Роберт Фіцо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Роберт Фіцо
Robert Fico
Fico Juncker (cropped).jpg
Прапор
7-й Прем'єр-міністр Словаччини
4 квітня 2012 — 15 березня 2018
Президент: Іван Гашпарович
Попередник: Івета Радічова
5-й Прем'єр-міністр Словаччини
4 липня 2006 — 8 червня 2010
Президент: Іван Гашпарович
Попередник: Мікулаш Дзурінда
Спадкоємець: Івета Радічова
 
Партія: СМЕР
Освіта: Університет Коменського
Народження: 15 вересня 1964(1964-09-15) (53 роки)
Топольчани, Чехословаччина
Автограф: Robert Fico signature.svg
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Роберт Фіцо (словац. Robert Fico; нар. 15 вересня 1964, Топольчани, Словаччина) — прем'єр-міністр Словаччини (4 липня 2006 — 8 червня 2010, 4 квітня 2012 — 15 березня 2018 рр.)

В роках 1982—1986 навчався на факультеті права Університету ім. Коменського в Братиславі[3], потім проходив підготовку за програмою Ph.D. (укр. аналог — кандидат наук) з кримінального права в Інституті Держави і Права Словацької Академії наук (1988—1992). Здобув науковий ступінь Ph.D., захистивши дисертаційну роботу на тему кари смерті в Чехословаччині. В роках 1987—1990 належав до Комуністичної партії Чехословаччини.

Після перемоги його лівоцентристської партії Курс — соціальна демократія, заснованої ним у 1999, на парламентських виборах 17 червня 2006 сформував урядову коаліцію, змінивши на посаді прем'єр-міністра Мікулаша Дзурінду. 7 липня 2010 подав у відставку після парламентських виборів 12 червня 2010. Раніше президент Словаччини Іван Гашпарович доручив Фіцо спробувати сформувати свій другий уряд, проте йому це не вдалося. На наступний день новий уряд очолила Івета Радічова.

4 квітня 2012 року, незабаром після перемоги його партії Курс — соціальна демократія на дострокових парламентських виборах (партія здобула 83 місця в парламенті зі 150), Фіцо було доручено сформувати новий уряд країни. Відзначається, що це перший однопартійний уряд у країні від часу здобуття незалежності.

15 березня 2018 року подав у відставку після масових протестів у країні через вбивство журналіста-розслідувача та загрозу нових виборів[4].

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]