Бахтова Тетяна Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бахтова Тетяна Олександрівна
При народженніБахтова Тетяна Олександрівна
Народження23 січня 1952(1952-01-23) (72 роки)
Севастополь
КраїнаУкраїна Україна
Жанрживопис, графіка
НавчанняОдеський педагогічний інститут ім. К. Ушинського
Діяльністьхудожниця
Напрямокживопис, графіка
ВчительЄфименко Віктор Георгійович
СайтОфіційний сайт

Тетя́на Олекса́ндрівна Бахтова, до шлюбу Дьяконова (нар. 23 січня 1952, Севастополь) — українська живописиця та графікеса. Член Миколаївської обласної організації НСХУ з 1988 року. Знаходиться у списку найкращих графіків, створеного Віртуальним музеєм світової графіки у Кракові.

Біографія

[ред. | ред. код]

Тетяна Дьяконова народилася 23 січня 1952 року в місті Севастополі. Її батько росіянин, Олександр Єгорович Дьяконов родом з башкирського села Русское Байбаково (башк. Урыҫ-Байбаҡ). Під час Другої світової війни його призвали на флот, з чого почалась його військова кар'єра. В 1958 році доля занесла в Миколаїв, де він отримав посаду заступника командира роти радіотелеграфістів. Там і осіла сім'я Дьяконових. Матір, Інна Юріївна Дьяконова (до шлюбу Горбенко), українка з Харкова. У Тетяни Олександрівни є дві сестри: Олена Олександрівна Еренчак та Оксана Олександрівна Линник[1].

Вищу освіту здобула в Одесі, де в 1975 році закінчила художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Ушинського. Талант молода живописиця розкрила під керівництвом педагога з фахового предмету В. Г. Єфименка.

Одружена з українським художником Володимиром Бахтовим.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Викладацька практика

[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання Тетяна Дьяконова вирішила переїхати в Миколаїв, де проживали її батьки, і протягом 1976—1984 років працювала викладачкою в художній школі. Наступні сім років, з 1985 по 1991 рік перебувала в Росії, де працювала у графічній студії Будинку Творчості художників «Сенеж» в Москві.

Виставки

[ред. | ред. код]

З 1988 року Тетяна Бахтова увійшла до Миколаївської обласної організації Національної спілки художників України[2]. Вона брала участь в багатьох виставках. Щодо міжнародних презентацій варто виділити наступні:

Важливим кроком у професійному зростанні стали персональні виставки за кордоном: в Італії, Німеччині, Польщі, Росії та інших державах. Твори Бахтової презентувались на виставках «Український погляд» (галерея «Артифікціум», Берлін, 1993), «Українські імпресії» (Франкфурт-на-Одері, галерея «Б»), «Талісман» (галерея «Акаша», Краків, 1995), «Цейтрайзе» (фоє-галерея, Берлін, 1996), «Талісман» («Галерея-36», Київ, 1996), «Морські історії» (2008).

Твори

[ред. | ред. код]
  • серія «Репетиція» (1988),
  • «Діана» (2002),
  • «Софонисба Ангишола» (2002),
  • «Як птах» (2003).

Її твори зберігаються в приватних колекціях Європи, Америки, в Дирекції виставок Спілки художників України та Росії, Міністерстві культури України та Росії. Ілюстраціями Тетяни Бахтової оформлена поетична книга Володимира Пучкова «Вечірній чай» 1999 року[1].

Проєкти

[ред. | ред. код]

Дім Бахтових

[ред. | ред. код]

Впродовж 1995—2000 років Тетяна Бахтова разом з чоловіком займались будівництвом Дому — ательє в зоні Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія». Дім побудовано в античному стилі, з ракушняку. Художники ставили за мету найбільш точне відтворення давньогрецької будівлі.[3] В 2004 році творче об'єднання «Дім Бахтових» було прийнято в члени Асоціації артгалерей України, що стало їхнім першим вагомим досягненням.

Фактично це творче об'єднання являє собою творчу лабораторію художниці, а влітку стає центром сучасного мистецтва. Важливим є «Кабінет графіки», створений Тетяною Бахтовою при «Домі». Він має на меті видавництво гравюр авторського виконання малим тиражем. Гравюри виконуються в унікальній техніці — хімічна гравюра на металі.

