Полтва (притока Західного Бугу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полтва
Park Pohulanka.JPG
Місце, де потік Пасіка (головний витік Полтви) ховається під землю
Mapa Pełtwi.jpg
витоки Полтви на території Львова
49°57′33″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 49.95942500000000308° пн. ш. 24.62216199999999944° сх. д. / 49.95942500000000308; 24.62216199999999944
Витік Львів
Висота витоку, м 352 м над р. м.
Гирло Західний Буг
Країни басейну Україна Україна
Львівська область
Пустомитівський район
Буський район
Площа басейну, км² 1440 км²
Регіон Львівська область
Довжина, км 60 км
Притоки У межах Львова: Вулецький, Клепарівський, Голосківський (ліві); Пасіка, Кривчицький (праві). За межами Львова: Яричівка, Думниця (ліві); Миклашівка, Білка, Перегноївка, Гологірка (праві)
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Полтва на Вікісховищі

По́лтва (пол. Pełtew) — річка в Україні, в межах міста Львова, а також Пустомитівського та Буського районів Львівської області.

Ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Опис[ред.ред. код]

Витоком Полтви вважається потік Пасіка, який бере свій початок у верхній (південно-східній) частині львівського парку «Погулянка» (бл. 350 м над рівнем моря).

В межах міста річище сховане в каналізаційному колекторі.

Довжина річки від витоку до гирла (м. Буськ) бл. 60 км. Площа басейну 1440 км². Заплава двостороння, завширшки 0,3—0,5 км, у пониззі на окремих ділянках досягає 1,5 км. Річище нижче Львова помірно звивисте, переважно випрямлене та обваловане. Ширина річища 12—15 м, подекуди — до 20 м, глибина у пониззі 1,5—2 м. Пересічний похил річки 0,85 м/км.

Середньодобова витрата води помірно невелика. Живлення снігово-дощове, велику роль відіграють численні невеликі притоки, як у межах Львова, так і за його околицями.

Якість води[ред.ред. код]

Як встановлено дослідженнями,[1] мінералізація води Полтви помітно відрізняється за двома створами гідрохімічного моніторингу: м. Львів (3,5 км нижче міста) та м. Буськ. Мінералізація води Полтви (м. Львів — 3,5 км нижче міста) в середньому становить: весняна повінь — 784 мг/дм³; літньо-осіння межень — 801 мг/дм³; зимова межень — 847 мг/дм³. Мінералізація води (м. Буськ) в середньому становить: весняна повінь — 613 мг/дм³; літньо-осіння межень — 640 мг/дм³; зимова межень — 670 мг/дм³. У районі Львова мінералізація води річки значно вища, ніж біля Буська — за рахунок більшого вмісту хлоридів і сульфатів (антропогенне надходження).

Концентрація забруднювальних речовин у воді Полтви, характер кисневого режиму та інших показників свідчить про те, що річка перебуває у кризовому екологічному стані, в ній пригнічені процеси самоочищення — річка потребує водоохоронних заходів.[1] Давно назріло питання проведення ревіталізації хоча б окремих ділянок річки[2].

Етимологія[ред.ред. код]

На думку Зиновії Франко , річкові назви з формантами *-va, *-аvа (Боржава, Іква, Нічлава, Ослава, та ін.) історично є композитами, а сучасні форманти -ва, -ава є рудиментами колишнього апелятиву “річка”. Назва етимологічно споріднена із праслов’янським коренем *plot, *plъt та інфінітивом *plyti – “пливти”, або гіпотетичним праслов’янським коренем *plot – “широкий, повільний” (старогрецьке πλατυσ – “широкий, плоский”, литовське platús – “широкий”). Первинна етимологія: “повільна, широка річка”.[джерело?]

Розташування[ред.ред. код]

Витоки розташовані в місті Львові (біля верхньої частини вулиці Зеленої), між пагорбами Львівського плато. В межах міста річка тече спочатку на північний захід, потім на північ і далі на північний схід. Нижче Львова Полтва тече в межах Грядового Побужжя (між Винниківською та Малехівською грядами) переважно на схід і (в нижній течії) на північний схід.

Впадає до Західного Бугу в місті Буську.

