Лавришівське євангеліє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лавришівське євангеліє
Архангел Михаїл. Мініатюра Лавришівського євангелія.jpg
Мініатюра «Архангел Михаїл»
Назва: Лавришівське євангеліє
Дата створення: XIIIXIV століття
Обсяг: 183 аркуші
Розміри:
Тип документа: рукопис з мініатюрами
Предмет: євангеліє повний апракос
Галерея:
Бібліотека: Бібліотека Чорторийських, Краків, Польща

Лавришівське євангеліє або Лаврашівське євангеліє — рукописна пергаментна пам'ятка XIIIXIV століть, багато ілюстроване євангеліє апракос. Створене в якомусь з волинських скрипторіїв[1][2], ширше — галицько-волинських[3][4][5][6], на замовлення, як гадають, литовського князя Войшелка Міндовговича[4][7]. Поряд з традиційним києво-візантійським стилем, в мініатюрах євангелія помітний вплив тогочасного стилю й іконографії[8]. Питання локалізацї місця створення Лавришівського євангелія залишається дискусійним. Український мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький вважав, що пам'ятка білоруського походження[9]. Лавришівський монастир, за місце створення євангелія, називають і сучасні білоруські дослідники[7][10].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Александрович В. С. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво // Історія української культури. — Том 2: Українська культура XIII — першої половини XVII століть. — Київ, 2001. (Перевірено 12 листопада 2012)
  2. Флоря Б. Н. Владимиро-Волынская епархия. Книгописание // Православная энциклопедия. — 2004. — Т. 8. — С. 731. (рос.)
  3. Попова О. С. Галицко-волынские миниатюры раннего XIII века: К вопросу о взаимоотношениях русского и византийского искусства // Древнерусское искусство: Художественная культура домонгольской Руси. — Москва, 1972. — С. 289—315; Попова О. С. Византийские и древнерусские миниатюры. — Москва, 2003. — ISBN 5-85759-233-X. (рос.)
  4. а б Smorąg Różycka M. Ewangeliarz Ławryszewski… — S. 115—116.
  5. Лосева О. В. Русские месяцесловы. — Москва, 2001. — ISBN 5-88451-107-8 (рос.)
  6. Вікторія Любащенко. До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект) // Княжа доба: історія і культура. — 2008. — Вип. 2. — С. 167—193.
  7. а б Семянчук А. Лаўрышаўскае Евангелле // Silva rerum nova: Штудыі ў гонар 70-годдзя Георгія Я. Галенчанкі. — Вільня; Мінск, 2009. — С. 236—246. (біл.)
  8. Пуцько В. Г. Візантійсько-київська спадщина в культурному розвитку Великого князівства Литовського // Український історичний журнал. — № 5. — 1998. — С. 121.
  9. Свенцицкий И. С. Лаврашевское Евангелие начала XIV вѣка: Палеографическо-грамматическое описаніе // Извѣстія отдѣленія русскаго языка и словесности Императорской Академіи Наукъ. — 1913. — Т. 18, кн. 1. — С. 206—228. (рос.); Свенціцькій І. Нариси з історії української мови. — Львів, 1920.
  10. Лабынцев Ю. А. Литовская кирилловская письменность XIII—XV вв. в контексте кирилло-мефодиевской традиции Великого княжества Литовского // Studia Russica. — Budapest, 1999. — T. 17. — S. 52. (рос.)

Джерела та література[ред.ред. код]