Бем Адам Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Адам Бем
Особисті дані
Повне ім'я Бем Адам Пилипович
Народження 1900(1900)
  Харків, Російська імперія
Смерть до 1986 року
  Харків, СРСР
Громадянство  УНРСРСР СРСР
Позиція правий інсайд
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1916—192? Українська Народна Республіка / СРСР «Світло шахтаря» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1930—1941 СРСР «Сталінець»
1944—1945 СРСР «Локомотив» Х
1946 СРСР «Стахановець»
1947—1948 СРСР «Дзержинець» Х
1949 СРСР «Локомотив» Х

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ада́м Пили́пович Бе́м (1900, Харків, Російська імперія — до 1986 року, Харків, СРСР) — український та радянський футболіст німецького походження, а згодом футбольний тренер, відомий завдяки роботі з харківськими клубами «Дзержинець» та «Локомотив».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Адам Бем народився у 1900 році. За національністю — німець. Футболом почав займатися у 16-річному віці. З 1916 року захищав кольори харківського клубу «Уніон», що згодом змінив назву на «Світло шахтаря». З 1921 року залучався до лав збірної Харкова, а у 1924 році став у її складі чемпіоном СРСР, однак під час турніру на поле не виходив. Викликався до збірної УРСР з футболу. У 1925 році отримав запрошення від «Динамо» (Харків), де було зібрано найкращих футболістів міста, однак не зрадив рідний заводський клуб, за який виступав протягом усієї кар'єри. Брав участь у міжнародних зустрічах з командами Франції, Австрії, Німеччини, Туреччини та Уругваю.

На тренерській роботі з 1930 року. Протягом тривалого часу очолював ФК «Сталінець». У 19441945 роках працював тренером у харківському «Локомотиві», однак змушений був залишити посаду через хворобу та проблеми політичного характеру. У 1946 році нетривалий період працював разом з Олексієм Костилєвим та Миколою Наумовим тренером донецького «Стахановця»[1]. Протягом 19471948 років очолював харківський «Дзержинець», а у 1949 році знову повернувся до «Локомотива». До останніх днів життя працював з молоддю.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Шахтеру» — 75! Все тренеры. 1936—2011 (рос.) . «Hotsport.ua». Процитовано 21 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]