Гідрогеологія[ред.ред. код]

Верхня частина річки та її численні невеликі притоки створили сучасний рельєф центральної частини Львова. Мальовничі пагорби Львова є ерозійними останцями неоген-плейстоценових порід, які дренуються гідрогеологічною системою Полтви. В нижній частині річкової долини поширені слабопроникні неоплейстоценові глини і маастрихтські мергелі, що спричинило тут утворення боліт і торфовищ.

Притоки[ред.ред. код]

У межах Львова:

ліві (стікають з Львівського плато та Розточчя):

праві (стікають з Львівського плато):

За межами Львова:

Історичний опис[ред.ред. код]

« На захід від середмістя за Полтвою, Академічною вулицею (пр. Шевченка) і Гетьманськими валами (пр. Свободи) в давніх часах були багнища й мочари. Ще коло 1780 р. на вулиці Карла Людвика (Легіонів — пр. Свободи, непарні числа), як згадує один із львів'ян, «нічого іншого не було, тільки багна й трясовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській (тепер Ягайлонська — акад. В. Гнатюка), два домики при вул. Сикстуській (Дорошенка), а як ціла Широка вулиця (теп. Коперника), все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною,— там на качки славно польовано». В околиці Академічної площі (початок вул. Саксаганського і пр. Шевченка), Хоружчини (Чайковського) й пасажу Гавсмана (пров. Крива Липа) були ставки.

Академічною вулицею, Марійською (пл. Міцкевича) площею й далі через Гетьманські вали плила Полтва. На Академічній вулиці сходилися два її джерельні потоки — Пасіка й Сорока. Полтва була ще значною річкою, мала багато води, виливала не раз і робила на передмісті значні шкоди. У 1511 р. вона виступила з берегів, підмулила кілька домів і частину міського муру. В червні 1514 р. річка вилляла так, що вода вдерлася аж до міста між мури. В 1770 р. вода залляла нижче положені пивниці й церковні підземелля, де поховано знаменитіших осіб. Як вода упала, тіла почали гнити, так що мало не прийшла пошесть у місто. В 1853 р. вода йшла рівно з берегами, несла з собою балки, дерева, вирвані з корінням, хатні предмети. На Галицькому передмісті вода забрала двоє дітей, одно врятовано, друге потонуло. Останній вилив Полтви був 1872 р., вода виступила аж на Гетьманські вали, позабирала на передмісті свиней, котів і псів. Марійська площа виглядала тоді як одно велике багнище.

 »

[3]

Цікаві факти про підземну Полтву[ред.ред. код]

У межах Львова русло річки та її приток сховано в каналізаційний колектор. Навесні та влітку зі зливових решіток над центральним колектором чути специфічний каналізаційний запах стічних вод.

Полтва бере початок з багатьох природних джерел в районі парку «Погулянка», де занурюється у спеціально для неї побудовані катакомби, що тягнуться через усе місто, просто через центр. Туристи, гуляючи проспектом Свободи і милуючись красою Оперного театру, навіть не здогадуються (якщо їм не сказати), що просто під їхніми ногами тече повноводна невидима річка, місцевий «Стікс».

Зі свідчень пізньосередньовічних краєзнавців випливає, що за їхніх часів Полтва була судноплавною, в кожному разі якісь там рибальські барки доходили нею до Львова аж від Балтійського моря і тогочасні гравюри на це натякають. Наприкінці XIX століття міські урядники вирішили, що нічого, крім шкоди, ця річка Львову не приносить. Серед аргументів називали забагнюченість місцевості, гниття води, міріади мух, комарів, малярійну загрозу, сморід. Останнє, вочевидь, і підказало їм єдино прийнятне рішення — заховати річку під землю, замурувати її, перетворивши у міську каналізаційну систему. Довжина каналізації: 1870 рік — 15 км, 1903 рік — 54 км, 1910 рік — 82 км, 1939 рік — понад 150 км.

  • Існує міська легенда ніби з оркестрової ями у Львівській Опері до сьогодні можна вслухатися у підземний шум сканалізованої Полтви.
  • Колись посеред Полтви був острів. Тепер на тому місці розташована площа Міцкевича. У середньовіччі річка Полтва перед сучасною площею Міцкевича розділялась на два розтоки і на острові, який вони утворювали, з давніх часів була поставлена каплиця Божої Матері. У 1904 році скульптуру у зв'язку зі спорудженням пам'ятника Міцкевичу перенесли на інше місце (неподалік).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.