Геліографіті на «Fort.Missia2010»

[ред. | ред. код]

У 2010 році Тетяна Бахтова разом з чоловіком побували на фестивалі «FortMissia2010», де представили дуже цікавий проєкт — геліографіті — малювання вночі вогнем, підіймаючись в повітряній кулі, і встановили два світових рекорди: намалювали найбільшу вогняну піраміду Хеопса (150 метрів, при тому, що справжня піраміда має 147 метрів) і маятник Фуко з найбільшою амплітудою при висоті 130 метрів (оригінал — 98 метрів)[4].

Екологічний лендарт-симпозіум

[ред. | ред. код]

Оскільки Тетяна Бахтова вже понад 10 років працює з стилем лендарт, за її активної підтримки творче об'єднання «Дім Бахтових» у 2008 році виступило з ініціативою проведення екологічного лендарт-симпозіуму в Миколаївській області, на території регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», в Трикратах.

Ідеєю проєкту є об'єднання зусиль художників, екологів та людей інших спеціальностей для привернення уваги до випадково вцілілих куточків дикої природи з метою введення їх в розряд заповідників[5].

Виставка «Морські історії»

[ред. | ред. код]

Виставка організована Бахтоаою спільно з чоловіком. Обоє авторів виклали у творах своє бачення морської тематики: Володимир, як мореплавець, Тетяна — погляд з берега. На створення проєкту їх надихнула подорож по Середземному морі на парусній галері. Після цього пара переїхала в село Парутине на березі Бузького лиману, поряд із заповідником Ольвія.

Дана експозиція — це зібрані враження за багато років, а також і нові винаходи останнього творчого року. Багато робіт виконані у техніці левкас[6].

Скрині

[ред. | ред. код]

Цікавий погляд на морську тематику Тетяна Бахтова показала в своїх роботах. В Домі Бахтових вона організувала виставку скринь, копій старовинних із 19 століття, в яких колись зберігали найцінніше.

Скрині стали одним із нових захоплень художниці. Вона створює їх з абсолютно всього, що можна знайти під руками, починаючи з ящиків та закінчуючи непотрібними тумбами. Митець прикрашала скрині ляльками, сукнями, інструментами для шиття, нитками. Вони декоровані розписами в традиційній техніці «левкас» з використанням сучасних акрилових фарб, репродукціями авторських картин та іншими елементами[7].

Стиль

[ред. | ред. код]

Тетяна Бахтова працює в техніці акварелі, офорт, графіки. Художня мова офортів художниці завжди виразна та лаконічна. Вона ніколи не зображує себе і дуже рідко — знайомих. Її улюблена тема — жіноча.

Головні герої робіт художниці схожі на ляльок, а світ — на ляльковий театр, який ніби несерйозно розповідає про серйозні речі: любов та смерть («Я і ти», «Нарцис»), дитинство та дорослішання. Крім того, часто живописиця використовує тему містики, як от у творах «Поцілунок домового», «По секрету». Офорти Тетяни Бахтової практично завжди кольорові, але головна роль, як і належить в графіці, відводиться світлу та тіні. Крім того, межа між світлом та тінню на творах митця зображені дуже чітко та контрастно.

Бахтова провела певну роботу і в техніці левкасу (традиційна для України, але напівзабута техніка живопису на дерев'яній основі), про що свідчить її участь у виставці «Світ левкасу» в Чернівцях.

Висловлювання про художницю

[ред. | ред. код]
Роботи Тетяни Бахтової вражають професіоналізмом зрілого майстра графіка. Її роботи експонувалися на багатьох виставках і отримували незмінно позитивний відгук.

— В. М. Іванов—Ахметов — член Союзу Художників СРСР з 1983 року, [8]

У сюжетах її робіт людська реальність межує з ляльковими вигадками, побутові предмети легко перетворюються на декорації, а життєві драми тонко відтінені сценічною відстороненістю та іронією.

