Гай Валерій Потіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Валерій Потіт
Ім'я при народженні Gaius Valerius Potitus
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер невідомо
невідомо
Громадянство Римська республіка
Місце проживання Рим
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[d]
Посада військовий трибун з консульською владою
Термін 370 рік до н. е.
Рід Валерії
Батько Гай Валерій Потіт Волуз
Мати невідомо
У шлюбі з невідомо і невідомо
Діти 2 сини

Гай Вале́рій Поті́т (лат. Gaius Valerius Potitus; IV століття до н. е.) — політичний і військовий діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 370 року до н. е.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Був сином Гая Валерія Потіта Волуза, консула 410 року до н. е., тричі військового трибуна з консульською владою 415, 407 і 404 років до н. е.

У 370 році до н. е., після того, як обрання військових трибунів було перервано на п'ять років з 376 до н. е. через блокаду виборів народними трибунами Гаєм Ліцинієм Кальвою Столоном і Луцієм Секстієм Латераном вибори зрештою відновилися. Гая Валерія було обрано військовим трибуном з консульською владою разом із Сервієм Сульпіцієм Претекстатом, Сервієм Корнелієм Малугіненом, Луцієм Фурієм Медулліном Фузом, Авлом Манлієм Капітоліном і Публієм Валерієм Потітом Публіколою. Про дії військових трибунів під час цієї каденції згадок у джерелах немає.

Надалі про долю Гая Валерія відомостей не збереглося.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]