Біблія Франциска Скорини

«Біблія руська»

Титульний аркуш книги Буття
Автор	Франциск Скорина
Назва мовою оригіналу	Бивлиꙗ рꙋска, выложена докторомъ Францискомъ Скориною из славнаго града Полоцька, Богꙋ ко чти и людемъ пос̑политымъ к добромꙋ наꙋчению
Країна	Богемське королівство
Мова	церковнослов'янська (білоруський ізвод) руська / староукраїнська / старобілоруська
Місце	Прага
Видавництво	друкарня Франциска Скорини
Видано	1517—1519
Перекладач(і)	Франциск Скорина
Тип носія	книга
Біблія руська у Вікісховищі

«Бі́блія ру́ська», також відома як «Біблія Франциска Скорини» — зібрання біблійних книг Старого Завіту, виданих у Празі білоруським друкарем Франциском Скориною в 1517—1519 роках. Є першим виданням, надрукованим церковнослов'янською мовою білоруської редакції.

До появи відомої Острозької Біблії (1580) видання Скорини були єдиними надрукованими перекладами Святого Письма, зробленими на теренах східних і південних слов'ян. Вони справили значний вплив на розвиток духовної культури України та інших слов'ян, набуваючи розповсюдження завдяки численним рукописним копіям.

Історія та зміст видання

У 1517 році Франциск Скоріна заснував у Празі друкарню і 6 серпня випустив у ній «Псалтир». Потім протягом цього і двох наступних років тут же видав ще двадцять дві книги Біблії. Всі випущені книги мали загальний заголовок «Біблія Руска, викладена доктором Франциском Скорином зі славного граду Полоцька, Богу до шани і людом посполитим до доброго навчання».

Близько 1520 року Скорина повернувся на батьківщину і перевіз разом із собою друкарське обладнання. Тут у Вільні в 1525 він випустив книгу «Апостол».

Наклад книг сягав півтисячі, а всього в празькій друкарні Скорина випустив близько десяти тисяч книг, проте на сьогоднішній день відомо всього про 258 екземплярів, що збереглися

Мова видання

Книги Біблії було видано Скориною церковнослов'янською мовою білоруської редакції; щодо деяких місць в цих книгах або й окремих книг, то їхня мова є «простою», руською.

Мова перекладу Скорини дослідниками належить до білоруської редакції церковнослов'янської мови. Як оригінал для перекладу використовувався виданий у 1506 році у Венеції чеський переклад Біблії.

Як перекладач Скорина прагнув зробити видання, доступне для читання «будь-якої людини простої та посполитої», не пов'язаної з церковною ієрархією, тому мова перекладу наближена до народної, а видання доповнені передмовами, короткими змістами розділів, виносками на полях та 39 гравюрами (за підрахунками мистецтвознавця М.Щекотихіна).

Опис

Вперше у кириличному друкарстві Скорина ввів титульний аркуш, фоліацію сторінок, проміжки між словами та відступи-абзаци, а також відмовився від скорочення слів.

До кожної з книг Скорина додавав власні передмови з різноманітними відомостями з історії, географії, культури та коротким перекладом змісту. На полях давалося пояснення незрозумілих слів і посилання на паралельні місця.

Розміри видань Скорини свідчать, що його Біблія призначалася для щоденного читання, а чи не для літургійних цілей. Якщо напрестольні Євангелія на той час робилися «в аркуш», то книги Скорини були надруковані «в четвірку», а то й у «вісімку» (тобто у 4 чи 8 разів менше), що робило їх зручними у користуванні.

До першої західноросійської Біблії видавець включив 51 ілюстрацію, близько 30 заставок та близько 1000 ініціалів. Ступінь участі Франциска Скорини у створенні гравюр залишається невизначеним. На переважну думку, Скорина швидше за все був малювальником окремих гравюр, міг відігравати роль консультанта. Йому, безумовно, належать усі підписи до ілюстрацій, малюнок шрифту Біблії, який було зроблено без попередніх ескізів Скорини.

Джерела

• Францішак Скорина та його послідовники. — Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002. — С. 94-104. [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Білоруси передали українським бібліотекам і музеям видання творів свого першодрукаря [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Пазюра Н. В. СКОРИНА Франциск / Енциклопедія історії України. [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]