збалансувати продовженість епізодів. Однак, щоб одне й теж саме не повторювалося кожного тижня, в заставці з'явилося два дотепи[3]. В першому дотепі, камера показує спрінгфілдську початкову школу, де через вікно видно, як Барт багаторазово пише одне й теж речення як покарання. Це речення, яке має відношення до подій в світі або навколо серіалу змінюється з епізоду в епізод. Цей дотеп має неофіційну назву "дошковий жарт"[5]. Інший дотеп носить назву "диванний жарт", в ньому завжди показано, як сім'я, долаючи різноманітні перешкоди, посмішає до свого дивану, разом дивитися телевізор[5]. В серії «Барт — геній» вперше показано: Мартіна Принса та його батьків, Едну Крабапель.[6].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На початку серії Меґґі складає з кубиків слово «EMCSQU», що означає рівняння Ейнштейна: Е=МС2
  • Гомер помилково вважає, що лампочку придумав Ейнштейн.
  • В цьому епізоді Барт вперше говорить, відому у майбутньому фразу, «Вкуси мене за шорти».
  • В цьому епізоді у Мілгауса чорне волосся.
  • За результатами тесту Барт набрав 216 балів, хоча насправді, максимум за цей тест можна набрати 160 балів.
  • Напис Барта на дошці у початку серії «I will not waste chalk» (Я не буду дарма витрачати крейду)
  • На тесті прізвище Мартіна було написано як Martin Prace (Мартін Принс), а Барт переписуючи прізвище написав Martin Prince (Мартін Принц)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Richmond, Ray; Antonia Coffman (1997).The Simpsons: A Complete Guide to our Favorite Family. Harper Collins Publishers. p. 18. ISBN 0-00-638898-1.
  2. Jankiewicz, Pat. "Jon Vitti." Comic Scene #17, February 1991.
  3. а б в Groening, Matt (2001). The Simpsons The Complete First Season DVD commentary for the episode "Bart the Genius" (DVD). 20th Century Fox.
  4. а б Silverman, David (2001). The Simpsons The Complete First Season DVD ef>
  5. а б Turner, Chris (2004). Planet Simpson: How a Cartoon Masterpiece Documented an Era and Defined a Generation. Toronto: Random House Canada. ISBN 0-679-31318-4.>
  6. Martyn, Warren; Wood, Adrian (2000). "Bart the Genius". BBC. Retrieved 2007-08-05.

Посилання[ред.ред. код]