— поет Володимир Пучков, [1]

Література про життя і творчість

[ред. | ред. код]
  • Бахтова Татьяна: биограф. справка // Владимир Пучков. Вечерний чай — Николаев, 1998. — С. 117 (рос.)
  • Татьяна Александровна Бахтова // Николаевцы. 1789—1999: энцикл. словарь. — Николаев, 1999. — С. 55 (рос.)
  • Тетяна Бахтова. Tatiana Baktova //Сучасні миколаївські митці.- Миколаїв, 2000. — С.8 — 9.
  • Мир, в котором что — то… не происходит / Л. Костюк // Южная правда. — 2002. — 7 грудня (рос.)
  • В мире Татьяны Бахтовой / Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2001. — 17 березня. (рос.)
  • В Ольвии — последний фавн, в Николаеве — последний корабел[недоступне посилання з червня 2019]: ["Морські історії" Тетяни і Володимира Бахтових] / Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2010. — 5 січня — С. 3 (рос.)
  • «Дом Бахтовых» — на рандеву в Афинах: [участие Бахтовых в международной выставке «Рандеву Арт» в Афинах] / Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2009. — 5 березня — С. 5 (рос.)
  • Огнем на небесах писал картину[недоступне посилання з серпня 2019]: [проект Бахтових на фестивалі мистецтв «Fort.Missia 2010»] / Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2010. — 10 серпня — C. 3 (рос.)
  • «Поцелуй домового» пойдет по миру: [Володимир і Тетяна Бахтові отримали запрошення від Краківського трієнале виставити свої роботи у віртуальному музеї світової графіки] / Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2008. — 26 січня — С. 1 (рос.)
  • Рядом с Леонардо/ Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2002. — 15 грудня (рос.)
  • Татьяна Бахтова: «Я люблю играть в куклы» / Екатерина Наточа // Малек. — 2001. — № 10. — С. 2 — 3. (рос.)
  • Люди и куклы / К. Наточая // Вечерний Николаев. — 1996. — березень (рос.)
  • Художница, жена художника: Картины Т. Бахтовой в родном Николаеве и в Европе / И. Нежигай // Николаевские новости — 1997. — 23 жовтня (рос.)
  • Дом Бахтовых / М. Некрасова // Натали. — 2009. — № 9. — С. 3 — 35 (рос.)
  • «Морські історії» Бахтових / О. Пономарьова// Урядовий кур'єр. — 2010. — 23 січ. — С. 11
  • Ольвийские мистерии в доме Бахтовых / Владимир Пучков // Вечерний Николаев. — 2005. — 16 серпня — С. 3 (рос.)
  • Романтично, с пафосом — но актуально![недоступне посилання з серпня 2019]: [напрямок «Лендарт» або «Мистецтво довкілля», у творчості Бахтових] // Вечерний Николаев. — 2008. — 20 листопада — С. 8 (рос.)
  • Татьяна Бахтова в «Мире левкаса» // Вечерний Николаев. — 2008. — 23 вересня — С. 3 (рос.)
  • Гра: вернісаж однієї картини /О. Філоненко // Радянське Прибужжя. — 2000. — 29 січ.
  • Благотворительный вечер в Доме Бахтовых / А. Филоненко // Имена. — 2005. — № 5. — С.34 — 35 (рос.)
  • Женская магия Татьяны Бахтовой /А. Филоненко // Вечерний Николаев. — 2008. — 8 березня — С. 3 (рос.)
  • Конец сезона / А. Филоненко // Вечерний Николаев. — 2004. — 13 листопада — С. 3 (рос.)
  • Натюрморт от Дома Бахтовых. Post factum / А. Филоненко // Вечерний Николаев. — 2004. — 20 квітня — С. 4 (рос.)
  • Singer, Olympia и иная какая мебелька: [ретро-виставка] / А. Филоненко // Вечерний Николаев. — 2005. — 24 травня (рос.)
  • В гостях у художников Бахтовых: [кулінарні рецепти від художників] / З. Шведова // Вечерний Николаев. — 1998. — 20 січня (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Татьяна Александровна Бахтова (Дьяконова)[недоступне посилання] (рос.)
  2. ↑ Бахтова Тетяна Олександрівна [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Національної спілки художників України
  3. ↑ Дім Бахтових. Як художники відтворюють давню державу у власній хаті. О, Море.City (укр.). Процитовано 20 січня 2020.
  4. ↑ Огнем на небесах писал картину[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
  5. ↑ Романтично, с пафосом — но актуально![недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
  6. ↑ В Ольвии — последний фавн, в Николаеве — последний корабел[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
  7. ↑ Татьяна Бахтова. Сундуки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Бахтова Тетяна Олександрівна. Графік. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бахтова_Тетяна_Олександрівна&oldid=42839610