Крехівський Апостол
Кре́хівський Апо́стол — визначна рукописна пам'ятка української мови[1][2], переклад анонімного твору на книжну українську мову з використанням форм північного та частково південно-західного наріч з польського протестантського видання Біблії М. Радзивіла (Берестя, 1563) та інших текстів Святого Письма. Написана, очевидно, на Волині в другій половині XVI століття, після 1563 року[3].
Дата написання[ред. | ред. код]
Хоча на оправі Крехівського Апостола й витіснено дату 1581 року, але все ж невідома точна дата написання книги, оскільки вчені припускають що оправу було взято з іншого видання, й що сам переклад був написаний до 1581 року, у 2-гій половині XVI століття.[4][1][3]
Віднайдення[ред. | ред. код]
Крехівський Апостол (КА) виявив і подав про неї відомості Йосиф Боцян у 1925 році у Крехівському монастирі на Львівщині.[5] Згодом у Варшаві у 1930 році два українські мовознавці проаналізували мову КА: спочатку Василь Лев у своїй статті Apostol Krechowski у 14 томі Prace Filologiczne,[6] трохи згодом у тому ж році й Іван Огієнко у окремій двотомній книзі Українська літературна мова XVI ст. і український Крехівський Апостол присвяченій КА.[7]
Нині КА зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника НАН України.[1]
Мова[ред. | ред. код]
Мова пам'ятки — це жива українська народна мова того часу з рисами північного і частково південно-західного наріч[1], якою розмовляла інтелігенція, духовенство та міщанство у староукраїнський період.[2] У пам'ятці присутні також елементи церковнослов'янської, польської, грецької та інших мов (животъ, кганокь, в моцы, псалмовъ, евнухъ та інші).[1] Крехівський Апостол, перекладений тогочасною живою українською мовою, має важливе значення для історії вивчення української мови.[2]
На думку Миколи Вербового, проста мова Крехівського Апостола має «білоруську мовну основу», але цей висновок ще потребує перевірки отриманих результатів «залучивши до розгляду ще й інші фонетичні, морфологічні та лексичні явища з мови пам'ятки»[8].
Джерела та примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Гринчишин Д. Г. Крехівський Апостол [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- ↑ а б в Юрій Осінчук. Північноукраїнські діалектні риси в Крехівському Апостолі // Волинь — Житомирщина. 2010. № 22(1). — С. 126—132.
- ↑ а б Крехівський апостол // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 531.
- ↑ Крехівський Апостол. slovoproslovo.info. 24.04.2020
- ↑ Крехівський Апостол. Український переклад цілого Апостола й Апокалипси з XVI В. (тимчасова вістка). Подав Епп Др. Йосип Боцян // Стара Україна, часопис історії і культури. VI. C. 109—111. Львів. 1925
- ↑ Vasyl Lev. Apostol Krechowski // Prace Filologiczne, t. 14. Warszawa. 1929. 800 str.: S. 16-33 (пол.)
- ↑ Іван Огієнко. Українська літературна мова XVI ст. і український Крехівський Апостол у 2 томах. Том 1, Том 2. Варшава, 1930. 716 стор. (дзеркало в е-бібліотеці «Культура України» [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
- ↑ Микола Вербовий. Іван Огієнко про «новий ять» у тексті Крехівського Апостола. // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія філологічна. 2020. Вип. XVII. С. 27—35. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання[ред. | ред. код]
- Словник української літературної мови XVI віку з Крехівського Апостола // Українська літературна мова XVI-го ст. і український Крехівський Апостол. Том 2 / Іван Огієнко. — Варшава: Друкарня Синодальна, 1930. — 192 с.
- Огієнко І. Українська літературна мова XVI-го ст. і український Крехівський Апостол. Т. 1. — Варшава: Друкарня Синодальна, 1930. — 520 с.
- Осінчук Ю. Північноукраїнські діалектні риси в Крехівському Апостолі // Волинь — Житомирщина, 2010. — № 22(1). — С. 126—132.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
