Вербена
| Вербена | |
|---|---|
| |
| Вербена лікарська (Verbena officinalis) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Вербенові (Verbenaceae) |
| Рід: | Вербена (Verbena) L., 1753 |
| Види | |
|
сотні видів | |
 Вікісховище: Verbena
| |
Вербе́на (Verbéna) — рід рослин родини вербенових, нараховує понад сотню видів, поширених майже по всьому світу. Корінними жителями України є два види: вербена лікарська (Verbena officinalis) і вербена лежача (Verbena supina)[1][2].
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796.
Однорічні або багаторічні трав'янисті або напівчагарникові рослини висотою до 1 м. Стебло чотиригранне, прямовисне, розпростерте або стелиться, запушені.
Листки супротивні, рідко кільчасті чи почергові, видовжено-овальні, темно-зелені, запушені, зубчасті, перисто-надрізані або розсічені, іноді цільні.
Квітки дрібні, 1,5—2,5 см в діаметрі, сидячі, з 5-зубчастою чашечкою, лійчастим, майже двогубим 5-ти лопатевим віночком, зібрані по 1930—1950 в кінцеві щиткоподібні або волотеподібні суцвіття, колоски або китиці, зрідка пазушні. Вербена має великий спектр забарвлення: біла, жовта, рожева, яскраво- та темно-червона, лососева, блакитна і темно-синя. Квіти можуть бути однокольорові, а також з білим або кремовим очком.
Плід — світло-коричневий або зеленуватий збірний горішок, розпадається на чотири частини. У грамові ваги міститься до 1300 насінин.
Цвіте з червня до жовтня.
Поширення та екологія[ред. | ред. код]
Більшість видів росте в Новому Світі, від Канади до Чилі; три види росте в Старому світі — від Європи до Африки та Японії; в Австралії природно росте один вид — вербена лікарська.
Рослина світлолюбна і теплолюбна, краще росте й цвіте на сонячних теплих місцях, на добре удобреному пухкому ґрунті, цілком посухостійка, переносить легкі заморозки до −2 … −3 °C.
Застосування та значення[ред. | ред. код]
Багато видів, гібриди та культивари вербени, особливо південноамериканського походження і найчастіше довго квітучі однорічники різноманітного забарвлення, широко використовуються у квітникарстві.
У медицині вербена лікарська застосовувалася для стимулювання апетиту.
Коріння вербени лікарської застосовуються при маринуванні огірків для додання їм особливого аромату.
Найчастіше вербену лікарську використовують як медоносну рослину.
Вербена у кіно[ред. | ред. код]
Вербена використовувалась як знесилююча речовина для вампірів у американському серіалі "Щоденники вампіра".
Етимологія назви[ред. | ред. код]
Українська назва запозичена з латини. Етимологічно пов'язана з праслов'янським «верба», споріднене з литовськими й латиськими назвами на позначення прута, лозини, ціпка й походить від індоєвропейського "ver- — «крутити, гнути»[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Verbena occurring in Ukraine. Euro+Med Plantbase. Процитовано 24.06.2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Verbena // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 350.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вербена // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 60. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Залізняк, вербена, остудник, порплишник [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 464. — 1000 екз.
|