Воробей Андрій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрій Воробей
Андрій Воробей
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Олексійович Воробей
Народження 29 листопада 1978(1978-11-29) (43 роки)
  УРСР Донецьк, УРСР
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–2007 Україна «Шахтар» (Д) 219 (80)
1995–1999   Україна «Шахтар-2» 92 (23)
2007–2010 Україна «Дніпро» (Д) 47 (12)
2009–2010   Україна «Арсенал» (К) 23 (9)
2010–2012 Україна «Металіст» 26 (4)
2013 Україна «Геліос» 6 (0)
2015–2020 Україна «Десна» (П) 36 (29)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2000–2008 Україна Україна 68 (9)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 31 серпня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 липня 2013.

Андрі́й Олексі́йович Воробе́й (29 листопада 1978, Донецьк) — колишній український футболіст. 3-разовий чемпіон України у складі Шахтаря (Донецьк). Найкращий бомбардир чемпіонату України 2000/01 та кубку України 2000/01, 2001/02 та 2002/03. Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 року. Футболіст року в Україні (2000). Заслужений майстер спорту України.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Шахтар[ред. | ред. код]

Вихованець групи підготовки ФК «Шахтар» (тренер Олександр Іванович Пожидаєв). За основний склад «Шахтаря» грав з 1997 по 2007 рік. За цей час став чемпіоном України 2002, 2005 та 2006 років, срібним призером чемпіонатів України 1999, 2000 та 2001 років, а також володарем Кубка України 2001 і 2002 та Суперкубка України 2005. Крім того, в сезоні 2000/01 став найкращим бомбардиром чемпіонату України з 21 голом та кубку України (6 голів). Після того ще два сезони поспіль Андрій з 5 м'ячами ставав найкращим бомбардиром національного кубку. Всього за «гірників» провів в усіх турнірах 319 матчів і забив 114 голів, завдяки чому став членом Клубу бомбардирів Олега Блохіна.

Андрій Воробей під час виступів за «Арсенал». 15 серпня 2009 року

.

Дніпро[ред. | ред. код]

Влітку 2007 року перейшов в дніпровський «Дніпро», сума трансферу склала 2,5 мільйонів євро. У сезоні 2009/10 грав за прем'єр-ліговий київський «Арсенал» на правах оренди[1]. 30 квітня 2010 року, відзначившись забитим голом у грі проти полтавської «Ворскли», довів лік м'ячам, забитим у вищому дивізіоні чемпіонату України, до 100 та увійшов таким чином до символічного Клубу Сергія Реброва.

Металіст[ред. | ред. код]

28 травня 2010 року перейшов у харківський «Металіст», за який грав до кінця 2012 року[2].

Геліос[ред. | ред. код]

На початку 2013 року перейшов у першоліговий «Геліос» з Харкова на правах оренди у зв'язку з тим, що у нього був конфлікт з головним тренером «Металіста» Мироном Маркевичем[3]. У тому ж 2013 році контракт з «Металістом» закінчився і Воробей став вільним агентом. Всього за кар'єри на професійному клубному рівні зіграв у 348 матчах і забив 141 гол. Серед них в чемпіонатах України провів 320 матчів, в яких забив 105 голів, в кубку України зіграв 49 ігор і забив 23 голи, а у єврокубках зіграв 67 ігор, забив 13 голів. Також зіграв у двох перших розіграшах Суперкубка України, проте голів не забивав

Аматорський футбол[ред. | ред. код]

В травні 2015 року став виступати в чемпіонаті Київської області за «Десну» з Погребів[4].

Збірна[ред. | ред. код]

Виступав за молодіжну збірну України (11 ігор, 3 голи).

31 травня 2000 року дебютував за національну збірну України в товариській грі проти збірної Англії на «Вемблі». Українці поступились 0:2, а Воробей вийшов на поле на 71 хвилині замість одноклубника Сергія Попова[5]. В складі збірної брав участь у чемпіонаті світу 2006 року, де зіграв у чотирьох з п'яти матчів і допоміг команді досягти чвертьфіналу мундіалю.

Останній матч за збірну провів 26 березня 2008 року в товариській грі проти збірної Сербії (2:0) в Києві, де вийшов на поле на 89 хвилині замість Дениса Голайдо[6].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Андрій Воробей під час виступів за «Металіст». 16 жовтня 2010 року.
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Єврокубки Збірна
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1994—1995 «Шахтар-2» (Донецьк) Друга ліга 16 4 0 0 0 0 0 0
1995—1996 «Шахтар-2» (Донецьк) Друга ліга 30 4 3 2 0 0 0 0
1996—1997 «Шахтар-2» (Донецьк) Друга ліга 24 7 1 0 0 0 0 0
1997—1998 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 9 0 2 0 0 0 0 0
1997—1998 «Шахтар-2» (Донецьк) Друга ліга 19 6 0 0 1 0 0 0
1998—1999 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 18 11 4 2 3 0 0 0
1998—1999 «Шахтар-2» (Донецьк) Перша ліга 3 2 0 0 0 0 0 0
1999—2000 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 24 15 2 0 2 0 1 0
2000—2001 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 24 21 5 6 12 7 10 2
2001—2002 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 25 9 6 5 6 2 10 2
2002—2003 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 29 8 6 5 4 1 10 1
2003—2004 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 29 9 5 2 6 0 5 0
2004—2005 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 29 4 7[7] 1 13 1 9 0
2005—2006 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 16 1 3[7] 0 3 1 11 2
2006—2007 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 16 2 6 1 4 0 7 1
2007—2008 «Дніпро» (Дніпропетровськ) Вища ліга 26 7 1 0 3 1 5 1
2008—2009 «Дніпро» (Дніпропетровськ) Прем'єр-ліга 21 5 1 0 2 0 0 0
2009—2010 «Арсенал» (Київ) Прем'єр-ліга 23 9 1 0 0 0 0 0
2010—2011 «Металіст» Прем'єр-ліга 20 4 1 0 8 0 0 0
2011—2012 «Металіст» Прем'єр-ліга 5 0 0 0 0 0 0 0
2012—2013 «Металіст» Прем'єр-ліга 1 0 1 1 0 0 0 0
2012—2013 «Геліос» Перша ліга 6 0 0 0 0 0 0 0

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Андрій Воробей з символічною футболкою «Шахтаря» в честь 100 забитих голів за клуб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Воробей на правах аренды перешёл в киевский «Арсенал». [недоступне посилання з квітня 2019]. Чемпионат.ру. 30 июня 2009
  2. Воробей переходит из киевского «Арсенала» в «Металлист». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  3. Андрей Воробей о Маркевиче: «Скажу только, что Бог все видит…». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  4. Воробей дебютировал на уровне аматоров. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  5. Англия — Украина 2:0. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2015. 
  6. Украина — Сербия 2:0. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 24 травня 2015. 
  7. а б в тому числі 1 матч за Суперкубок України
  8. Клуб Олега Блохіна: «Нагороди знайшли своїх героїв». Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 24 травня 2015. 
  9. Указ президента України N 697/2006. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 24 травня 2015. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]