Київське товариство старожитностей і мистецтв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Київське товариство старожитностей і мистецтв (рос. Киевское общество древностей и искусств[1]) — наукове товариство міста Києва, яке досліджувало історію та мистецтво земель України.

Історія[ред.ред. код]

Дане товариство утворене у квітні 1897 року на основі

У 1899 р. з нагоди 11-го Археологічного з'їзду в Києві відкрито першу експозицію Музею старожитностей і мистецтв, майбутній Національний музей історії України. У тому ж 1899 р. товариством було засновано Національний художній музей України, у 1904 р. — Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича (див. «Музей українського народного декоративного мистецтва»).

Розпорядчі органи цього товариства вирішували

  • фінансові справи,
  • питання поповнення музейного зібрання,
  • влаштування виставок,
  • організацію конкурсу на найкращий проект будівлі музею (спорудженого у 1899 р.).

У лютому 1912 р. створено комісію «Старий Київ», яка багато зробила для збирання й дослідження джерел з історії Києва, відкриття та поповнення відповідного розділу експозиції музею, розробляння форм і напрямів краєзнавчої діяльності. Головами комісії були В. Данилевич (до грудня 1913 р.) і В. Іконников, незмінним секретарем — Д. Щербаківський.

Після розпуску товариства в серпні 1918 р. його майно та музей, згідно зі статутом[3], перейшли у власність Української Держави.

Напрямки діяльності товариства[ред.ред. код]

Мало на меті

  • служіння науковому вивченню пам'яток старовини, і так само — розвиткові естетичного смаку і художньої освіти[4];
  • колекціонувати пам'ятки старовини та мистецтва України,
  • здійснення на основі колекцій наукової та культурно-просвітницької діяльності;
  • заснування національного музею в столиці України,
  • організація виставок,
  • охорона пам'яток[4].

Відділи товариства[ред.ред. код]

Товариство мало відділи:

  • історичний,
  • етнографічний,
  • витончених мистецтв і
  • художньої промисловості[4].

Склад товариства[ред.ред. код]

До складу зазначеного товариства входило спочатку 150 осіб[5], а в 1905 році налічувалося 258 членів[4][6][7]:

та ін..

З 1917 р. почесними членами були М. Грушевський і О. Новицький.

Керівництво[ред.ред. код]

Почесним головою товариства був великий князь Володимир Олександрович[4].

  • У 1897—1902 рр. правління товариства очолювала графиня М. Мусіна-Пушкіна.
  • У 1902—1917 роках — Б. Ханенко.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Каргер М. К., Древний Киев / Указатель археологических учреждений, архивов, музеев, выставок и коллекций древностей — Том 1 — 93 (рос.)
  2. а б Самойленко М. В., До передумов заснування Київського товариства старожитностей і мистецтв (1897—1918 рр.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  3. Устав Киевского общества древностей и искусств: утв. 8 февр. 1897 г. / — К., 1903. (изд. «Книга по требованию», М., 2012. — 21 с.) — ISBN 978-5-458-13590-0 (рос.)
  4. а б в г д е Комарова И. И., 148. Киевское общество древностей и искусства / Справочник научных обществ России (рос.)
  5. Федорова Л. Д., Київське товариство старожитностей і мистецтв, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
  6. Отчеты Киевского Общества старины и искусства за 1904—1905. Киев, 1905—1906 гг. (рос.)
  7. Киевское Общество старины и искусства // Исторический Вестник. СПб., 1897. № 12. — С.1089. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Киевское Общество старины и искусства // Исторический Вестник. СПб., 1897. № 12. — С.1089. (рос.)
  • Отчеты Киевского Общества старины и искусства за 1904—1905. Киев, 1905—1906 гг. (рос.)
  • Устав Киевского общества древностей и искусств: утв. 8 февр. 1897 г. / — К., 1903. (изд. «Книга по требованию», М., 2012. — 21 с.) — ISBN 978-5-458-13590-0 (рос.)
  • Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  • Біляшівський М., Наші національні скарби. К., 1918.
  • ДАК, ф. 304, оп. 1, спр. 1, 26, 27;
  • Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського Національної академії наук України, ф. 241, спр. 4–12;
  • Науковий архів Національного художнього музею України, оп. 1, спр. 39;
  • Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, ф. 648, оп. 1, спр. 1, 4, 19;
  • Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 442, оп. 638, спр. 456; Оп. 658, спр. 1.

Посилання[ред.ред. код]