Вишневецький Костянтин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишневецький Костянтин
POL COA Korybut.svg
Герб Корибутовичів-Вишневецьких Корибут
Народився 1564
Помер 25 травня 1641(1641-05-25)
Залізці
Громадянство Польща
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність русин
Діяльність військовик, державний діяч
Відомий перший католик з князів Вишневецьких
Титул князь
Конфесія католик
Батько Костянтин Вишневецький
Матір Анна-Ельжбета Свірч
Рід Вишневецькі
Дружина Анна Загоровська
Мнішек Урсула
Кристина з Струсів
Катерина Корнякт
POL COA Korybut.svg

Вишневецький Костянтин гербу Корибут (*1564—†25 травня 1641) — князь, військовик, державний діяч Речі Посполитої. Був сином воєводи київського Костянтина Вишневецького і польки Анни-Ельжбети Свірчівни з Вільхівця. Братом його батька (стриєм) був славний Дмитро «Байда» Вишневецький.

Життєпис[ред.ред. код]

Костел Святого Антонія — місце поховання князя

Біля 1595 року першим з князів Вишневецьких перейшов на католицький обряд. Був опікуном Яреми Вишневецького.
Брав участь у поході під проводом польського гетьмана великого коронного Яна Замойського проти Михая Хороброго — господаря Волощини та Молдавії; відзначився, заслужив похвалу гетьмана.

Найважливіші події його життя розпочались 1604 року, коли до його родового маєтку Вишнівець потрапив Лжедмитрій I. Більшість дослідників схиляється до того, що він повірив у розказану історію, повіз того до Кракова на зустріч з королем Сиґізмундом ІІІ Вазою, заїхавши по дорозі до свого тестя Єжи Мнішека у Самбір. Там самозванець познайомився з Мариною Мнішек. Константин Вишневецький був одним з організаторів і спонсорів походу на Москву, який завершився у червні 1605-го коронацією царя Дмитрія Іоановича. Вдруге вирушив до Москви 1606 року у кортежі Марини Мнішек.

У ніч на 17 травня 1606 року в Москві вибухнуло повстання. Було вбито самозванця і багатьох його прихильників. Багатотисячний натовп розлючених москвичів кинувся убивати чужоземців, які прибули разом з Лжедмітрієм І і Мнішками. Будинок, у якому перебував князь Костянтин, також був атакований. 2 доби Костянтин Вишневецький на чолі 500 своїх людей відбивав напади повсталих. Зрештою, будинок почали обстрілювати з гармат, і хоробрий князь мусив здатися. Був засланий до Костроми, де перебував до укладення 25 липня 1608 року перемир'я між Московським царством і Річчю Посполитою. Повернувся на Волинь, незабаром долучився зі своїм загоном до війська Лжедмітрія ІІ, взявши участь з вересня у 16-місячній в облозі Троїце-Сергієвого монастиря. Брав участь у московських війнах королевича Владислава IV Вази.

У 1625 році брав участь у каральному поході війська, яке у вересні на чолі з Станіславом Конецпольським вирушило з Бару на Поділлі (його головної «квартири») проти козаків-повстанців для придушення повстання під проводом Марка Жмайла. Потім був призначений королем одним із комісарів для укладення Куруківської угоди,[1]

У 1620–1638 роках князь Костянтин обіймав посаду старости черкаського. Освоював землі на схід від Дніпра. Продовжуючи справу своїх троюрідних братів Олександра і Михайла, розширив володіння Вишневецьких на Лівобережжі, захопивши міста Яблунів та Миргород і землі по річках Псол, Ворскла, Орель в «диких полях» під Путивлем, Білгородом і по ріках Хоролу й Грун. 1625 року князь Костянтин, як прикордонний староста, належав до комісії, що вела переговори із запорізькими козаками.

Костянтин Вишневецький був причетним до історії багатьох міст Лівобережної України, колонізуючи землі вздовж рік Дніпро, Сули, надаючи пільги і приймаючи втікачів з Волині, Галичини, Поділля. За це йшли скарги до короля, шляхти Правобережної України. Заклав 1627 року біля Лубен скит з церквами Успіння Богородиці, Св. Миколая.

У 1636 призначений воєводою белзьким, у 1638 — воєводою руським. Мав також посаду старости крем'янецького.

Помер 25 травня (або 21 червня) 1641 року у віці 77 років невдовзі після звістки про раптову смерть наймолодшого сина Юрія. Був похований у крипті Костел Святого Антонія містечка Залізці, яке отримав у придане від Урсули Мнішек, перетворив на нову резиденцію роду.

Шлюби, діти[ред.ред. код]

Був одружений 4 рази, мав числених нащадків.
1. До 1598 одружився з Анною Загоровською, донькою Загоровського Василя. У шлюбі народились:

2. Біля 1603 одружився з Урсулою Мнішек — донькою старости львівського Єжи Мнішека. Діти:

  • Юрій Вишневецький (*після 1603—†1641) — староста кам'янецький
  • Олександр Вишневецький (*після 1603 — †1638/39) — ротмістр, староста черкаський
  • Теофілія Вишневецька (*після 1603- †р.с.н) — видана за каштеляна войницького Пйотра Шишковського

3. Шлюб із Кристиною Струсь (*р.н.н.-†1647) був бездітним, через що відбулось розлучення.

4. Біля 1626/28 p. одружився з Катериною Корнякт (*р.н.н.-†1635) — донькою найбагатшого міщанина Львова Костянтина Корнякта. Шлюб був бездітним.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 398–399. ISBN 5-319-01072-9

Література[ред.ред. код]

  • Czamańska I. Wiśniowieccy. Monografia rodu.— Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. ISBN 978-83-7177-229-0 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Попередник
Рафал Лєщинський
POL województwo bełskie IRP COA.svg Белзький воєвода
1636-1638
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Якуб Собеський
Попередник
Станіслав Любомирський
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода руський
1638-1641
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Якуб Собеський