Річ Посполита Трьох Народів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rzeczpospolita Trojga Narodów
Республіка Трьох Народів
1658 – 1659

Герб of Річ Посполита

Герб

Розташування Річ Посполита
Адміністративний поділ Речі Посполитої після

Гадяцької угоди

Столиця Варшава, Вільно, Київ
Мови латинська, польська, староукраїнська
Релігії Католицизм, Православ'я
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 1658
 - Ліквідовано 1659
Попередник
Наступник
Coat of arms Річ Посполита
Coat of arms Гетьманщина
Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Гетьманщина Herb Viyska Zaporozkoho.svg

Річ Посполита Трьох Народів (пол. Rzeczpospolita Trojga Narodów) — політичний проект перетворення конфедерації Польського Королівства і Великого князівства Литовського (тобто Речі Посполитої Обох Народів) в триєдину державу (Річ Посполиту Трьох Народів), в результаті створення на українських землях Великого князівства Руського.

1569 року в результаті Люблінської унії українські землі, що входили до Київської Русі відійшли зі складу Великого князівства Литовського до Королівства Польського. До 1654 внаслідок козацьких воєн і Хмельниччини запорізьке козацтво відокремилося від Речі Посполитої й поступово (після Переяславської ради) ввійшло до складу Московського царства.

Гадяцька унія[ред. | ред. код]

Докладніше: Гадяцький договір
Великий князь Руський Іван Виговський
«Річ Посполита Трьох Народів», 1658 року.

У 1658 році в Гадячі гетьман України Іван Виговський і представники Речі Посполитої підписали Гадяцький договір. Згідно зі статтями цього договору Велике князівство Руське в складі Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Королівства Польського мало стати третім учасником унії, складовою Речі Посполитої на рівних умовах з Польською короною й Великим князівством Литовським.

Це рішення, однак, розділило українське козацтво на промосковську й пропольську партії й призвело до Руїни.

Під впливом польської шляхти й Папи Римського сейм Речі Посполитої прийняв Гадяцький договір в більш ніж урізаному вигляді. Ідею Великого князівства Руського відкинуто. Рішення сейму та громадянська війна призвели до краху гетьманства Івана Виговського.

По закінченні московсько-польської війни (1654—1667) Україну поділено на Правобережну, що залишалася в складі Речі Посполитої до її Другого поділу 1793 року, і Лівобережну, що разом з розташованим на правому березі Києвом, увійшла до складу Росії.

Січневе повстання (1863)[ред. | ред. код]

Ідею Речі Посполитої Трьох Народів пропонували також учасники Січневого повстання у 1863 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]